вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" квітня 2023 р. м. Київ Справа №910/12373/22
Суддя: Грабець С.Ю.
Секретар судового засідання: Передрій І.В.
Суд, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом акціонерного товариства "Райффайзен банк"
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення боргу,
без виклику учасників справи
29 грудня 2022 року до Господарського суду Київської області надійшла за підсудністю від Господарського суду міста Києва позовна заява акціонерного товариства “Райффайзен Банк” (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення боргу.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем умов договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/7086/315918 від 10.05.2016 року.
Ухвалою суду від 03.01.2023 року позовну заяву акціонерного товариства “Райффайзен Банк” залишено без руху, на підставі п. 2 ч. 3 ст. 162, п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
17 січня 2023 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та долучення витребуваних ухвалою суду документів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.01.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу запропоновано в строк до 20.02.2023 року надати суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзив на позовну заяву (пред'явити зустрічний позов), а також докази, що підтверджують заперечення проти позову.
20 березня 2023 року на адресу Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення проти позову. Крім цього, відповідач просила суд поновити пропущений процесуальний строк для подання заперечень проти позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку для надання заперечень проти позову, визнав його таким, що підлягало задоволенню, причини пропуску процесуального строку для надання заперечень проти позову поважними, поновив його та прийняв до розгляду заперечення проти позову.
04 квітня 2023 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, яка була долучена до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність та вірогідність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:
10 травня 2016 року між публічним акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль”, приватним акціонерним товариством «Страхова компанія "Уніка Життя" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач) був укладений договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/7086/315918 (далі - договір).
Публічним акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” була змінена назва на акціонерне товариство "Райффайзен банк" (далі - позивач), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з п. 1.1 договору, відповідно до умов договору протягом строку дії кредиту позивач надає відповідачу можливість використання кредитної лінії (надалі - кредит) з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, №2605030248 (1088617400), МФО 322904, (далі - рахунок) шляхом здійснення платежів в межах поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів. Максимальний ліміт кредиту за договором складає 100 000 (сто тисяч) гривень (далі - максимальний ліміт). В межах максимального ліміту встановлюється поточний ліміт кредиту (далі - поточний ліміт). На дату укладення договору поточний ліміт кредиту складає 45 000,00 (сорок п'ять тисяч гривень) гривень. В подальшому поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до статті 3 договору.
Відповідно до п. 1.2 договору, строк дії кредиту (далі - строк дії кредиту) - з наступного дня, що слідує за датою укладання договору (далі - дата початку кредитування) по 10.05.2018 р. включно, далі - дата закінчення кредитування (може змінюватися в порядку, передбаченому договором).
Пунктом 1.3 договору встановлено, що без укладення додаткових угод до договору, позивач має право подовжити строк дії кредиту на 24 (двадцять чотири) календарних місяці за умови, що на дату закінчення кредитування буде дотримано кожну з наступних умов: - позивач за 20 (двадцять) робочих днів до останнього робочого дня строку дії кредиту не отримав листа відповідача про відмову від подовження строку дії кредиту; - відсутні факти невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором; - відсутні умови, передбачені пунктом 8.2 договору; Використання відповідачем за рахунок кредиту будь-якої суми коштів, розглядається сторонами як згода відповідача на подовження строку дії кредиту.
Згідно з п. 2.1 договору, протягом всього строку фактичного користування кредитом відповідач зобов'язаний сплачувати щомісяця позивачу проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9 % річних, крім випадків, передбачених п.п. 2.2. договору.
Відповідно до п. 2.3 договору, нарахування процентів здійснюється на щоденний залишок заборгованості по кредиту, зменшений на суму операцій, для яких діє пільговий період, за строк фактичного користування кредитом. Таке нарахування здійснюється щомісяця в будь-який день в період, що починається за 4 (чотири) робочих дні до кінця календарного місяця та закінчується в останній день місяця, але не раніше 25 (двадцять п'ятого) числа кожного календарного місяця (дата розрахунку процентних платежів), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується перший день фактичного використання відповідачем кредитних коштів, останній день строку користування кредитом не враховується. Нарахування процентів здійснюється в період з дати фактичного використання кредитних коштів по дату розрахунку процентних платежів включно, а в наступні періоди - з дня, наступного за попередньою датою розрахунку процентних платежів, по дату розрахунку процентних платежів в поточному періоді включно. При простроченні погашення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі, протягом строку такого прострочення, та підлягають сплаті відповідно до умов договору (п. 2.3. договору).
