Справа № 320/6190/22 Головуючий у І інстанції - Леонтович А.М.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
13 квітня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.,
суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність, -
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, яка виразилася в нездійсненні перерахунку ОСОБА_1 пенсії в зв'язку з збільшенням розміру грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 в зв'язку з збільшенням розміру грошового забезпечення відповідно до довідки № 2/3/1/1270 від 08 червня 2022 року, виданої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, за розміром грошового забезпечення за нормами, чинними на 05.03.2019 року починаючи з 01.04.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області виплатити ОСОБА_1 суму компенсації частини доходів в зв'язку з порушенням строків виплати перерахованої пенсії за період починаючи з 01.04.2019 року по час фактичної виплати у відповідності до положень ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів в зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказав на протиправність відмови Відповідача у перерахунку пенсії Позивача на підставі нової довідки про розмір його грошового забезпечення, яка містить додаткові складові грошового забезпечення, оскільки обов'язок Відповідача по перерахунку пенсії на підставі нової довідки про складові грошового забезпечення визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Крім того, Позивач зазначив, що Відповідач також має здійснити йому нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків нарахування та виплати пенсії з 01.04.2019 по день фактичної виплати.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яка виразилася в нездійсненні перерахунку ОСОБА_1 пенсії в зв'язку з збільшенням розміру грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв'язку із збільшенням розміру грошового забезпечення відповідно до довідки № 2/3/1/1270 від 08 червня 2022 року, виданої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, за розміром грошового забезпечення за нормами, чинними на 05.03.2019, починаючи з 01.08.2021, з врахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права в частині відмови в позові, а саме в частині відмови в задоволенні позовної вимоги щодо виплати суми компенсації частини доходів, а також в частині здійснення перерахунку пенсії з 01.04.2019 року, як просив Позивач у своєму позові.
Відзиву Відповідача на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Також, не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про звільнення від сплати судового збору відмовлено.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказаній особі надано строк для усунення зазначених вище недоліків п'ять днів з часу отримання копії зазначеної вище ухвали суду апеляційної інстанції шляхом надання до Шостого апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору у розмірі 1488,60 грн.
У зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність - повернуто особі, яка її подала.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Отже, оскільки Позивач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки 08 червня 2022 року № 2/3/1/1270 видано довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 08 червня 2022 року № 2/3/1/1270 розмір грошового забезпечення Позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 з урахуванням правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій справі, станом на 05 березня 2019 року за посадою нач. пункту заправки авіатехбази становить: посадовий оклад - 2 910,00 грн, оклад за військове звання 1 020,00 грн, процентна надбавка за вислугу років (45%) - 1 768,50 грн, надбавка за особливості проходження служби (65%) - 3 704,03 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 291,00 грн, премія (116%) - 3 375,60 грн; всього 13 069,13 грн.
12 липня 2022 року Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 15 липня 2022 року № 1000-0203-8/64423 повідомило Позивача, що після визнання протиправними та нечинними пунктів 1,2 Постанови Кабінету Міністрів України № 103, Урядом України акти, які визначають механізм перерахунку пенсій відповідних категорій військовослужбовців не приймались.
Пенсія Позивачу перерахована і виплачується відповідно до норм законодавства.
У зв'язку з вищевикладеним, вважаючи відмову пенсійного органу, яка полягає у непроведені Позивачу перерахунку пенсії на підставі його заяви та довідки протиправною та щодо непроведення виплати суми компенсації частини доходів, Позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки підстави для перерахунку пенсії Позивача виникли з 05.03.2019 року - дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18, відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII перерахунок пенсії Позивача має бути здійснений з першого числа наступного місяця, а саме - 01.04.2019 року.
Проте, враховуючи право Позивача на перерахунок пенсії не більше як за 12 місяців, суд першої інстанції вважав обґрунтованими позовні вимоги в частині зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі поданої довідки, починаючи з 01.08.2021, з врахуванням раніше виплачених сум, в іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими.
Крім того, що стосується виплати суми компенсації частини доходів в зв'язку з порушенням строків виплати перерахованої пенсії, то оскільки пенсію Позивачу ще не було перераховано, дана вимога є передчасною та необґрунтованою.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній частині, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання праці військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх трудових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством. При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
На підставі частин 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Частиною 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ (у редакції з 1 січня 2017 року) визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій. На підставі частин 1, 2 цієї статті перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Пунктом 1 Порядку № 45 (у редакції з 24.02.2018) передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 п.5 Порядку № 45 (у редакції з 24.02.2018) передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
У Додатку 2 до Порядку № 45 (у редакції з 24.02.2018) містилась форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції. Зокрема, у ній відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Верховний Суд у справі № 160/8324/19 вказав, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45. Проте зміни, внесені постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними. Відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Відповідно до п. 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з п. 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії. Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.
Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, що набрала чинності 01.03.2018, та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років (далі - Постанова № 704).
Пунктом 2 Постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до п.4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов частково виходив з того, що у даному випадку, підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 виникли з 01.04.2019, Позивач звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок на підставі оновленої довідки 12.07.2022, відповідно перерахунок по такій довідці має бути зроблений Відповідачем з 01.08.2021.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 24 червня 2020 року у справі № 160/8324/19 на підставі ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Таким чином, з 01.04.2019 року виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати Позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що Позивач має право на перерахунок пенсії з 01.08.2021 року, а не відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ - з 01.04.2019 року.
Щодо адміністративного позову в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області виплатити ОСОБА_1 суму компенсації частини доходів в зв'язку з порушенням строків виплати перерахованої пенсії за період починаючи з 01.04.2019 року по час фактичної виплати у відповідності до положень ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів в зв'язку з порушенням строків їх виплати», колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (далі - Закон № 2050-III) сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону № 2050-III визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159) передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
З аналізу норм Закону № 2050-III та Порядку №159 вбачається, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2021 року у справі № 240/6583/20 зазначив, що системний аналіз норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що у разі несвоєчасної виплати пенсії громадянам провадиться її компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Закону № 2050-III формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-III дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки пенсію Позивачу ще не було перераховано, дана вимога є передчасною та необґрунтованою.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено за неповного з'ясування обставин справи та порушенням норм матеріального права, тому наявні підстави для його скасування в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо здійснення перерахунку пенсії з 01.04.2019 року, ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог в даній частині, а в іншій частині рішення суду першої інстанції - залишення без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв'язку із збільшенням розміру грошового забезпечення відповідно до довідки № 2/3/1/1270 від 08 червня 2022 року, виданої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, за нормами, чинними на 05.03.2019, починаючи з 01.04.2019, з врахуванням раніше виплачених сум та прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги в даній частині ОСОБА_1 - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв'язку із збільшенням розміру грошового забезпечення відповідно до довідки № 2/3/1/1270 від 08 червня 2022 року, виданої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, за нормами, чинними на 05.03.2019, починаючи з 01.04.2019, з врахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
О.М. Оксененко