Рішення від 06.04.2023 по справі 916/3262/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"06" квітня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3262/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: адвокат Сузанська Л.М. - довіреність,

від третьої особи: не з'яився,

розглянувши заяву заяви Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» (вх. №2-415/23 від 28.03.2023) про розподіл судових витрат по справі № 916/3262/22

за позовом: Фізичної особи-підприємця Ярошенко Інни Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» (вул. Миколи Боровського, № 28-Б, м. Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 00131713)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (вул. Кишинівська, № 221 А, с. Молога, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл., 67751, код ЄДРПОУ 05406014)

про визнання недійсним одностороннього правочину та зобов'язання поновити постачання електричної енергії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Ярошенко Інна Анатоліївна звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі», в якому просила суд:

- визнати недійсним повідомлення АТ «ДТЕК Одеські Електромережі», викладеного в листі № 03/133 від 29.08.2022 про дострокове припинення дії договору № 1803 від 01.10.2015 про постачання електричної енергії, що укладений з ФОП Ярошенко І.А.;

- зобов'язати АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» поновити постачання електричної енергії на умовах договору № 1803 від 01.10.2015, укладеного з ФОП Ярошенко І.А.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.03.2023 у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Ярошенко Інни Анатоліївни відмовлено повністю.

28.03.2023 від представника Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» надійшла заява (2-415/23) щодо обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просить суд приєднаи до матеріалів справи докази на підтвердження та обґрунтування наданих послуг, а також стягнути з позивача на його користь 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування вказаної заяви, заявник зазначив, що АТ «ДТЕК Одеські електромережі» вважає заявлений до стягнення розмірі витрат таким, що повністю відповідає вимогам ч. 4 ст. 126 ГПК України, а також таким, що підтверджено належними та допустимими доказами, оскільки обсяг наданих послуг, зазначений в акті підтверджується наявними в справі доказами та є обґрунтованими.

Ухвалою суду від 30.03.2023 призначено розгляд заяви Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» (вх.№ 2-415/23 від 28.03.2023) про розподіл судових витрат по справі № 916/3262/22 на "06" квітня 2023 року об 11:00 год. Крім того, позивачу запропоновано надати до суду письмові міркування та заперечення щодо заяви відповідача та документи, що їх обґрунтовують.

04.04.2023 представником ФОП Ярошенко І.А. подано до суду клопотання (вх. № 10936/23) про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу, де останній зазначив, що з наданих копій договору про надання правової допомоги та додаткових угод до нього, вбачається, що строк дії зобов'язань за наведеним договором спливає 31.12.2022, а тому надання правової допомоги поза межами зазначених строків є безпідставним.

Окрім того, на думку позивача, вартість та обсяг витраченого часу на вивчення нормативно-правового регулювання спірних відносин, аналіз судової практики, розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовка і систематизація доказової бази є завищеною та в цілому охоплюється підготовкою та складанням відзиву.

У зв'язку з зазначеним, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду та критерії необхідності та обґрунтованості, позивач просить суд зменшити витрати на професійну правничу допомогу за розгляд даної справи до 3000,00 грн.

У судовому засіданні 06.04.2023 представник відповідача подану заяву підтримала в повному обсязі, просила суд її задовольнити в повному обсязі та просила відкласти розгляд заяву для надання додаткових доказів.

В судове засідання 06.04.2023 позивач та третя особа явку уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином відповідно до статті 242 ГПК України, шляхом направлення ухвали суду від 30.03.2023 на адреси електронної пошти, зазначені ними у своїх заявах по суті.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, згідно з пунктом третім частини першої, судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись частиною четвертою статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення про проведення судового засідання за відсутності вказаних представників.

В даному випадку підстави для відкладення розгляду клопотання чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи пресічний строк, встановлений ч. 3 ст. 244 ГПК україни, достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» за вх.№2-415/23, господарський суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами ч.1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Відповідач у першій заяві по суті спору, а саме у відзиві на позовну заяву, зазначив, що відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат очікував понести витрати на правову допомогу у розмірі 15000 грн.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта, а відтак, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 “Послуги. Загальні положення” цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Предметом договору про надання правової (правничої) допомоги є надання адвокатом послуг, зокрема, у зв'язку з вирішенням спору в суді.

У відповідності до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Одеської області у справі № 916/3262/22 ухвалено 21.03.2023, повний текст складено 31.03.2023р.

