12 квітня 2023 року Справа №160/6879/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів та моральної шкоди, -
05.04.2023р. через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України та просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання, протягом тривалого часу (більше трьох років) рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/9166/19 від 13.01.2019 року в частині стягнення судового збору на користь позивача у розмірі 768,40 грн.;
- зобов'язати відповідача здійснити виконання виконавчого листа №160/9166/19 від 12.03.2020 по справі № 160/9166/19 від 13.01.2019 року шляхом перерахування на користь позивача судового збору у розмірі 768,40 грн. - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп. згідно дублікату квитанції 0.0.1494974717.1 від 16.10.19 на зазначені банківські реквізити;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 768,40 грн.;
- стягнути за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 63,94 гривень (це передбачено ч.1 ст. 5 Закону № 4901-VI, що у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми) шляхом перерахування на користь позивача 3% річних у сумі 63,94 гривень на вказані банківські реквізити;
- стягнути з відповідача на користь позивача відсотки - 3,5 %, які сплатила позивач ПриватБанку за користування кредитними коштами (з кредитної картки “Універсальна”) в загальній сумі 1 129,55 гривень, судовий збір вона сплатила з кредитної картки, бо в неї взагалі не було своїх коштів для сплати судового збору, були тільки борги, зокрема і по комунальним послугам;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 300000,00 (триста тисяч гривень) 00 коп.;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду відповідно до приписів статті 25 ЗУ “Про звернення громадян”, бо моральна шкода була завдана неправомірними діями і рішеннями ГУДКСУ у Дніпропетровській обл. та відповідача при розгляді звернень позивача, що підтверджується неповними, недостатніми та не належними відповідями та визначити розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі на свій розсуд;
- зобов'язати відповідача подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у справі №160/9166/19 у місячний строк з дня ухвалення рішення судом.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
У відповідності до вимог ч.1 ст.25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача.
Згідно до п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
За приписами ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, у позові зазначено місце проживання (перебування) позивача за адресою: АДРЕСА_1 , проте, на підтвердження проживання (перебування) позивача за зазначеною адресою жодних доказів до позову не додано, в порушення вимог п.2 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що згідно до вимог п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, у тому числі, шляхом залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Разом з тим, зі змісту позову вбачається, що позивачем не викладено обставин та не зазначено про докази, що підтверджують такі обставини, якими позивач обґрунтовує порушення свої прав та інтересів саме Державною казначейською службою України, з урахуванням того, що виконавчий лист про стягнення судового збору у розмірі 768,40 грн. перебуває на виконанні в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в порушення вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
На сторінці 11 позову позивач зазначає, що вона не погоджується з бездіяльністю ГУДКСУ в Дніпропетровській області щодо невиконання вищезазначеного рішення суду. однак, зі змісту прохальної частини позову видно, що вона не містить позовних вимог, заявлених саме до наведеного органу у даній частині, що не відповідає ст.5, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач просить у позові стягнути 3% річних та 3,5% за користування кредитними коштами, з яких було сплачено судовий збір по справі №160/9166/19, проте, у позові не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує ці позовні вимоги із зазначенням норм матеріального права, які регулюють такі правовідносини, які стосуються не сфери цивільних правовідносин, а у сфері публічно-правових відносин, не зазначено про докази, що їх підтверджують, в порушення п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
