ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у відстроченні виконання судового рішення
12.04.2023Справа № 910/997/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг"
про відстрочення виконання рішення суду
у справі № 910/997/22
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 406 252,68 грн
та за зустрічним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг"
про стягнення 601 869,00 грн
Представники учасників справи: відповідно до протоколу судового засідання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - відповідач) про стягнення 4119252,68 грн, з яких 3713000,00 грн заборгованості, 322159,97 грн інфляційних втрат та 84092,71 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2022 прийнято зустрічний позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" про стягнення 601869,00 грн до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 4119252,68 грн, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2022 у справі № 910/997/22 первісний позов було задоволено частково, зустрічний позов задоволено частково, відповідно до частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України проведено зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 112997,47 грн штрафу та 1694,96 грн судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2022 у справі № 910/997/22 було змінено в частині зустрічних позовних вимог та зустрічного зарахування грошових сум, що підлягають стягненню з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів, а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 4715,69 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
02.03.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ "Концепт Інжиніринг" про відстрочення виконання рішення суду в справі № 910/997/22 до 31.12.2023.
В обґрунтування вказаної заяви ТОВ "Концепт Інжиніринг" посилається на ту обставину, що через специфіку його діяльності та монополізацію відповідних ринків, переважна більшість контрагентів заявника є державними підприємствами, договори з якими укладаються за результатами публічних закупівель та не передбачають попередню оплату. За доводами заявника, фінансова модель його господарської діяльності полягає у тому, що отриманню ним доходів передує фактичне власне інвестування у процес замовлення та закупівлі трубопровідної арматури для замовників, які працюють в сфері енергетики, а оплату (дохід) за поставлені товари він отримує зі значною відстрочкою платежу.
Наведеним заявник доводить наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення у цій справі, оскільки його поточне фінансове становище не дає можливості фінансувати виконання поточних витрат та одночасно спрямовувати кошти на виконання судового рішення в цій справі.
15.03.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшов запит про направлення матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду для виправлення описки в постанові Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 було відкладено вирішення питання про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" про відстрочення виконання рішення суду в справі № 910/997/22 до повернення матеріалів справи з Північного апеляційного господарського суду.
17.03.2023 до загального відділу діловодства Господарського сулу міста Києва від ДП "НАЕК "Енергоатом" надійшли письмові пояснення щодо заяви про відстрочення виконання судового рішення в цій справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 виправлено технічну описку, допущену в 5 абзаці пункту 2 резолютивної частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 року у справі № 910/997/22.
28.03.2023 матеріали справи № 910/997/22 повернулися до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 було призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/997/22, на 12.04.2023.
У судове засідання 12.04.2023 з'явився представник стягувача, представник боржника не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання боржник був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась.
Представник стягувача проти задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення в цій справі заперечував.
Розглянувши у судовому засіданні 12.04.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" про відстрочення виконання рішення суду в справі № 910/997/22, заслухавши пояснення представника стягувача, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, в основу ухвали суду про надання відстрочення виконання судового рішення має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Як на підставу для відстрочення виконання судового рішення в цій справі заявник посилається на скрутне матеріальне становище, а також значну суму дебіторської заборгованості, стягнення якої він домагається в судовому порядку.
Заперечуючи проти вказаної заяви, ДП "НАЕК "Енергоатом" вказує на недоведеність існування обставин, які б істотно ускладнювали або робили б неможливим виконання судового рішення в цій справі, оскільки доводи заявника зводяться лише до відсутності у нього необхідних коштів, проте належних доказів та підтвердження вказаних обставин заявник не надає.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Отже, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжують період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути виправдане наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні цієї норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом. Присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення, суд зазначає, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів на тривалий період та без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Ухвала про відстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.
При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви. При розгляді відповідних заяв необхідно дотримати баланс інтересів як боржника, так і кредитора при одночасному врахуванні вимоги закону про обов'язковість виконання судового рішення.
Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Відтак необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін.
У постанові від 21.01.2021 у справі № 927/704/19 Верховний Суд звернув увагу на необхідність подання доказів, що підтверджуватимуть об'єктивну неможливість своєчасного здійснення розрахунків, зокрема відсутності коштів на інших (поточних) рахунках підприємства, в тому числі неможливості залучення кредитних коштів; ведення належної претензійно-позовної діяльності щодо стягнення дебіторської заборгованості в примусовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 та ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд вважає, що подані заявником докази не є переконливими для висновку про ускладнення виконання рішення суду та не можуть підтверджувати реальність виконання рішення суду після спливу зазначеного в заяві строку.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З урахуванням викладеного, суд вважає безпідставними посилання заявника на особливості здійснення розрахунків за укладеними ним зі своїми контрагентами договорами.
В контексті викладеного суд зазначає, що відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно зі статтею 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (аналогічна правова позиція викладена у пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17).
Також суд зазначає, що скрутне фінансове становище боржника чи невиконання його контрагентами своїх зобов'язань не можуть бути безумовними підставами для відстрочення виконання рішення суду. Більш того, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження перебування заявника у скрутному матеріальному становищі.
Наявність судових проваджень за позовами заявника про стягнення грошових коштів також не є гарантованим підтвердженням надходження грошових коштів на його рахунок з метою належного виконання рішення суду саме в цій справі по закінченню терміну відстрочення.
З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін, оскільки довготривале невиконання рішення суду порушуватиме право ДП "НАЕК "Енергоатом" на справедливий судовий розгляд, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви ТОВ "Концепт Інжиніринг" про відстрочення виконання рішення суду в цій справі.
Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2022 у справі № 910/997/22, частково зміненого постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023, відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 14.04.2023
Суддя О.В. Нечай