АТ «ДТЕК Одеські електромережі» звернулося з заявою про обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу у справі 916/3262/22 27.03.2023 шляхом направлення заяви на адресу електронної пошти Господарського суду Одеської області. При цьому, відповідна заява зареєстрована судом 28.03.2023.

Крім того, до закінчення судових дебатів представником позивача- Сузанською Л.М. було зроблено заяву про намір надати до суду протягом встановленого ч.8 ст.129 ГПК України строку докази на підтвердження розміру судових витрат у вигляді оплати правничої допомоги, що надавалася адвокатом.

Таким чином, відповідачем дотримано вимоги ч.8 ст.129 ГПК України при зверненні до суду з заявою про розподіл судових витрат.

Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Відповідно до матеріалів справи, 25.09.2020 між АТ «ДТЕК Одеські електромережі» (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Перший радник» (виконавець) укладено договір №137-ОЕМ про надання правової допомоги від 25.09.2020.

Відповідно до п.1.1. договору в редакції додаткової угоди №9 від 25.09.2021 в рамках даного договору виконавець зобов'язується надавати клієнтові правову допомогу (надалі - послуги) за окремими письмовими або усним дорученнями останнього.

У п. 1.3. договору сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається сторонами в Акті наданих послуг.

Згідно п.1.4. договору в редакції додаткової угоди №9 від 25.09.2021 клієнт надає виконавцю право, а виконавець приймає на себе обов'язки здійснювати всі дії від імені і в інтересах клієнта в процесі кримінального, цивільного, адміністративного та господарського судочинства, виконавчого провадження, під час досудового слідства тау відносинах з органами державної виконавчої влади. Для цього виконавець має право бути представником клієнта в органах державної виконавчої влади і місцевого самоврядування, перед державними і недержавними підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, нотаріусами, адвокатами, фізичними особами, суб'єктами підприємницької діяльності, правоохоронними, контролюючими органами, органами внутрішніх справ, а також у судових органах України будь-якої ланки з уста необхідними для того повноваженнями, як надано законом позивачеві/відповідачу/третій особі/заявнику/зацікавленій особі, з питань, пов'язаних із захистом прав клієнта, у тому числі право: пред'явити від імені клієнта та у його інтересах відповідний позов (позови); брати участь у судових засіданнях, слідчих діях; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу клієнта; повністю або частково відмовлятися від позовних вимог; визнавати повністю або частково позови; змінювати підстави або предмет позовів; зменшувати або збільшувати предмет та/або вартість позовних вимог; укладати мирові угоди; передавати справу на розгляд третейського суду; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законом; отримувати рішення (ухвали, постанови) суду (їх завірені у встановленому порядку копії); подавати виконавчі документи до стягнення, а також отримувати, підписувати та подавати від імені клієнта та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, запити, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо); засвідчувати власним підписом без обов'язкової необхідності додання печатки справжність копій документів; представляти інтереси клієнта усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов'язана із вирішенням питань, передбачених договором; ознайомлюватися з матеріалами справи та з матеріалами виконавчого провадження - при реалізації виконавчого документа; робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку; заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України; брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; замовляти проведення експертизи; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством, та при здійсненні виконавчого провадження; заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників процесу та/або виконавчого провадження; оскаржувати рішення суду до касаційної інстанції; апелювати до вищої судової інстанції; оскаржувати дії чи бездіяльність посадових осіб (у тому числі виконавчих органів) у встановленому законодавством позасудовому порядку та користуватися при цьому усіма правами, передбаченими чинним законодавством, сплачувати державне мито, судовий збір, обов'язкові збори та інші необхідні платежі; вчиняти всі інші дії, передбачені Кримінально-процесуальним Кодексом України, Цивільним процесуальним Кодексом України, Господарським процесуальним Кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та Законом України «Про виконавче провадження», іншим чинним законодавством України для такого роду уповноважень та які, на думку представника, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов'язань, передбачених цим договором.