У позові не викладено обставин щодо порушення прав та інтересів позивача у публічно-правових відносинах саме ДКС України, не зазначено про докази, що їх підтверджують, в порушення ст.5, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач у позові посилається на те, що неправомірними діями та рішеннями відповідача щодо неналежного розгляду її звернень їй завдано моральної шкоди відповідно до статті 25 ЗУ “Про звернення громадян”, однак позов не містить викладу обставин у цій частині позовних вимог (не зазначено у чому проявляються моральні страждання позивача та не зазначено про причинно-наслідковий зв'язок між діями позивача та моральними стражданнями позивача, а наведено лише позиції Верховного Суду), не зазначено про докази, які підтверджують такі моральні страждання, не заявлено у цій частині до відповідача вимог публічно-правового характеру, не надано доказів визнання таких дій відповідача протиправними в судовому порядку, в порушення вимог ст.5, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, у позові позивач просить стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 300000,00 грн., однак позов не містить викладу обставин у цій частині позовних вимог (не зазначено у чому проявляються моральні страждання позивача та не зазначено про причинно-наслідковий зв'язок між діями позивача та моральними стражданнями позивача, а наведено лише позиції Верховного Суду), не зазначено про докази, які підтверджують такі моральні страждання, з урахуванням співмірності та пропорційності заявлених позовних вимог, в порушення вимог п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
У позові позивач зазначає, що вважає дії суб'єктів владних повноважень протиправними, проте, фактично позов заявлено дише до одного суб'єкта владних повноважень - Державної казначейської служби України та стосується не протиправних його дій, а бездіяльності відповідача (згідно прохальної частини позову) та прохальна частина позову взагалі не містить позовних вимог щодо протиправності будь-яких дій відповідача, що суперечить змісту позову, в порушення вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, суд звертає увагу позивача на те, що у прохальній частині позову дві позовні вимоги наступного змісту, а саме: зобов'язати відповідача здійснити виконання виконавчого листа №160/9166/19 від 12.03.2020 по справі № 160/9166/19 від 13.01.2019 року шляхом перерахування на користь позивача судового збору у розмірі 768,40 грн. (вимоги немайнового характеру) та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 768,40 грн. (вимоги майнового характеру), що фактично свідчить про заявлення до стягнення однієї і тієї ж суми судового збору двічі, що може бути визнано судом як зловживання процесуальними правами згідно до вимог ст.45 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач у позові також просить стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду відповідно до приписів статті 25 ЗУ “Про звернення громадян”, бо моральна шкода була завдана неправомірними діями і рішеннями ГУДКСУ у Дніпропетровській області, проте, у позові не викладено обставин та не зазначено про докази, яким чином та виходячи з яких норм права відповідач (ДКС України) у цій справі зобов'язаний нести таку відповідальність за дії іншої юридичної особи, якою є ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, в порушення вимог п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, у позові позивач просить зобов'язати відповідача подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у справі №160/9166/19 у місячний строк з дня ухвалення рішення судом, однак у позові не викладено обставин щодо вказаної позовної вимоги та не зазначено про докази, що їх підтверджують, з урахуванням того, що зобов'язання встановити судовий контроль, тим паче щодо іншої справи, не може бути обрано позовними вимогами згідно до положень ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст.5, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, шляхом надання до канцелярії суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у ньому викладу обставин та про докази, що підтверджують такі обставини, якими позивач обґрунтовує порушення своїх прав та інтересів саме Державною казначейською службою України, з урахуванням того, що виконавчий лист про стягнення судового збору у розмірі 768,40 грн. перебуває на виконанні в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із приведенням прохальної частини позову у відповідність до мотивувальної (чи навпаки), з урахуванням того, що на сторінці 11 позову позивач зазначає, що вона не погоджується з бездіяльністю ГУДКСУ в Дніпропетровській області щодо невиконання вищезазначеного рішення суду, однак, зі змісту прохальної частини позову видно, що вона не містить позовних вимог, заявлених саме до наведеного органу у даній частині, у відповідності до вимог ст.5, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у ньому викладу обставин та про докази, що підтверджують такі обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про стягнення 3% річних та 