ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
03.04.2023Справа № 910/4738/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., розглянувши матеріали
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
до Фізичної особи-підприємця Шевченка Сергія Івановича
про стягнення 48 208,80 грн.
Представники учасників судового процесу: без виклику
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Шевченка Сергія Івановича (відповідач) про стягнення 48 208,80 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 767/В33-2022 від 23.11.2022 в частині дотримання строків поставки товару.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд зазначає про наступне.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. При цьому, визначення предмета або підстав позову є процесуальним правом виключно позивача, передбаченим ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем визначено предметом позову матеріально-правову вимогу про стягнення суми пені, а підставою позову - порушення відповідачем умов укладеного між сторонами Договору. Таким чином, предметом позову у даному спорі визначено стягнення суми пені у зв'язку із порушенням або неналежним виконанням відповідачем умов Договору.
Судом враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Так, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів (ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України).
Правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі, якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності. При цьому, правило територіальної підсудності, закріплене у ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, є прикладом підсудності, яка застосовується для деяких позовів, особливий характер яких обумовлює доцільність надання позивачеві можливості пред'явити позов не лише в судах за місцем знаходження відповідача, тобто у порядку застосування положень загальної територіальної підсудності, але і в інших судах.
Відтак, нормами процесуального права позивачу надано право за певних умов обирати між господарськими судами, яким підсудна справа.
Обґрунтовуючи підсудність даної позовної заяви Господарському суду міста Києва на підставі ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позивач вказав, що місцем виконання зобов'язання щодо поставки товару за Договором є місто Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А, що визначено сторонами в пункті 6.2 Договору.
За таких обставин, позивачем пред'явлено позов за місцем виконання Договору, а саме до Господарського суду міста Києва.
Суд звертає увагу, що виконання зобов'язання за договором повинне оцінюватися у комплексі прав та обов'язків обох сторін, а сам предмет спору повинен бути пов'язаним із відповідним виконанням договору безпосередньо відповідачем у певному місці.
Як вбачається із змісту позовної заяви, даний спір не пов'язаний з місцем виконання Договору, оскільки предметом спору є стягнення пені, а не спір про фактичне виконання зобов'язань за Договором. Тобто, зобов'язання, про порушення яких стверджує позивач, не є такими, які належить, через їх особливість, виконувати тільки в певному місці.
Правила визначення місця виконання зобов'язання передбачені статтею 532 Цивільного кодексу України, на приписи якої посилався позивач у позовній заяві.
Відповідно ч. 1 ст. 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання проводиться, зокрема, за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання (п. 4 ч. 1 ст. 532 Цивільного кодексу України).
Правила ст. 532 Цивільного кодексу України застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі, якщо така особливість не визначена (наприклад, п. 4 ч. 1 ст. 532 Цивільного кодексу України) і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
Зі змісту Договору не вбачається особливостей, зокрема в частині місця стягнення з відповідача пені.
Сплата пені не містить прив'язки до певного конкретного місця, в тому числі і до місця виконання договору, оскільки пеня, за наявності достатніх правових підстав для її стягнення, буде оплачена відповідачем в добровільному порядку шляхом переказу коштів на рахунок позивача, або буде стягнута виконавцем (державним чи приватним) у примусовому порядку.
Отже, спірні правовідносини не мають особливостей щодо сплати пені в чітко визначеному місці, а умови укладеного між сторонами Договору визначають лише місце виконання такого договору в частині поставки товару, що не є предметом даного позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування приписів ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням визначеного позивачем предмету та підстав позову, підсудність даної справи повинна визначатись з урахуванням частин 1, 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як зазначено позивачем та вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Шевченка Сергія Івановича є: АДРЕСА_1 .
Таким чином, спір має розглядатися Господарським судом Харківської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Спори між судами щодо підсудності не допускаються (ч. 6 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).
Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ч. 7 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст. 27, 31, 232- 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Фізичної особи-підприємця Шевченка Сергія Івановича про стягнення 48 208,80 грн. разом з доданими до неї документами передати за встановленою підсудністю на розгляд Господарського суду Харківської області (61022, Харківська обл., м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, держпром, 8 під'їзд).
Ухвала набирає законної сили 03.04.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст складено та підписано 03.04.2023.
Суддя С. В. Стасюк