Пунктом 2.4 договору встановлено, що погашення процентів за кредитом здійснюється шляхом договірного списання позивачем коштів в необхідній сумі з рахунку в дату розрахунку процентних платежів, в тому числі за рахунок збільшення заборгованості за кредитом понад суму поточного ліміту. Таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів на рахунок відповідача. Відповідач погашає таку збільшену заборгованість за кредитом відповідно до пункту 5.2 договору.
Згідно з п. 3.1 договору, на умовах договору, у разі ініціювання відповідачем операцій по рахунку з використанням спеціальних засобів та при відсутності (недостатності) на рахунку власних коштів відповідача, позивач зобов'язується надати кредитні кошти шляхом їх безготівкового переказу з позичкового рахунку на рахунок в межах поточного ліміту та здійснити ініційовану відповідачем операцію. З моменту здійснення таких платежів позивач вважається таким, що надав відповідачу кредит на суму здійснених позивачем платежів. При цьому, використання коштів за рахунок кредиту з використанням платіжної картки до рахунку із застосуванням ПІН-коду та/або реквізитів картки (зокрема, номера картки, строк дії картки, cvv2/cvc2 тощо), у т.ч. довіреними особами відповідача, або із застосуванням CIN-коду, при здійсненні видаткових операцій з рахунку, розглядається сторонами як використання кредиту відповідачем.
Відповідно до п. 3.2 договору, поточний ліміт встановлюється позивачем щомісяця та діє в межах календарного місяця, в якому він встановлений. В першому місяці кредитування поточний ліміт встановлюється з дати початку кредитування. Позивач письмово повідомляє відповідача про встановлений поточний ліміт шляхом відправлення письмового повідомлення. Поточний ліміт встановлюється на наступний банківський день після дати відправлення позивачем відповідачу відповідного повідомлення. У разі, якщо позивач не надіслав відповідачу повідомлення про встановлення розміру поточного ліміту в наступному місяці, сторони домовились, що розмір поточного ліміту на наступний місяць дорівнює розміру поточного ліміту, встановленого в попередньому місяці. Якщо фактична заборгованість за кредитом перевищує встановлений поточний ліміт, відповідач зобов'язаний до початку місяця, на який встановлюється поточний ліміт, зменшити заборгованість за кредитом до вказаного у повідомленні поточного ліміту. Під поняттям "банківський день" сторони розуміють робочий день банка, протягом якого приймаються документи клієнтів на переказ і документи на відкликання та здійснюється їх оброблення, передавання і виконання.
Пунктом 3.3 договору встановлено, що розмір поточного ліміту не може перевищувати більше ніж на 900% та бути меншим ніж на 100% розміру поточного ліміту в попередньому місяці. В будь-якому випадку розмір поточного ліміту не може перевищувати розміру максимального ліміту.
Згідно з п. 3.5 договору, відповідач зобов'язаний забезпечити щомісячне надходження грошових коштів на поточні рахунки відповідача відкриті у позивача, у розмірі не менше 100% від сукупного обсягу безготівкових надходжень грошових коштів по всіх наявних поточних рахунках відповідача, але в сумі не менше ніж 20% від поточного ліміту, що діяв у відповідному місяці, та підтримувати зазначений показник до повного виконання відповідачем зобов'язань за договором. При цьому до обсягу безготівкових надходжень на всі поточні рахунки відповідача, відкриті у позивача, не зараховуються: кредитні кошти, кошти, отримані за рахунок надання/повернення фінансової допомоги, а також кошти, перераховані з депозитних рахунків та кошти, що надійшли на рахунок. Протягом 3 (трьох) місяців від дати укладання договору, штраф, передбачений підпунктом 12.2.2. пункту 12.2. договору не застосовується.
Відповідно до п. 5.1 договору, відповідач зобов'язаний протягом дії договору здійснювати погашення заборгованості в порядку, визначеному договором, шляхом зарахування на рахунок щомісячного обов'язкового платежу, розрахованого відповідно до умов пункту 5.2. договору, та здійснити повне (остаточне) погашення заборгованості не пізніше дати закінчення кредитування. Під поняттям "погашення заборгованості" сторони розуміють повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, штрафів та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків позивача, пов'язаних з неналежним виконанням відповідачем умов договору.
Пунктом 5.2 договору встановлено, що відповідач зобов'язаний до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15 (п'ятнадцяти) відсотків від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами банка. При цьому, залишок заборгованості за кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов'язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму не внесеного відповідачем щомісячного обов'язкового платежу попередніх місяців. В разі недостатності на рахунку коштів, належних до сплати відповідачем позивачу за договором в термін виконання зобов'язань відповідача за договором, відповідач вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за договором.