Відповідно до розділу 3 договору в редакції додаткової угоди №9 від 25.09.2021 приймання-передача послуг за цим договором здійснюється сторонами за актами наданих послуг, що є підтвердженням надання правової допомоги за цим договором. Акт наданих послуг складається та підписується виконавцем за результатом надання послуг. Такий акт наданих послуг невідкладно (в день його складання) направляється виконавцем клієнту. Враховуючи складність справи, значення справи для клієнта, часу витраченого адвокатом на надання послуг сторони відображають в акті наданих послуг опис наданих послуг, та їх загальну вартість (розмір гонорару). Клієнт зобов'язаний протягом 1 (одного) календарного дня з моменту отримання акта наданих послуг прийняти надані виконавцем за цим договором послуги шляхом підписання отриманого акта наданих послуг або направити клієнту мотивовану відмову від приймання наданих послуг у разі невідповідності наданих послуг умовами цього договору з переліком виявлених недоліків і строком їх усунення.

За умовами п.4.2. договору в редакції додаткової угоди №9 від 25.09.2021 розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з Актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін.

Згідно п.4.4. договору в редакції додаткової угоди №9 від 25.09.2021 вартість наданих послуг може визначатись окремо у кожній справі та кожній судовій інстанції (в якій розглядалась справа), про що складається відповідний Акт наданих послуг.

У п.4.6 договору в редакції додаткової угоди №9 від 25.09.2021 сторони домовилися, що оплата наданих послуг та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами Актів наданих послуг впродовж 15 (п'ятнадцяти) календарних днів, з моменту вступу рішення суду по справі, в межах якої надавалась правова допомога, в законну силу.

Відповідно до п.5.1. договору в редакції додаткової угоди №9 від 25.09.2021 цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до « 31» грудня 2021 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Додатковою угодою №2224-ООЕ/12 від 30.12.2021 продовжено строк дії договору до 30.12.2022.

Згідно з Актом надання послуг №74 від 22.03.2023 за договором про надання правової допомоги №137-ОЕМ від 25.09.2020, який підписаний Акціонерним товариством «ДТЕК Одеські електромережі» та Адвокатським об'єднанням «Перший радник», відповідно до договору та на замовлення клієнта виконавцем надано професійну правничу допомогу в рамках судової справи №916/3262/22, яка розглядається Господарським судом Одеської області за позовом Фізичної особи-підприємця Ярошенко Інни Анатоліївни до АТ «ДТЕК Одеські електромережі» про визнання недійсним одностороннього правочину та зобов'язання поновити постачання електричної енергії:

- на вивчення нормативно - правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів, адвокат Оляш О.Ю. витратив 3 год. загальною вартістю - 3000 грн.;

- на розробку загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовка та систематизація доказової бази, адвокат Оляш О.Ю. витратив 3 год. загальною вартістю - 3000 грн.;

- на підготовку та подання процесуальних та інших документів правового характеру (відзив на позовну заяву) адвокат Оляш О.Ю. витратив 4 год. загальною вартістю - 4000 грн.;

- на участь у судових засіданнях в суді першої інстанції адвокат Оляш О.Ю. витратив 2,50 год. загальною вартістю - 2500 грн.

- на участь у судових засіданнях в суді першої інстанції адвокат Сузанська Л.М. витратила 2,50 год. загальною вартістю - 2500 грн.

Судом також встановлено, що інтереси відповідача у межах справи №916/3262/22 представляли адвокат Оляш О.Ю. та адвокат Сузанська Л.М.

На підтвердження повноважень адвокатів надано копії довіреностей від 14.03.2022 № 85/2022 на представництво інтересів адвокатом Оляш О.Ю. та від 16.03.2022 № 93/2022 на представництво інтересів адвокатом Сузанською Л.М., а також копії відповідних свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю.

Адвокат Сузанська Л.М. є працівником Адвокатського об'єднання «Перший радник» на підставі наказу № 4-к від 20.01.2021, що вбачається з витягу з наказу про прийняття на роботу №4-к від 20.01.2021, яким Сузанську Л.М. прийнято на посаду адвоката з 21.01.2021 за сумісництвом до АО «Перший радник».

Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі №522/17845/15-ц зазначив, що адвокатський гонорар є однією із умов, яка визначається сторонами договору про надання правової допомоги, тому відсутність у договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає підстав вважати, що сторони при укладенні договору про надання правової допомоги погодили розмір адвокатського гонорару.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 Додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, виходячи із системного аналізу положень ч.8 ст. 129, ч. 3 ст. 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписом ч.1 ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до частини третьої статті 4, частини першої статті 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (ч.4 ст.60 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо вартості послуг адвоката з участі у судових засіданнях в суді першої інстанції, то відповідно до протоколів судових засідань від 27.12.2022 та від 21.03.2023 адвокат Сузанська Л.М. брала в них участь. З огляду на викладене, та враховуючи час, необхідний для прибуття адвоката до приміщення суду в засідання суду, суд вважає, що вартість цих послуг 2500 грн за 2,50 год є обґрунтованою.