3,5% за користування кредитними коштами, з яких було сплачено судовий збір по справі №160/9166/19 із зазначенням норм матеріального права, які регулюють такі правовідносини, які стосуються не сфери цивільних правовідносин, а у сфері публічно-правових відносин, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у ньому викладу обставин та про докази, що підтверджують такі обставини, якими позивач обґрунтовує порушення прав та інтересів позивача у публічно-правових відносинах саме ДКС України, у відповідності до вимог ст.5, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у ньому викладу обставин та про докази, що підтверджують такі обставини, якими позивач обґрунтовує те, що неправомірними діями та рішеннями відповідача щодо неналежного розгляду її звернень їй завдано моральної шкоди відповідно до статті 25 ЗУ “Про звернення громадян”, із зазначенням у позові в чому проявляються моральні страждання позивача та про причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та моральними стражданнями позивача (у позові наведено лише позиції Верховного Суду), зазначити про докази, які підтверджують такі моральні страждання, з урахуванням того, що в даному позові не заявлено у цій частині до відповідача вимог публічно-правового характеру, надати докази визнання таких дій відповідача протиправними в судовому порядку, у відповідності до вимог ст.5, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у ньому викладу обставин та про докази, що підтверджують такі обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про стягнення з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 300000,00 грн., із зазначенням у чому проявляються моральні страждання позивача та про причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та моральними стражданнями позивача (у позові наведено лише позиції Верховного Суду), зазначити про докази, які підтверджують такі моральні страждання, з урахуванням співмірності та пропорційності заявлених позовних вимог, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із приведенням прохальної частини позову у відповідність до мотивувальної (чи навпаки), з урахуванням того, що у позові позивач зазначає, що вважає дії суб'єктів владних повноважень протиправними, проте, фактично позов заявлено дише до одного суб'єкта владних повноважень - Державної казначейської служби України та стосується не протиправних його дій, а бездіяльності відповідача (згідно прохальної частини позову) та прохальна частина позову взагалі не містить позовних вимог щодо протиправності будь-яких дій відповідача, що суперечить змісту позову, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із приведенням у відповідність прохальної частини позову виходячи з того, що у прохальній частині позову заявлено дві позовні вимоги наступного змісту, а саме: зобов'язати відповідача здійснити виконання виконавчого листа №160/9166/19 від 12.03.2020 по справі № 160/9166/19 від 13.01.2019 року шляхом перерахування на користь позивача судового збору у розмірі 768,40 грн. (вимоги немайнового характеру) та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 768,40 грн. (вимоги майнового характеру), що фактично свідчить про заявлення до стягнення однієї і тієї ж суми судового збору двічі, що може бути визнано судом як зловживання процесуальними правами згідно до вимог ст.45 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин та про докази, що підтверджують такі обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди відповідно до приписів статті 25 ЗУ “Про звернення громадян”, бо моральна шкода була завдана неправомірними діями і рішеннями ГУДКСУ у Дніпропетровській області, із зазначенням про те, яким чином та виходячи з яких норм права відповідач (ДКС України) у цій справі зобов'язаний нести таку відповідальність за дії іншої юридичної особи, якою є ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин та про докази, що підтверджують такі обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про зобов'язання відповідача подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у справі №160/9166/19 у місячний строк з дня ухвалення рішення судом, з урахуванням того, що зобов'язання встановити судовий контроль, тим паче щодо іншої справи, не може бути обрано позовними вимогами згідно до положень ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України;
2) копії паспорту позивача з відміткою про місце реєстрації, з урахуванням вимог ст.25, п.2 ч.5 ст.160, п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.5, ст.25, п.2, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, п.4 ч.1 ст.171, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів та моральної шкоди - залишити без руху.
