Рішення від 12.04.2023 по справі 160/20703/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року Справа № 160/20703/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сидоренко Д.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, 49000, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, місто ДНІПРО, вулиця СІМФЕРОПОЛЬСЬКА, будинок 17-А) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, зобов'язання вчинити певні дії,-

Обставини справи: 09.01.2023 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд (з урахуванням уточненого позову):

- визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 19.01.2022 року №Ф-281055-55У, складено відносно громадянина ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- зобов'язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити з особового кабінету (рахунку) позивача - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове зобов'язання (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 37788,74 грн., самостійно визначене контролюючим органом згідно вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 19.01.2022 №Ф-281055-55У.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.01.2022 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-281055-55У, якою контролюючий орган вимагає від позивача сплатити заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штраф та пеню у розмірі 37788,74 грн. Позивач вважає її протиправною та такою, що підлягає скасування з декількох підстав. Позивач вказує, що згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відсутній запис про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ), що свідчить про відсутність офіційного підтвердження у позивача статусу ФОП шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку визначеному законом. Відповідно до листа відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Камянської міської ради вих.№15-Б від 02.12.2022, відповідно до архівних відомостей відділу - ОСОБА_1 (2539400390) був зареєстрований як фізична особа-підприємець 10.04.1996 року виконавчим комітетом Заводської районної ради м.Дніпродзержинська. Окрім того, в позові вказано, що оскаржувана вимога містить відомості про місце проживання позивача, а саме АДРЕСА_2 . Однак, згідно даних паспорта позивача з 20.10.2008 по теперішній час - АДРЕСА_3 , де постійно проживає, у зв'язку з чим контролюючим органом у вимозі вказана невірна адреса місця проживання позивача. Також, вимога про сплату боргу сформована 19.01.2022, однак з її змісту вбачається, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє ОСОБА_1 про існування заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені станом на 12.05.2022, у зв'язку з чим неможливо було надіслати таку вимогу платнику протягом 3 робочих днів з дня її винесення, тому як не можливо сформувати 19.11.2022 документ про існування фактичної заборгованості з вказівкою на дату яка лише має настати в майбутньому 12.05.2022.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

09.02.2023 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечує проти позовних вимог та вважає, що підстави для задоволення позову відсутні. Так, згідно з даними інформаційних систем ДПС України, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 10.04.1996 перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Камянська ДПС (м.Камянське) як фізична особа-підприємець у статусі "основний платник" на загальній системі оподаткування. Відповідно до актуальних відомостей інформаційної системи податкового органу станом на теперішній час та пункту 4 частини 1 статті 4 Закону №2464 ФОП ОСОБА_1 в період з 01.01.2011 є платником єдиного внеску. Починаючи з 01.01.2018 року у зв'язку з внесеними змінами до Закону №2464 та з метою здійснення контролю за сплатою єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, ДПС України розроблено алгоритм автоматичного нарахування єдиного внеску, які щоквартально відображаються в інтегрованій картці платників. Таким чином, в ІКП по ФОП ОСОБА_1 відображені нарахування з єдиного внеску на суму 37788,74 грн. за період з 09.02.2018 по 19.01.2021. Податкова звітність за період 2017-2020 роки до Камянської ДПІ ФОП ОСОБА_1 не надавались, єдиний внесок не сплачувався. Виходячи з викладеного в ІКП 7104000 ФОП ОСОБА_1 станом на 06.02.2023 обліковується недоїмка по єдиному внеску в сумі 37788,74 грн., за період нарахувань з 09.02.2018 по 19.01.2021.

Станом на 12 квітня 2023 року відповідь на відзив від позивача на адресу суду не надходила.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до інформаційних систем ДПС України, ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Кам'янська ДПІ як фізична особа-підприємець в статусі 0 - платник податків за основним місцем обліку. Дата державної реєстрації 10.04.1996 року. Адреса: АДРЕСА_4 .

Документ, що підтверджує реєстрацію ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця в ГУ ДПС у Дніпропетровській області відсутній.

В ІКП по ФОП ОСОБА_1 відображені наступні нарахування з єдиного внеску на суму 37788,74 грн. за період з 09.02.2018 по 19.01.2021:

- 8448,00 грн. - єдиний внесок нарахований за 2017 рік (термін сплати 09.02.2018);

- 2457,18 грн. - єдиний внесок нарахований за І квартал 2018 року (термін сплати 19.04.2018);

- 2457,18 грн. - єдиний внесок нарахований за ІІ квартал 2018 року (термін сплати 19.07.2018);

- 2457,18 грн. - єдиний внесок нарахований за ІІІ квартал 2018 року (термін сплати 19.10.2018);

- 2457,18 грн. - єдиний внесок нарахований за ІV квартал 2018 року (термін сплати 21.01.2019);

- 2457,18 грн. - єдиний внесок нарахований за І квартал 2019 року (термін сплати 19.04.2019);

- 2457,18 грн. - єдиний внесок нарахований за ІІ квартал 2019 року (термін сплати 19.07.2019);

- 2457,18 грн. - єдиний внесок нарахований за ІІІ квартал 2019 року (термін сплати 21.10.2019);

- 2457,18 грн. - єдиний внесок нарахований за ІV квартал 2019 року (термін сплати 20.01.2020);

- 2457,18 грн. - єдиний внесок нарахований за І квартал 2020 року (термін сплати 21.04.2020)(січень-лютий 2020 року);

- 1039,06 грн. - єдиний внесок нарахований за ІІ квартал 2020 року (термін сплати 20.07.2020)(черень 2020 року);

- 3178,12грн. - єдиний внесок нарахований за ІІІ квартал 2020 року (термін сплати 19.10.2020)(липень-вересень 2020 року);

- 2200,00 грн. - єдиний внесок нарахований за ІV квартал 2020 року (термін сплати 19.01.2021)(жовтнеь-листопад 2020 року).

Загальна заборгованість за сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 37788,74 грн.

Наявність зазначеної заборгованості підтверджується витягом з ІКП відповідача.

Враховуючи наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 37788,74 грн. ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-281055-55 У від 19.01.2022 року.

Вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 19.01.2022 року №Ф-281055-55 У, ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомлено ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) про наявність станом на 12.05.2022 року заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 37788,74 грн.

Позивач дізнавшись про наявність вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-281055-55 У від 19.01.2022 року, вважаючи її протиправною, з оскарженням останньої звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно листа Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кам'янської міської ради Дніпропетровської області від 02.12.2022 року №15-Б, відповідно до архівних відомостей відділу - ОСОБА_1 (2539400390) був зареєстрований як фізична особа-підприємець 10.04.1996 року виконавчим комітетом Заводської районної ради м.Дніпродзержинська. Відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 відсутні.

Зазначене сторонами не заперечується.

Взяття на облік в органах державної податкової служби як платників податків - фізичних осіб-підприємців, які зареєстровані до 01.07.2004, здійснювалось на підставі «Порядку видачі суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності та про розмір плати за державну реєстрацію суб'єктів підприємництва» затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 15.04.1991 №99 (втратив чинність 17.05.1994), «Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та про реєстраційний збір за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності» затвердженого постановою КМУ від 29.04.1994 №276 (втратила чинність 25.05.1998), «Положення про державне реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності», затвердженого постановою КМУ від 25.05.1998 №740 (втратила чинність 01.07.2004), «Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 №80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 №172/2612.

Відповідно до Порядку №99, Положення №276, Положення №740, державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводилась у виконавчих комітетах міських, районних у місті рад за місцезнаходженням або місцем проживання суб'єкта.

Враховуючи зазначене, документ, що підтверджує реєстрацію ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця в ГУ ДПС у Дніпропетровській області відсутні.

З приводу цього суд зазначає наступне.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року №755-IV регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

З 01 липня 2004 року розпочав функціонування Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

До 01 липня 2004 року реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності здійснювалась на підставі Закону України «Про підприємництво».

Так, відповідно до ст.8 Закону України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 року №698-XII, в редакції чинній на час реєстрації позивача, як суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, було передбачено, що громадяни, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подають реєстраційну картку встановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів і документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію. Органам державної реєстрації забороняється вимагати від суб'єктів підприємницької діяльності додаткові документи, не передбачені цим Законом. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводиться за наявності всіх необхідних документів за заявочним принципом протягом не більше п'яти робочих днів. Органи державної реєстрації зобов'язані протягом цього терміну внести дані з реєстраційної картки до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності та видати свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка з проставленим ідентифікаційним кодом (для юридичних осіб), який надається органам державної реєстрації органами державної статистики, або ідентифікаційним номером фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів.

Згідно приписів вищевказаної норми Закону, відповідальність за відповідність чинному законодавству установчих документів, що подаються для проведення реєстрації, несе власник (власники) або уповноважені ним органи, які подають документи для реєстрації суб'єкта підприємництва.

Також вказаною статтею Закону передбачено і умови та порядок скасування державної реєстрації, а саме, скасування державної реєстрації здійснюється за заявою власника (власників) або уповноважених ним (ними) органів чи за особистою заявою підприємця-громадянина.

Як було зазначено вище, Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року №755-IV набрав чинності з 01 липня 2004 року.

Відповідно до ч.2 ст.18 цього Закону, для державної реєстрації включення відомостей про фізичну особу-підприємця, зареєстровану до 1 липня 2004 року, відомості про яку не містяться в Єдиному державному реєстрі, подається заява про державну реєстрацію включення відомостей про фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру.

Згідно з п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 01 липня 2010 року №2390-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання», процес включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону, усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, зобов'язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв.

Свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними (п.4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону).

Відповідно до п.7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону, спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації протягом місяця з дати завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, передає відомості про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, включених до Єдиного державного реєстру, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи), які в межах своїх повноважень ведуть облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та/або проводять реєстрацію юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм та фізичних осіб - підприємців.

Уповноважені органи протягом місяця з дня отримання від спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, включених до Єдиного державного реєстру, проводять звірення даних реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), що ведуться ними, з даними Єдиного державного реєстру. За результатами звірення повноважені органи подають спеціально уповноваженому органу з питань державної реєстрації відомості з відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо) про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості про яких не включені до Єдиного державного реєстру.

За результатами проведеного звірення уповноважені органи оприлюднюють у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та/або на відомчих веб-сайтах відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості про яких на дату завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не включені до Єдиного державного реєстру.

Згідно із п.8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення», після закінчення передбаченого для включення відомостей до Єдиного державного реєстру строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, уповноважені органи у місячний строк проводять остаточне звірення даних відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення в Автономній Республіці Крим та відповідних областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, не включені до Єдиного державного реєстру.

За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, включаються до Єдиного державного реєстру з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, вважаються недійсними.

Таким чином, строки включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація яких проведена до 01.07.2004, визначені пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2390-VI, підлягали застосуванню виключно у випадках самостійного подання ними реєстраційних карток державному реєстратору.

Натомість, відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які самостійно не звернулись із відповідною заявою у строки, встановлені пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2390-VI, підлягали включенню до ЄДР на підставі інформації, отриманої від тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій. Державні реєстратори, вносячи відомості про цих юридичних осіб до ЄДР зобов'язані були зробити відмітку про недійсність їхнього свідоцтва про державну реєстрацію.

Враховуючи вище викладене, доказів того, що позивач ОСОБА_1 в спірний період (2017-202рр.) був зареєстрований як фізична особа-підприємець в матеріалах справи відсутні.

Окрім того, відповідачем документу, який підтверджує реєстрацію ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця до відзиву та матеріалів справи надано не було.

Згідно відповіді №28063 від 12.04.2023 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на запит суду, особу " ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не знайдено.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 , є фізичною особою-підприємцем, зареєстрованою в порядку передбаченому законом, при цьому, підприємницьку діяльність позивач не здійснював та доходів від неї не отримував, тому в сукупності встановлених обставин, у відповідача були відсутні правові підстави для формування та направлення позивачу оскаржуваної вимоги, у зв'язку з чим оскаржувана вимога є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити з особового кабінету (рахунку) позивача - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове зобов'язання (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 37788,74 грн., самостійно визначене контролюючим органом згідно вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 19.01.2022 №Ф-281055-55У, суд зазначає наступне.

Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), визначено Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021р. (далі - Порядок №5).

Відповідно до п.2 розд.І «Загальні положення» Порядку інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Згідно п.1 розд.ІІ «Інтегрована картка платника» Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Пунктом 2 вказаного розділу визначено, що ІКП закриваються структурним підрозділом, що здійснює облік платежів, у разі проведення заходів щодо зняття з обліку платників у податкових органах у зв'язку з припиненням платника податків або відсутністю за неосновним місцем обліку об'єктів оподаткування, або об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.