Згідно з п. 5.3 договору, відповідач зобов'язується зарахувати на рахунок щомісячний обов'язковий платіж, розрахований у поточному місяці, сума якого збільшена на суму невнесених відповідачем щомісячних обов'язкових платежів попередніх місяців та на суму непогашеного недозволеного овердрафту (підстави виникнення недозволеного овердрафту зазначені в договорі банківського рахунку).
Відповідно до п. 12.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених договором, сторони несуть відповідальність згідно законодавства України та положень договору. До регулювання правовідносин, які неврегульовані договором, застосовуються відповідні норми законодавства України.
03 серпня 2020 року між позивачем та відповідачем підписана заява про надання кредиту "Кредитна картка для підприємців" №011/7086/315918/1 (далі - заява).
Згідно з п. 1.1 заяви, на умовах цієї заяви з дати встановлення (зміни) поточного ліміту (далі - дата початку кредитування) відповідач має право отримати, а позивач зобов'язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на картковому рахунку №UA193229040000000000260052981/CKP1088617400 (далі - КР), надати відповідачу в межах поточного ліміту кошти (кредит), а відповідач зобов'язаний повернути позивачу кредит та сплатити проценти за його користування (далі - проценти). Кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на КР одночасно з ініціюванням відповідачем платіжних (видаткових) операцій або шляхом договірного списання позивачем коштів кредиту з КР у випадках, визначених договором. Метою кредиту є фінансування господарської (підприємницької) діяльності відповідача та сплата відповідачем страхового платежу згідно пункту 6 цієї заяви у зв'язку із чим до відносин сторін не застосовується Закон України "Про споживче кредитування". Позивач у будь-який час протягом строку дії заяви має право здійснювати перевірку цільового використання кредиту, вимагати від відповідача надання доступу до приміщень або матеріальних цінностей та будь-яких документів, необхідних для здійснення такої перевірки, а відповідач зобов'язаний на першу вимогу позивача забезпечити представникам позивача доступ до відповідних приміщень або матеріальних цінностей та надати документи, що підтверджують цільове використання кредиту.
Відповідно до п. 1.2 заяви, максимальний ліміт кредиту складає 300 000 (триста тисяч) гривень (далі - максимальний ліміт), в межах якого встановлюється поточний ліміт кредиту (далі - поточний ліміт). Максимальний та поточний ліміт далі по тексту заяви - ліміти.
Пунктом 1.3 заяви встановлено, що розмір поточного ліміту на дату підписання заяви становить 98 000 гривень та може бути змінений в порядку та на умовах, передбачених пунктом 2.1. заяви.
Згідно з п. 1.4 заяви, строк кредиту - сукупність періодів, протягом яких позивач визначає поточний ліміт відповідно до пункту 2 заяви. Строк кредиту становить 24 місяця, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту (дати початку кредитування). Подовження строку кредиту є можливим згідно пункту 3 заяви та підпункту 2.3.4. пункту 2.3. статті 2 розділу 8 Правил.
Відповідно до п. 1.5 заяви, проценти за користування кредитом - процентна ставка фіксована, 29,9 % річних.
Проценти за користування недозволеним овердрафтом - процентна ставка фіксована, 49% річних (п. 1.6. заяви).
Згідно з п. 1.8 заяви, відповідач зобов'язаний забезпечити щомісячне надходження коштів на відкриті в позивача поточні рахунки відповідача у розмірі не менше ніж 5 % (п'ять відсотків) від поточного ліміту, що діяв у відповідному місяці, та підтримувати зазначений показник до повного виконання відповідачем зобов'язань за кредитом. При цьому, при визначенні обсягу безготівкових надходжень на всі відкриті в позивача поточні рахунки відповідача не враховуються: кредитні кошти; кошти отримані за рахунок надання/повернення фінансової допомоги; кошти, перераховані з вкладних рахунків відповідача в позивача або в інших банках, що надійшли на КР. Протягом трьох місяців від дати підписання заяви, штраф, передбачений підпунктом 8.1.2. пункту 8.1. заяви та інші наслідки невиконання цього зобов'язання не застосовуються.
Відповідно до п. 2.1 заяви, на дату підписання заяви поточний ліміт становить 98 000,00 (дев'яносто вісім тисяч 00) гривень. Датою початку кредитування є 10.05.2016 р. Позивач повідомляє відповідача про розмір поточного ліміту в наступному періоді, шляхом направлення клієнту sms-повідомлення на номер телефону, що наданий відповідачем при підписанні заяви або інший номер телефону, що наданий відповідачем в процесі обслуговування (далі - sms-повідомлення), згідно порядку, передбаченому підпунктом 2.3.1. пункту 2.3. статті 2 розділу 8 Правил.
