Ухвала
Іменем України
30 жовтня 2007 року
Справа № 2-11/7620-2007А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горошко Н.П.,
суддів Голика В.С.,
Плута В.М.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: Догадиної Алли Сергіївни, довіреність № 275-Д від 14.08.07, відкритого акціонерного товариства "Крименерго";
позивача: Сіроткіної Олени Михайлівни, довіреність № 220-Д від 01.06.07, відкритого акціонерного товариства "Крименерго";
відповідача: не з'явився, Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим;
розглянувши апеляційну скаргу державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 16 серпня 2007 року у справі № 2-11/7620-2007А
за позовом відкритого акціонерного товариства "Крименерго"
(вул. Київська, 74/6, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)
до державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим
(вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
Постановою господарського Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2007 року у справі № 2-11/7620-2007 А (суддя Цикуренко А.С.) позов відкритого акціонерного товариства "Крименерго" до державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задоволено.
Судом визнано нечинним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0005842301 від 23 квітня 2007 року в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 5578,70 грн.
Приймаючи рішення про відмову Державній податковій інспекції у визнанні нечинним податкового повідомлення-рішення суд виходив з того, що чинним законодавством передбачено використання і інших форм в якості розрахункових документів, таких як чеки, квитанції до прибуткових касових ордерів, готельні рахунки тощо.
Не погодившись з цим судовим актом, державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2007 року у справі № 2-11/7620-2007 А скасувати.
Відповідач вважає, що господарський суд помилково прийшов до висновку, що застосування відкритим акціонерним товариством "Крименерго" готельних рахунків як розрахункових документів, а також включення до складу валових витрат відповідних готельних рахунків не є порушенням вимог чинного законодавства.
Оскільки, готельний рахунок не є платіжним (розрахунковим) документом в розумінні Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і "Про оподаткування прибутку підприємств".
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2007 року у зв'язку з закінченням повноважень судді Гоголя Ю.М., було здійснено його заміну на суддю Плута В.М.
При апеляційному розгляді справи в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України Севастопольський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0005842301 від 23 квітня 2007 року в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 5578,70 грн.
Відповідач вважає, що плановою перевіркою відкритого акціонерного товариства "Крименерго" встановлена відсутність у позивача первинних документів, а саме: видаткових касових ордерів, платіжних відомостей, звітів про використання коштів, посвідчень про відрядження, а також встановлено проведення розрахунків без надання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового касового ордера), який би підтверджував сплату покупцем наявних коштів.
12 квітня 2007 року державною податковою інспекцією у місті Сімферополі була проведена виїзна планова перевірка відкритого акціонерного товариства "Крименерго" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2005 по 31 грудня 2006 року.
У зв'язку з чим, був складений акт перевірки № 2300/23-00/00131400, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 2.11 Положення № 637, а саме: проведення без надання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового касового ордера), який би підтверджував сплату покупцем наявних коштів на суму 7718,70 грн.
На підставі вказаного акту перевірки державною податковою інспекцією у місті Сімферополі було винесено податкове повідомлення-рішення № 0005842301 від 23 квітня 2007 року, яким відкрите акціонерне товариство "Крименерго" зобов'язано сплатити штраф в розмірі 7718,70 грн.
Господарський суд вважає безпідставними висновки податкової інспекції, вказані у акті перевірки, посилаючись на те, що включення до складу валових витрат відповідних готельних рахунків не є порушенням вимог чинного законодавства.
Згідно п.5.4.8 п.5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо.
Не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктами 5.3.1 та 5.4.4 цієї статті , а також на цілі, не пов'язані з відшкодування особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відряджені.
Матеріали справи свідчать про наявність документів, які підтверджують фактичні обставини відряджень працівників підприємства та сплату витрат, пов'язаних з відрядженням, а саме: звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт; посвідчення про відрядження; завдання на відрядження; сплачені рахунки на проживання у готелі; проїзні документи; квитанції.
Питання розрахункового документу визначено у статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яка передбачає, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Пунктом 1.6 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, яка була затверджена Наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13 березня 1998 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 31 березня 1998 року визначено, що підприємство за наявності підтверджуючих документів (в оригіналі) відшкодовує фактичні витрати відрядженим працівникам на наймання жилого приміщення з розрахунку вартості одного місця у готельному номері за кожну добу такого проживання з урахуванням побутових послуг, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу), за користування холодильником, телевізором, телефоном (крім витрат на телефонні переговори) тощо.
Таким чином, на думку судової колегії, господарський суд правомірно дійшов до висновку, що чинним законодавством передбачено використання і інших форм в якості розрахункових документів таких як чеки, квитанції до прибуткових касових ордерів, готельні рахунки тощо.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що підстав для скасування постанови господарського суду немає.
Керуючись статтями 24, 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2007 року у справі № 2-11/7620-2007А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання законної сили цією ухвалою та в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.П. Горошко
Судді В.С. Голик
В.М. Плут