Додатково суд зауважує, що витратами, які пов'язані із розглядом справи є витрати на послуги із підготовки та подання процесуальних та інших документів правового характеру (відзив на позовну заяву) вартістю 4000 грн.

Послуги щодо вивчення нормативно - правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів вартістю 3000 грн. та розробки загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовки та систематизація доказової бази вартістю 3000 грн. на думку суду фактично за своєю суттю та змістом дублює послуги із підготовки та подання процесуальних та інших документів правового характеру (відзив на позовну заяву) вартістю 4 000 грн.

При цьому, слід зауважити, що вивчення нормативно-правового регулювання, розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовка та систематизація доказової бази є необхідною передумовою для складання відповідного відзиву на позовну заяву, а отже і є складовою послуг з їх підготовки та оформлення.

Як вбачається з матеріалів справи та акту надання послуг від 22.03.2023, підготовку, підписання та подання відзиву на позов здійснено адвокатом Оляш О.Ю. Окрім того, адвокат Оляш О.Ю. брав участь в трьох судових засіданнях: 02.02.2023, 16.02.2023 та 07.03.2023.

Відповідно до положень ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Як зазначалося, договір про надання правової допомоги №137-ОЕМ від 25.09.2020 разом із відповідними додатковими угодами укладено між Акціонерним товариством «ДТЕК Одеські електромережі» та Адвокатським об'єднанням «Перший Радник».

Відповідно до акту надання послуг від 22.03.2023 правнича допомога по справі № 916/3262/22 надавалася Адвокатським об'єднанням «Перший Радник».

Згідно засад здійснення адвокатської діяльності передбачених статтею 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (частина 3 статті 4 Закону № 5076-VI від 15.08.2012).

При цьому, відзив на позов складений за підписом адвоката Оляш О.Ю. та представником АТ «ДТЕК Одеські електромережі» в судових засіданнях 02.02.2023, 16.02.2023 та 07.03.2023 був адвокат Оляш О.Ю. за довіреністю № 85/2022 від 14.03.2022, однак доказів того, що представник відповідача - адвокат Оляш О.Ю. є працівником Адвокатського об'єднання «Перший Радник» суду не надано.

Відтак суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви представника відповідача щодо розподілу судових витрат адвоката та стягнення з позивача на користь позивача 2500,00 грн витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги у даній справі адвокатом Сузанською Л.М., а у решті витрат на правничу допомогу, пов'язаних із розглядом справи - відмовити.

Разом з тим, господарським судом на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України враховується правовий висновок, викладений у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. по справі № 922/445/19, в якій Верховний суд зазначив, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 123, 129, 130, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» (вх. №2-415/23 від 28.03.2023) про розподіл судових витрат по справі № 916/3262/22 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ярошенко Інни Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» (вул. Миколи Боровського, № 28-Б, м. Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 00131713) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп.

3. В задоволенні решти заяви - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати відповідно до ст. 327 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 14.04.2023.

Суддя О.В. Цісельський

Попередній документ
110230525
Наступний документ
110230527
Інформація про рішення:
№ рішення: 110230526
№ справи: 916/3262/22
Дата рішення: 06.04.2023
Дата публікації: 17.04.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (31.03.2023)
Дата надходження: 01.12.2022
Предмет позову: про визнання недійсним одностороннього правочину та зобов'яз
Розклад засідань:
27.12.2022 11:00 Господарський суд Одеської області
19.01.2023 11:00 Господарський суд Одеської області
02.02.2023 11:00 Господарський суд Одеської області
16.02.2023 14:00 Господарський суд Одеської області
07.03.2023 11:20 Господарський суд Одеської області
21.03.2023 12:40 Господарський суд Одеської області
06.04.2023 11:00 Господарський суд Одеської області
20.06.2023 11:30 Південно-західний апеляційний господарський суд
15.08.2023 10:00 Південно-західний апеляційний господарський суд
19.09.2023 12:30 Південно-західний апеляційний господарський суд