Пунктом 3.1 заяви встановлено, що строк кредиту встановлений пунктом 1.4. заяви. Без укладання додаткових заяв (договорів) до заяви позивач має право подовжити строк кредиту на 48 місяців, за умови, що на останній робочий день строку кредиту позивач не отримав листа відповідача про відмову від подовження строку кредиту. Використання відповідачем за рахунок кредиту будь-якої суми коштів після подовження строку кредиту розглядається сторонами як згода відповідача на подовження строку кредиту. В разі настання обставин, передбачених підпунктами 2.4.1., 2.4.4. пункту 2.4. статті 2 розділу 8 Правил, строк кредиту може бути подовжений позивачем без перевипуску ПК до КР відповідача та без права отримання кредиту виключно з метою виконання відповідачем обов'язку погашення кредиту, про що позивач повідомляє відповідача шляхом направлення sms-повідомлення.
Згідно з п. 4.2 заяви, в порядку та умовах, визначених підпунктами 2.5.5 - 2.5.6. пункту 2.5. статті 2 розділу 8 Правил, відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу обов'язковий щомісячний платіж за користування кредитом в розмірі 5 % (п'ять відсотків) від власної заборгованості перед позивачем, але не менше фіксованої суми, встановленої тарифами позивача на ведення та обслуговування карткових рахунків, до яких встановлений ліміт кредитування, або суми залишку власної заборгованості перед позивачем, якщо вона менше за зазначену суму. Порядок та умови погашення іншої заборгованості за кредитом в т.ч. недозволеного овердрафту визначається пунктами 2.5.5. - 2.5.12. пункту 2.5. статті 2 розділу 8 Правил. Відповідач зобов'язаний здійснити остаточне погашення кредиту та процентів не пізніше дати закінчення строку кредиту, а у разі його подовження - в останній робочий день подовженого строку користування кредитом.
Відповідно до п. 4.3 заяви, у визначений підпунктом 2.5.5. пункту 2.5. статті 2 розділу 8 Правил строк відповідач має забезпечити наявність коштів на КР або на рахунку, визначеному в пункті 1.7. заяви, а у випадку його відсутності/закриття - на будь-яких інших рахунках відповідача в позивача (в тому числі - на рахунках відповідача як фізичної особи), для подальшого здійснення позивачем договірного списання коштів згідно з умовами, передбаченими пунктом 9 угоди. Погашення заборгованості за кредитом, процентів, неустойок, комісійних винагород за обслуговування КР, процентів за недозволеним овердрафтом здійснюється шляхом здійснення позивачем договірного списання у визначеному пунктом 9 угоди порядку. У випадку об'єктивної неможливості забезпечення відповідачем достатньої суми на рахунках (арешт коштів, закриття рахунків тощо), з яких позивач здійснює договірне списання коштів з метою погашення відповідачем заборгованості за кредитом, погашення відповідачем заборгованості може бути здійснене відповідачем будь-яким іншим шляхом, погодженим позивачем.
Пунктом 10 заяви встановлено, що відповідач підтверджує, що він ознайомлений з чинною редакцією правил. Відповідач визнає та підтверджує, що на взаємовідносини сторін за цією заявою - договором поширюється положення договору, Правил, в тому числі розділів 8 Правил. Відповідач зобов'язується дотримуватись умов договору, Правил, зокрема, тих положень, що регламентують умови надання позивачем кредитів. Підписання цієї заяви підтверджує, що до відносини сторін за цією заявою застосовуються всі положення договору, в тому числі розділу 8 Правил так само як би текст Правил був би власноруч підписний відповідачем.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на виконання умов договору, позивач встановив відповідачу кредитну лінію та надав можливість її використання шляхом здійснення платежів в межах поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів, що підтверджується випискою про рух по рахунку відповідача за період з 10.05.2016 року до 23.08.2022 року, долученою до матеріалів справи.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, позивач направив на адресу відповідача вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором №114/5-К-251125 від 25.08.2022 року.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
Відповідач відповіді на вищевказану вимогу не надала, кредит не повернула.
Позивач, вважаючи, що його права порушені, звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 73 313,11 грн. заборгованості за дозволеним овердрафтом (в тому числі прострочена заборгованість з обов'язкового щомісячного внеску у сумі 12 991,93 грн.).
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі "Мала проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що рівність сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.
20 березня 2023 року на адресу Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення проти позову, в яких вона послалась на відсутність грошових коштів для оплати кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав умови договору, встановив відповідачу кредитну лінію та надав можливість її використання шляхом здійснення платежів в межах поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів, що підтверджується випискою про рух по рахунку відповідача за період з 10.05.2016 року до 23.08.2022 року, долученою до матеріалів справи.
Згідно з п. 6. ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", фінансовими вважаються такі послуги: надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.
Так, надавати кошти в позику, яке передбачає нарахування відсотків за користування грошовими коштами, мають право лише фінансові установи України.
Судом встановлено, що до матеріалів справи долучена банківська ліцензія №10 від 18.06.2018 року, видана Національним Банком України акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль", внесеному до Державного реєстру банків 27 березня 1992 року, за номером 94, на право надання банківських послуг, визначених частиною третьою статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Витяг з Державного реєстру Банків про наявність у АТ "Райффайзен Банк Аваль" станом на 16 серпня 2021 року чинної банківської ліцензії.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Судом встановлено, що відповідач зобов'язаний до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15 (п'ятнадцяти) відсотків від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами банка. При цьому, залишок заборгованості за кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов'язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму не внесеного відповідачем щомісячного обов'язкового платежу попередніх місяців. В разі недостатності на рахунку коштів, належних до сплати відповідачем позивачу за договором в термін виконання зобов'язань відповідача за договором, відповідач вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за договором (п. 5.2 договору).
Відповідно до п. 4.3 заяви, у визначений підпунктом 2.5.5. пункту 2.5. статті 2 розділу 8 Правил строк відповідач має забезпечити наявність коштів на КР або на рахунку, визначеному в пункті 1.7. заяви, а у випадку його відсутності/закриття - на будь-яких інших рахунках відповідача в позивача (в тому числі - на рахунках відповідача як фізичної особи), для подальшого здійснення позивачем договірного списання коштів згідно з умовами, передбаченими пунктом 9 угоди. Погашення заборгованості за кредитом, процентів, неустойок, комісійних винагород за обслуговування КР, процентів за недозволеним овердрафтом здійснюється шляхом здійснення позивачем договірного списання у визначеному пунктом 9 угоди порядку. У випадку об'єктивної неможливості забезпечення відповідачем достатньої суми на рахунках (арешт коштів, закриття рахунків тощо), з яких позивач здійснює договірне списання коштів з метою погашення відповідачем заборгованості за кредитом, погашення відповідачем заборгованості може бути здійснене відповідачем будь-яким іншим шляхом, погодженим позивачем.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач користувалась грошовими коштами в межах кредитної лінії, однак не здійснювала обов'язкових щомісячних платежів для погашення відсотків та кредитної заборгованості, що підтверджується випискою про рух по рахунку відповідача за період з 10.05.2016 року до 23.08.2022 року, долученою до матеріалів справи.
Без укладення додаткових угод до договору, позивач має право подовжити строк дії кредиту на 24 (двадцять чотири) календарних місяці за умови, що на дату закінчення кредитування буде дотримано кожну з наступних умов: - позивач за 20 (двадцять) робочих днів до останнього робочого дня строку дії кредиту не отримав листа відповідача про відмову від подовження строку дії кредиту; - відсутні факти невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором; - відсутні умови, передбачені пунктом 8.2 договору. Використання відповідачем за рахунок кредиту будь-якої суми коштів, розглядається сторонами як згода відповідача на подовження строку дії кредиту (п. 1.3 договору).
Судом встановлено, що строк дії договору неодноразово подовжувався на 24 місяці.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 23 жовтня 2022 року, заборгованість відповідача за дозволеним овердрафтом становила 73 313,11 грн. (в тому числі прострочена заборгованість з обов'язкового щомісячного внеску в сумі 12 991,93 грн.), що підтверджується випискою про рух по рахунку відповідача за період з 10.05.2016 року до 23.08.2022 року, долученою до матеріалів справи.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Документів, що підтверджували б оплату відповідачем заборгованості по кредиту, відповідач суду не надала, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за дозволеним овердрафтом у сумі 73 313,11 грн., у тому числі простроченої заборгованості з обов'язкового щомісячного внеску в сумі 12 991,93 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", п. 6. ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 1049, ч. 2 ст. 1050, ст. 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ст. 19, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 86, ч. 4 ст. 89, ч. ч. 1, 4 ст. 119, ст. 123, ч. 9 ст. 129, ч. 3 ст. 222, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 238, ч. 4 ст. 240, ст. 242, ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовільнити повністю позов акціонерного товариства "Райффайзен банк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства "Райффайзен банк" (01011, місто Київ, вулиця Лєскова, будинок 9, ідентифікаційний код 14305909) 73 313,11 грн. (сімдесят три тисячі триста тринадцять грн. 11 коп.) заборгованості за дозволеним овердрафтом; 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складений 12.04.2023 року.
Суддя С. Грабець