Справа № 580/4814/22 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Білоноженко М.А.
13 квітня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Хомича Івана Олександровича на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року (розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, м. Черкаси, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У жовтня 2022 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 89 % до 80 % від сум грошового забезпечення починаючи з 01.04.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 89 % грошового забезпечення згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з врахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розмір якої з дати призначення обраховувався із розрахунку 89 % грошового забезпечення. Після перерахунку пенсії позивача, на виконання рішення суду, з 01.04.2019р., основний розмір пенсії був зменшений відповідачем з 89% грошового забезпечення до 80%.
Позивач звертає увагу, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення, відтак зміни внесені до ст. 13 Закону №2262-ХІІ стосуються лише осіб, яким пенсія призначається, а не перераховується вже призначена пенсія. З урахуванням зазначеного, вважає зазначені дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії протиправними.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким позов задоволити.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що згідно розрахунку на пенсію судом встановлено, що позивачу з 01.08.2004р. призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992р., у розмірі 89% від грошового забезпечення.
В подальшому, згідно протоколу призначення пенсії від 01.06.2018р., позивачу з 21.05.2018р. призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992р. у розмірі 80% грошового забезпечення.
05.11.2021р. ІНФОРМАЦІЯ_1 видано довідку №ФР46162 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 05.03.2019р.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24.01.2022р. у справі №580/11119/21, (набрало законної сили - 24.02.2022р.) зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.11.2021 №ФР46162 відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» та здійснити виплату такої пенсії з урахуванням вже виплачених сум коштів відповідного періоду.
Згідно протоколу перерахунку пенсії позивача від 03.05.2022р., відповідач, на виконання вказаного рішення суду, згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.11.2021р. №ФР46162, здійснив перерахунок пенсії позивача по інвалідності з 01.04.2019р. у розмірі 80% від грошового забезпечення.
За наслідками розгляду адвокатського запиту представника позивача щодо перерахунку пенсії позивача із 01.04.2019р. у розмірі 89% грошового забезпечення, відповідач листом від 10.08.2022р. повідомлено позивачу що 03.05.2022р. позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019р. із грошового забезпечення відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.11.2021р. №ФР46162 із розрахунку 80%.
Перерахунок здійснено на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду 24.01.2022р. у справі №580/11119/21 однак вказаним рішенням не встановлено зобов'язань перерахунку пенсії позивача у розмірі 89 % грошового забезпечення.
Вказано, що пенсію по інвалідності позивача обчислено у розмірі 80% грошового забезпечення згідно статті 21 Закону №2262, у зв'язку із чим вказано, що законодавчих підстав для перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 із розрахунку 89% оновленого грошового забезпечення, зазначеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.11.2021р. №ФР46162 - немає.
Вважаючи дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії при її перерахунку з 01.04.2019р., з 89% до 80% - протиправними, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до статті 21 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент призначення, перерахунку пенсії по інвалідності позивачу) пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах: а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Як встановлено матеріалами справи, що згідно розрахунку на пенсію від 05.08.2004р. позивачу з 01.08.2004р. призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992р., у розмірі 89% від грошового забезпечення.
Також встановлено, що позивач є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни (згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 11.04.2017р.).
В подальшому, згідно протоколу призначення пенсії від 01.06.2018р., позивачу, на підставі його заяви від 21.05.2018р., з 21.05.2018р. призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992р. у розмірі 80% грошового забезпечення.
Колегія суддів зазначає, що позивачу призначено пенсію по інвалідності у обсязі 80% грошового забезпечення, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи згідно чинних на дату призначення приписів ст. 21 Закону №2262-XII.
В подальшому, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду 24.01.2022р. у справі №580/11119/21, позивачу перераховано пенсію по інвалідності з 01.04.2019р. у розмірі 80% від грошового забезпечення від грошового забезпечення згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.11.2021р. №ФР46162.
Колегія суддів зазначає, що позивач продовжує отримувати пенсію по інвалідності про що свідчать протоколи перерахунку пенсії за період з 01.04.2019р. по 01.06.2022р. (наявні у матеріалах справи).
Таким чином, пенсію позивача по інвалідності з 01.04.2019р. було перераховано у відсотковому відношенні (80%) встановленому при призначенні вказаної пенсії, у зв'язку із чим судом не встановлено обставин зменшення відсоткового значення розміру пенсії при її перерахунку з 01.04.2019р. Суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо необхідності перерахунку його пенсії у розмірі 89% грошового забезпечення, оскільки у вказаному відсотковому значенні йому було призначено пенсію за вислугою років, а не по інвалідності, в свою чергу ст. 21 Закону №2262-XII у редакціях чинних станом на дату призначення, перерахунку пенсії позивача, а також станом на дату розгляду даної справи, встановлює відсоткове значення розміру пенсії по інвалідності особам з інвалідністю внаслідок війни II групи - 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку). Суд зазначає, що Законом 2262 не передбачено права отримання виду пенсії у відсотковому розмірі від іншого виду пенсії.
Таким чином, позивач який продовжує отримувати пенсію по інвалідності не набуває права на її отримання у розмірі 89% грошового забезпечення встановленого при призначенні пенсії за вислугу років, у зв'язку із чим суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Хомича Івана Олександровича - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак
М.І. Кобаль