Позивачеві у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у ньому викладу обставин та про докази, що підтверджують такі обставини, якими позивач обґрунтовує порушення своїх прав та інтересів саме Державною казначейською службою України, з урахуванням того, що виконавчий лист про стягнення судового збору у розмірі 768,40 грн. перебуває на виконанні в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із приведенням прохальної частини позову у відповідність до мотивувальної (чи навпаки), з урахуванням того, що на сторінці 11 позову позивач зазначає, що вона не погоджується з бездіяльністю ГУДКСУ в Дніпропетровській області щодо невиконання вищезазначеного рішення суду, однак, зі змісту прохальної частини позову видно, що вона не містить позовних вимог, заявлених саме до наведеного органу у даній частині, у відповідності до вимог ст.5, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у ньому викладу обставин та про докази, що підтверджують такі обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про стягнення 3% річних та 3,5% за користування кредитними коштами, з яких було сплачено судовий збір по справі №160/9166/19 із зазначенням норм матеріального права, які регулюють такі правовідносини, які стосуються не сфери цивільних правовідносин, а у сфері публічно-правових відносин, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у ньому викладу обставин та про докази, що підтверджують такі обставини, якими позивач обґрунтовує порушення прав та інтересів позивача у публічно-правових відносинах саме ДКС України, у відповідності до вимог ст.5, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у ньому викладу обставин та про докази, що підтверджують такі обставини, якими позивач обґрунтовує те, що неправомірними діями та рішеннями відповідача щодо неналежного розгляду її звернень їй завдано моральної шкоди відповідно до статті 25 ЗУ “Про звернення громадян”, із зазначенням у позові в чому проявляються моральні страждання позивача та про причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та моральними стражданнями позивача (у позові наведено лише позиції Верховного Суду), зазначити про докази, які підтверджують такі моральні страждання, з урахуванням того, що в даному позові не заявлено у цій частині до відповідача вимог публічно-правового характеру, надати докази визнання таких дій відповідача протиправними в судовому порядку, у відповідності до вимог ст.5, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у ньому викладу обставин та про докази, що підтверджують такі обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про стягнення з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 300000,00 грн., із зазначенням у чому проявляються моральні страждання позивача та про причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та моральними стражданнями позивача (у позові наведено лише позиції Верховного Суду), зазначити про докази, які підтверджують такі моральні страждання, з урахуванням співмірності та пропорційності заявлених позовних вимог, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із приведенням прохальної частини позову у відповідність до мотивувальної (чи навпаки), з урахуванням того, що у позові позивач зазначає, що вважає дії суб'єктів владних повноважень протиправними, проте, фактично позов заявлено дише до одного суб'єкта владних повноважень - Державної казначейської служби України та стосується не протиправних його дій, а бездіяльності відповідача (згідно прохальної частини позову) та прохальна частина позову взагалі не містить позовних вимог щодо протиправності будь-яких дій відповідача, що суперечить змісту позову, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із приведенням у відповідність прохальної частини позову виходячи з того, що у прохальній частині позову заявлено дві позовні вимоги наступного змісту, а саме: зобов'язати відповідача здійснити виконання виконавчого листа №160/9166/19 від 12.03.2020 по справі № 160/9166/19 від 13.01.2019 року шляхом перерахування на користь позивача судового збору у розмірі 768,40 грн. (вимоги немайнового характеру) та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 768,40 грн. (вимоги майнового характеру), що фактично свідчить про заявлення до стягнення однієї і тієї ж суми судового збору двічі, що може бути визнано судом як зловживання процесуальними правами згідно до вимог ст.45 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин та про докази, що підтверджують такі обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди відповідно до приписів статті 25 ЗУ “Про звернення громадян”, бо моральна шкода була завдана неправомірними діями і рішеннями ГУДКСУ у Дніпропетровській області, із зазначенням про те, яким чином та виходячи з яких норм права відповідач (ДКС України) у цій справі зобов'язаний нести таку відповідальність за дії іншої юридичної особи, якою є ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, у відповідності до вимог п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин та про докази, що підтверджують такі обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про зобов'язання відповідача подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у справі №160/9166/19 у місячний строк з дня ухвалення рішення судом, з урахуванням того, що зобов'язання встановити судовий контроль, тим паче щодо іншої справи, не може бути обрано позовними вимогами згідно до положень ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України;
2) копії паспорту позивача з відміткою про місце реєстрації, з урахуванням вимог ст.25, п.2 ч.5 ст.160, п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва