Ухвала
06 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 356/533/19
провадження № 61-4003ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Березанського міського суду Київської області від 04 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія», третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» (далі - ТОВ «Баришівська зернова компанія»), третя особа ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 26 лютого 2018 року о 17:10 у
м. Березань Київської області на вул. Цегельній водій ОСОБА_2 , керуючи навантажувачем, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Баришівська зернова компанія», здійснював об'їзд транспортних засобів, які стояли перед переїздом, коли рух через нього заборонений на перехресті, на якому утворився затор, для повороту ліворуч здійснив обгін кількох транспортних засобів, виїхав на смугу зустрічного транспорту, де допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2101, реєстраційний номер
НОМЕР_2 , яке призвело до пошкодження вищевказаного автомобіля, чим порушив вимоги пунктів 20.7, 14.6, 16.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.
Згідно звіту визначення вартості матеріального збитку від 26 березня
2018 року вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу, як власнику автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 26 березня 2018 року становить 7 937,27 грн.
За квитанцією № 576797 від 26 березня 2018 року вартість послуг оцінювача ФОП ОСОБА_3 з визначення розміру матеріального збитку автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 3 000 грн.
Позивач стверджував, що шкода, яка завдана діями ОСОБА_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, була спричинена саме в робочий час, які пов'язані з виконанням трудових обов'язків та з необхідністю виїзду навантажувача за межі підприємства в день скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, оскільки ОСОБА_2 керував навантажувачем, реєстраційний номер НОМЕР_3 , в цілях виконання своїх службових обов'язків, наявні правові підстави для покладення відповідальності за завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоду саме на відповідача - ТОВ «Баришівська зернова компанія».
ОСОБА_1 стверджував, що винними діями ОСОБА_2 йому завдано також моральної шкоди, яка полягає в пережитому нервовому стресі, викликаному пошкодженням автомобіля та порушенням усталеного способу життя. Після дорожньо-транспортної пригоди йому разом з членами своєї сім'ї доводилося докладати додаткових зусиль для організації свого повсякденного життя без автомобіля.
На підставі вищевказаного та з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 остаточно просив стягнути з ТОВ «Баришівська зернова компанія» на його користь завдану майнову шкоду в розмірі 24 163, 84 грн, яка складається з: 7 937, 27 грн - вартість матеріального збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер
НОМЕР_2 ; 3 000 грн - вартість послуг оцінювача; 12 226, 57 грн - вартість витрат понесених на лікування; завдану моральну шкоду в розмірі
400 000 грн.
Рішенням Березанського міського суду Київської області від 04 липня
2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Баришівська зернова компанія» на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду у розмірі 10 937,27 грн, що складається з: 7 937,27 грн - вартість матеріального збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля, та 3 000 грн - вартість послуг оцінювача. Стягнуто з ТОВ «Баришівська зернова компанія» на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року рішення Березанського міського суду Київської області від 04 липня 2022 року скасовано, ухвалено у даній справі нове судове рішення. Позов
ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Баришівська зернова компанія» на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної
шкоди - 5 468,63 грн, на відшкодування завданої моральної шкоди -
5 000 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
20 березня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Березанського міського суду Київської області
від 04 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду
від 15 лютого 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. При цьому позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди є майновими вимогами, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі. Тобто ціна позову становить 424 163,84 грн, яка станом на 01 січня
2023 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 250 = 671 000 грн).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).
Отже, справа № 356/533/19 не підлягає касаційному перегляду в силу вимог закону, які відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.
При цьому, Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну та предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню,
у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Зазначення у постанові Київського апеляційного суду від 15 лютого
2023 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.
З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Березанського міського суду Київської області від 04 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія», третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
В. А. Стрільчук
І. М. Фаловська