ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.04.2023Справа № 910/8144/22
Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи
за позовом Приватного підприємства "Обухівміськвторресурси"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОЦЕНТРИ СТІЛМЕН"
про стягнення 103 700,00 грн.
Приватне підприємство "Обухівміськвторресурси" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОЦЕНТРИ СТІЛМЕН" про стягнення 103 700,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 37/22/535 від 12.05.2022 в частині здійснення поставки товару у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/8144/22 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/8144/22 сторони повідомлялися належним чином, що підтверджується повернутими на адресу суду повідомленнями про вручення поштових відправлень з відмітками про їх вручення.
Станом на дату розгляду справи інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру, відзиву відповідача на позов до Господарського суду міста Києва не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
12.05.2022 між Приватним підприємством "Обухівміськвторресурси" (далі - Позивач/Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОЦЕНТРИ СТІЛМЕН" (далі - Відповідач/Постачальник) був укладений Договір поставки № 37/22/532 (далі - Договір), згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у встановлений договором термін у власність покупця металопродукцію (далі - Товар), а покупець зобов'язується оплатити товар та прийняти його відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до пункту 1.2. Договору ціна, загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура Товару, що поставляється за цим Договором, визначається у Рахунках - фактурах Постачальника або в інших додатках до Договору та/або у видаткових накладних Постачальника.
Згідно пункту 1.5. Договору якість Товару повинна відповідати діючим ДСТУ, ДСТ і ТУ, які вказані у відповідних сертифікатах якості Товару, які надаються Постачальником при поставці Товару.
Відповідно до пункту 3.1. Договору ціна за одиницю товару та загальна вартість партії, умови та строк оплати зазначаються на кожну окрему партію товару в специфікаціях до договору погоджуються сторонами та визначаються в окремих Специфікаціях, рахунках та інших супровідних документах на кожну партію товару і є невід'ємною частиною Договору.
Згідно пункту 3.4. Договору оплата вартості Товару здійснюється шляхом 50% попередньої оплати та 50% по факту поставки товару на склад Покупця до його відвантаження і підписання Сторонами видаткової накладної, та/або інших супровідних документів.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОЦЕНТРИ СТІЛМЕН" було виставлено Приватному підприємству "Обухівміськвторресурси" рахунок-фактуру № СТ-0001192 від 05.05.2022 на суму 203 700,00 грн.
На виконання умов Договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача попередню оплату у розмірі 50 % вартості товару у розмірі 103 700 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7037 від 20.05.2022.
26.05.2022 відповідач за товарно-транспортною накладною № СТ 00000307 поставив позивачу товар у кількості 4912 кг на загальну суму 200 114,88 грн. При огляді та прийманні товару позивачем було виявлено його невідповідність заявленим у видатковій накладній та ТТН характеристикам. Зважаючи на це, позивач не прийняв товар про що заначив у ТТН, а також повідомив про це відповідача, направивши йому пояснення з повідомленням про відмову від отримання товару та вимогою замінити на потрібний.
30.05.2022 позивач направив відповідачу заяву № 517 з проханням повернути перераховані в якості авансу грошові кошти у розмірі 103 700 грн. за платіжним дорученням № 7037 від 20.05.2022.
01.06.2022 на адресу позивача надійшов лист від відповідача № ВЛ 632/22/65, в якому останній повідомив про неможливість повернути грошові кошти, посилаючись на форс-мажорні обставини, які настали в країні 24.02.2022 та засвідчені листом Торгово-промислової палати України № 2024/02-7.1 від 28.02.2022.
Водночас, листом № ВЗ 632/22/74 від 10.16.2022 відповідач повідомив, що відмова позивача від товару є необґрунтованою, а відтак, посилаючись на пункту 6.11 Договору, відзначив обов'язок останнього відшкодувати спричинені такою відмовою збитки, а саме - суму транспортних витрат у розмірі 9 000 грн. та штрафу у розмірі 10 370 грн.
Разом із цим відповідач повідомляє, що не відмовляється від виконання свого зобов'язання та пропонує здійснити поставку іншого товару на суму залишку з урахуванням транспортних витрат та штрафу.