Територіальні органи ДПС проводять заходи, пов'язані з ліквідацією або реорганізацією платників податків, у тому числі формують відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів та відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462) (далі - Порядок № 1588), та Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за № 1553/26330 (далі - Порядок № 1162).

Підрозділ, що здійснює облік платежів, за основним та неосновним місцем обліку закриває ІКП не пізніше наступного робочого дня після формування відомостей в частині тих податків і зборів, щодо яких відсутня заборгованість на відповідній території, та відомостей з відміткою про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Підрозділ, що здійснює облік платежів, закриває ІКП у територіальному органі ДПС за неосновним місцем обліку у разі відсутності об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, на відповідній території та після виконання підрозділами, які здійснюють адміністрування платежів, контрольно-перевірочні заходи, погашення боргу, адміністративне та судове оскарження, відповідних процедур щодо підтвердження повноти розрахунків по платежах, контроль за справлянням яких здійснюють податкові органи.

При цьому в інформаційній системі ІКП закриваються із встановленням дати закриття за умов:

погашення сум податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;

повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або списання до бюджетів за заявою платника;

повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за заявою платника;

відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань, податкового боргу або іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, яка може бути розстрочена (відстрочена) згідно з чинним законодавством, не погашених на дату закриття ІКП;

повноти відображення в ІКП результатів контрольно-перевірочної роботи.

Інформація щодо нарахувань та надходжень платежів до бюджетів за платниками, у яких закриті ІКП, враховується в звітності податкових органів до кінця відповідного року, у якому відбулось таке нарахування та/або сплата.

За наявності грошових зобов'язань або податкового боргу, або неузгоджених сум грошових зобов'язань, які оскаржуються в адміністративному або судовому порядку, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо закриття ІКП до їх погашення або визнання такого боргу безнадійним та його списання у порядку, визначеному статтею 101 розділу II Кодексу.

За наявності нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску або боргу (недоїмки) з єдиного внеску, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо зняття платника єдиного внеску з обліку до їх сплати (погашення) або списання такого боргу (недоїмки) у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Абзацом 7 ч.4 ст.25 Закон №2464 визначено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом №449 від 20.04.2015р., Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо, зокрема, вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з Порядком №5, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу.

Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу II Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Згідно з главою 2 Розділу II Порядку, з метою забезпечення контролю за правильністю відкриття/закриття ІКП в інформаційній системі щодекадно забезпечується автоматичне формування реєстрів контролю: реєстр контролю ІКП, відкритих в інформаційній системі, які не відповідають Переліку форм ІКП; реєстр контролю наявності відкритої ІКП за платником, стосовно якого в ЄДР внесено запис про припинення; реєстр контролю наявності ІКП без ознаки «Платник відсутній в реєстрі» відкритої платнику, якого не включено / виключено з реєстру платників певного податку.

Наявні записи в реєстрах контролю не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між ІКП, відкритими в інформаційній системі, та Переліком форм ІКП - здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі виявлення ІКП, відкритої за платником, якого не включено/виключено з реєстру платників певного податку,- здійснюється перекодування такої ІКП з ознакою «Платник відсутній в реєстрі».

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом.

Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.

Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року в адміністративній справі № 826/9288/18.

Відтак, суд доходить висновку, що зобов'язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків у спірних правовідносинах є ефективним способом захисту прав та інтересів позивача, такий спосіб відповідає вимогам чинного законодавства та не позбавляє суб'єкта владних повноважень дискреційного розсуду, адже такий обов'язок прямо передбачений нормативно-правовим актом.

Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення з адміністративним позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір в загальному розмірі 3473,40 грн., що підтверджується квитанцією №1 від 12.01.2023 року.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню йому у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 19.01.2022 року №Ф-281055-55У року на суму 37788,74 грн.

Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-А; код ЄДРПОУ ВП 44118658) внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 37788 грн. 74 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, б.17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені позивачем судові витрати в сумі 3473,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко

Попередній документ
110179424
Наступний документ
110179426
Інформація про рішення:
№ рішення: 110179425
№ справи: 160/20703/22
Дата рішення: 12.04.2023
Дата публікації: 14.04.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (25.05.2023)
Дата надходження: 27.12.2022
Предмет позову: визнання протиправним та скасування індивідуального акта, зобов'язання вчинити певні дії