Справа № 366/1084/22
12 квітня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Шелест С.Б. та суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т., при секретарі судового засідання Турчин М.М., за участю сторін:
позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
третіх осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_3,
здійснюючи у відкритому судовому засіданні в залі суду розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 26 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_2 (далі також - позивач, ОСОБА_2 ) звернулась до суду з позовом до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Іванківської селищної ради від 29.12.2020 №1 про визнання ОСОБА_2 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 186 КУпАП.
Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 26 грудня 2022 року позов задоволено: скасовано постанову №1 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Іванківської селищної ради від 29 грудня 2020 року про визнання ОСОБА_2 винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 186 КУпАП; провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, про відмову у задоволенні позову.
У судовому засіданні 12.04.2023 ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги; представники позивача та відповідача не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про необхідність оголошення у справі перерви, що зумовлено наступними обставинами.
Судом першої інстанції встановлено, що 23.11.2020 ДОП Іванківського ВП Вишгородської відділу ГУ НП в Київській області старшим лейтенантом поліції Лещенком Я.Є. складений протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №209410 про порушення громадянкою ОСОБА_2 вимог статті 186 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
У протоколі від 23.11.2020 зазначено, що 01.11.2020 року близько 12 год. 00 хв., за адресою с. Сукачі по вул. Соборна на території кладовища гр. ОСОБА_2 вчинила самоправство, а саме на власний розсуд, всупереч встановленому порядку, демонтувала стіл дерев'яний на кладовищі, чим завдала матеріальної та моральної шкоди гр. ОСОБА_1 .. Гр. ОСОБА_1 згідно із протоколом від 23.11.2020 має статус потерпілого.
Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області від 29.12.2020 №1 гр. ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 186 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Вказуючи на протиправність зазначеної постанови, ОСОБА_2 09.08.2022 звернулась до Іванківського районного суду Київської області з позовом про її скасування.
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 15.08.2022 поновлено позивачу строк звернення до суду та відкрито спрощене позовне провадження.
За результатами розгляду справи по суті суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови та, відповідно, наявність підстав для її скасування.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 як потерпілого у справі про адміністративне правопорушення, серед іншого, мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання про поновлення позивачу строку звернення до суду.
Переглядаючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах зазначених доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Предметом переданого на вирішення суду спору є правомірність постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області від 29.12.2020 №1, якою позивача визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 186 КУпАП.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 286 КАС України, яка регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положення статті 286 КАС України містять імперативну норму в частині подання позовної заяви щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Втім зважаючи на те, що КАС України не містить заборону на поновлення судом строку звернення до суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що вказаний процесуальний строк може бути поновлений судом за заявою позивача у разі наявності поважних причин його пропуску.
Колегія суддів зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Таким чином, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що із позовом про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, яка була прийнята 29.12.2020, позивач звернулась до суду через свого представника 09.08.2022.
В обґрунтування наявності підстав для поновлення строку звернення до суду представником позивача зазначено, що про прийняття оскаржуваної постанови позивачу стало відомо лише 05.08.2022, після отримання матеріалів справи про адміністративне правопорушення на адвокатський запит представника позивача від 11.07.2022.
Суд першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження у справі від 15.08.2022 визнав зазначені обставини достатніми для поновлення позивачу строку звернення до суду із вказаним позовом.
Суд апеляційної інстанції критично оцінює зазначений висновок суду першої інстанції.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду у визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення від 23.11.2020 серії АПР18 209410 містить підпис позивача як особи, відносно якої його складено.
Оскаржувана постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Іванківської селищної ради від 29.12.2020 №1 так само містить підпис ОСОБА_2 про отримання оскаржуваної постанови (без зазначення дати).
Представником позивача у позовній заяві не заперечується факт підпису вказаних документів ОСОБА_2 .
Неможливість належної реалізації позивачем її права на звернення до суду з позовом про оскарження зазначеної постанови представник позивача обґрунтовує тим, що позивач, підписуючи протокол від 23.11.2020 та постанову від 29.12.2020, перебувала у пригніченому стані та не усвідомлювала наслідків вчинених дій, оскільки за декілька місяців до цього трагічно загинула її онука 2016 р.н. та донька 1995 р.н.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що у спірних правовідносинах зважаючи на тривалий пропуск строку звернення до суду (понад півтора роки) наведені обставини не можуть бути розцінені як поважні.
Матеріали справи не підтверджують обставин того, що позивач у період з 29.12.2020 по 15.02.2022 (дата складання ордера на надання правової допомоги) вчиняла будь-які активні дії, спрямовані на захист свого порушеного права, як і не містять доказів на підтвердження існування таких обставин, які б унеможливлювали або ж суттєво ускладнювали можливість вчинення таких дій протягом усього пропущеного строку.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. При застосуванні процесуальних норм слід уникати не тільки надмірного формалізму, а й надмірної гнучкості, яка може призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
За вказаних обставин та наведеного правового регулювання, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо поважності причин пропуску позивачем десятиденного строку звернення до суду із вказаним позовом.
Частиною четвертою статті 123 КАС України встановлено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись правом подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Верховний Суд у постанові від 23.09.2020 у справі №640/5645/19 дійшов висновку, що вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини 3, 4 статті 123 КАС України).
За вказаних обставин та наведеного правового регулювання, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність надання позивачу можливості повідомити про інші причини поважності пропуску строку звернення до суду, аніж ті, що зазначені при поданні позовної заяви та, відповідно, надати належні докази на їх підтвердження.
Відповідно до частини другої статті 223 КАС України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Керуючись статтями 123, 223, 241, 242, 286, 310, 321, 325, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, зазначені ОСОБА_2 при поданні позову у справі №366/1084/22.
Оголосити у справі №366/1084/22 перерву до 26.04.2023 15 год. 30 хв. для надання ОСОБА_2 можливості подати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин поважності пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом, а також наданням належних доказів на їх підтвердження.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.Б. Шелест
Судді О.Є. Пилипенко
Л.Т. Черпіцька