Справа № 477/514/23
Провадження № 3/477/491/23
29 березня 2023 рокум. Миколаїв
Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Саукова А. А.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, зареєстрований за місцем проживання в АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 26 лютого 2023 року о 20:50 годині, водій ОСОБА_1 , в Миколаївській області Вітовський район Баштанське шосе 3, керував транспортним засобом - автомобілем марки NISSAN PATHFIDER, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення мови. Від проходження медичного обстеження на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер» та у медичному закладі водій відмовився.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до статті 268 КУпАП, присутність особи під час розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачене положеннями статті 130 КУпАП, не є обов'язковою.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до наступного.
Згідно статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються:
- протоколом про адміністративне правопорушення;
- поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.
Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 26 лютого 2023 року серії ААБ № 147219 вбачається, що 26 лютого 2023 року, водій ОСОБА_1 в Миколаївській області Вітовський район Баштанське шосе 3, 26 лютого 2023 року о 20:50 годині керував транспортним засобом - автомобілем марки NISSAN PATHFIDER, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення мови. Від проходження медичного обстеження на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер» та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин..
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначена статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 року зі змінами і доповненнями, огляд на стан сп'яніння проводиться, зокрема, поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів або лікарем закладу охорони здоров'я.
У відповідності до змісту статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп'яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З усталеної судової практики вбачається, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП необхідно встановити факт перебування особи в стані алкогольного сп'яніння, та /або наявність ознак такого сп'яніння та відмову від проходження огляду на визначення стану сп'яніння, що отримано у передбачений Законом спосіб. При цьому, визначальним для кваліфікації дій особи за статтею 130 КУпАП є саме факт керування транспортним засобом у стані сп'яніння та/або з ознаками такого сп'яніння.
На підтвердження стану сп'яніння до матеріалів справи додається відповідний акт огляду з результатами проведеного огляду. Факт відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження медичного огляду для визначення стану сп'яніння, у відповідності до статті 266 КУпАП підтверджується матеріалами технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів поясненнями свідків, в присутності яких особа відмовилася від проходження медичного огляду.
Проте, попри положення статті 251 КУпАП органом, що склав протокол адміністративне правопорушення, належних доказів вчинення правопорушення не надано.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудного реєстратора патрульного поліцейського з приводу оформлення адміністративних матеріалів щодо водія ОСОБА_1 вбачається, що на початку відеозапису ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер», на що водій відповів згодою. В подальшому, коли на місце зупинки транспортного засобу був доставлений газоаналізатор «Драгер» водію повторно було запропоновано пройти тест на встановлення стану алкогольного сп'яніння, на що водій погодився, але попросив почекати поки приїде його адвокат, оскільки бажає користуватися правовою допомогою під час проходження огляду на стан сп'яніння. На що працівник поліції повідомив, що на даній стадії не передбачена участь адвоката та попередив ОСОБА_1 про те, що у разі не проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, ним буде складено протокол за відмову від проходження такого огляду. ОСОБА_1 , знову повідомив поліцейського, що не відмовляється від проходження огляду, однак бажає, щоб відповідний огляд був проведений в присутності його адвоката, який прибуде за п'ять хвилин. Після чого працівник поліції повідомив про відсутність у ОСОБА_1 права на адвоката та склав протокол про адміністративне правопорушення, в якому ОСОБА_1 зазначив про свою незгоду з протоколом.
Отже, з наданого відеозапису не вбачається категоричної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, відповідно до ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, у разі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки такий огляд проводиться лікарем у закладах охорони здоров'я.
Разом з тим, відповідно до дослідженого відеозапису не вбачається, що працівник поліції, запропонувавши пройти огляд на стан сп'яніння на місці та розцінивши поведінку ОСОБА_1 як відмову від проходження огляду, пропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичній установі.
Виходячи з наведеного, долучені до протоколу докази не доводять відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Адміністративним правопорушенням, у розумінні частини першої статті 130 КУпАП, в редакції на день вчинення, є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивною стороною даного адміністративного правопорушення, серед іншого, є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, обов'язковим елементом об'єктивної сторони є відмова особи, яка керує таким засобом від проходження огляду.
Згідно статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Отже, сам по собі протокол не може бути доказом вчинення правопорушення, оскільки він містить опис обставин, які поліцейський вважав встановленими на час його складення. Вказаний протокол може підтверджувати вину порушника лише в сукупності з іншими матеріалами справи, перелік який визначено у статті 251 КУпАП.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Згідно статті 255 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
У відповідності до частини третьої статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 порушень пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та відсутність події і складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП України, у зв'язку з чим на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись статтями 247, 283, 284, 294 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, через відсутність події і складу цього адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А. А. Саукова