У зв'язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОЦЕНТРИ СТІЛМЕН" своїх зобов'язань за Договором поставки № 37/22/532 від 12.05.2022, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору чи юридичних фактів.
Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Юридичними фактами є такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин.
Відповідно до ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
За змістом ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
При цьому, за приписами ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
За змістом ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОЦЕНТРИ СТІЛМЕН" було виставлено Приватному підприємству "Обухівміськвторресурси" рахунок-фактуру № СТ-0001192 від 05.05.2022 на суму 203 700,00 грн., що за висновками суду, свідчить про погодження між контрагентами всіх істотних умов, необхідних для договорів даного виду та укладення між ними договору поставки, який є підставою для виникнення у сторін майново-господарських зобов'язань.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".
Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.
Отже, за висновками суду, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії", "Пономарьов проти України", "Агрокомплекс проти України").
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 по справі №910/5444/17 та від 05.07.2018 у справі №904/8972/17.
Наразі, як встановлено судом, виконання позивачем як покупцем свого обов'язку з перерахування відповідачу як продавцю 50% попередньої оплати за товар на суму 103 700,00 грн. підтверджується належними та допустимими доказами у справі, а саме платіжним дорученням № 7037 від 20.05.2022.
В той же час, 26.05.2022 відповідач за товарно-транспортною накладною № СТ 00000307 поставив позивачу товар у кількості 4912 кг на загальну суму 200 114,88 грн. При огляді та прийманні товару було виявлено його невідповідність заявленим у видатковій накладній та ТТН характеристикам. Зважаючи на це, позивач не прийняв товар про що заначив у ТТН та повідомив про це відповідача, направивши йому заяву № 517 від 30.05.2022 з проханням повернути перераховані в якості авансу грошові кошти у розмірі 103 700,00 грн. за платіжним дорученням № 7037 від 20.05.2022.
Факт неотримання товару та повернення його відповідачу також підтверджується подальшим листуванням, яке відбулось між сторонами протягом травня - червня 2022 року.
Отже, оскільки відповідачем у визначеному Господарським процесуальним кодексом України порядку не спростовано факту порушення взятих на себе зобов'язань з поставки товару, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 103 700,00 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Приватного підприємства "Обухівміськвторресурси" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОЦЕНТРИ СТІЛМЕН" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Радою Суддів України затверджено Рішення № 23 від 05.08.2022 "Про затвердження рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану" відповідно до якого, у керівників організацій, установ, підприємств та інших роботодавців має бути відпрацьований чіткий та зрозумілий алгоритм дій на випадок повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту, а у разі відсутності поблизу відповідних захисних споруд чи неможливості забезпечити надійний захист працівників у робочих приміщеннях, приймати рішення стосовно переведення працівників на дистанційну форму роботи.
З урахуванням Рішення Ради Суддів України № 23 від 05.08.2022, інтенсивністю повітряних тривог у місті Києві протягом жовтня 2022 - квітня 2023 року та загрозою ракетних ударів, судді та працівники суду змушені припиняти робочий процес та слідкувати у найближче укриття, яке розташоване за адресою: бульвар Тараса Шевченка, станція метро «Університет».
Враховуючи викладене, це значним чином вносить корективи у роботу суду та вищевказане впливає на дотримання строків під час розгляду справ у Господарському суді міста Києва.
Отже, беручи до уваги особливості режиму роботи суду, зважаючи на вищезазначені обставини, повний текст судового рішення по справі №910/8144/22 виготовлено 13.04.2023.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Приватного підприємства "Обухівміськвторресурси" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОЦЕНТРИ СТІЛМЕН" про стягнення 103 700,00 грн. - задовольнити повністю.
2.Стягнути з до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОЦЕНТРИ СТІЛМЕН" (03189, місто Київ, вулиця Вільямса Академіка, будинок 6-Д, офіс 43; ідентифікаційний код: 43922411) на користь Приватного підприємства "Обухівміськвторресурси" (08700, Київська обл., місто Обухів, вулиця Київська, будинок 21; ідентифікаційний код: 32152706) 103 700 (сто три тисячі сімсот) грн. 00 коп. попередньої оплати та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 13.04.2023.
Суддя І.В. Приходько