Справа № 307/792/23
Закарпатський апеляційний суд
28.03.2023 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,
та учасників судового провадження: прокурорки ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 , та його захисника, адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/151/23, за апеляційною скаргою, яку подав адвокат ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 06 березня 2023 року, задоволено погоджене прокурором клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП України у Закарпатській області ОСОБА_8 (далі - слідчий), у кримінальному провадженні №12023071160000147, відомості про кримінальне правопорушення в якому 04.03.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України, та застосовано відносно підозрюваного
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, з повною загальною середньою освітою, не працюючого,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 57 (п'ятдесят сім) днів, без визначення розміру застави, до 23 годині 00 хвилин 02 травня 2023 року включно.
З матеріалів клопотання убачається, що 04 березня 2023 року, до слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області звернувся слідчий з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України ОСОБА_6 . Відповідно до клопотання, органом досудового розслідування ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 та ч. 4 ст. 186 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України, віднесені до нетяжких та тяжких злочинів, і за тяжкий злочин (ч. 4 ст. 186 КК України), відповідно до даної норми закону, може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Слідчий у клопотанні посилається на наявність доказів, які слугували підставою для висунення підозри, на те, що необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному викликана метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 належної процесуальної поведінки та покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, слідчий зазначає, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення; незаконно впливати на потерпілих та свідків, з метою можливої зміни показів на його користь або відмови від дачі показів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. У клопотанні слідчий також посилається на те, що щодо підозрюваного ОСОБА_6 до місцевого суду направлено обвинувальний акт в іншому кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 289 КК України. Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, слідчий вважає, що інші, більш мякі, запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного і просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою
В ухвалі слідчий суддя вказує на те, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 взято до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання винуватим у їх вчиненні, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів, у разі доведення вини ОСОБА_6 йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від семи до десяти років, наявність доказів, які слугували підставою для висунення підозри. Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Вищезазначені обставини у своїй сукупності дають слідчому судді підстави вважати, що слідчим доведено належними та допустимими доказами недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Крім того, слідчий суддя при обранні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 врахував і інші обставини, зокрема те, що потерпілими є неповнолітні особи, взяв до уваги вагомість доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 вказаних кримінальних правопорушень, тяжкість вчинених злочинів, і визнав за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, оскільки інші, більш мякі, запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що підозра його підзахисному у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень є необґрунтованою, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні - не підтверджені жодними доказами. На переконання сторони захисту, як слідчим у клопотанні, так і слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не наведено мотивів, які би давали підстави для висновку про недостатність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Звертає увагу на те, що сторона захисту просила слідчого суддю відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, натомість просила застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце постійного проживання, а у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави з огляду на майновий стан підозрюваного, який з дитинства проживає без батьків, лише з бабусею у мінімальному розмірі. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід-домашній арешт або визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 53 680 грн із покладенням на підозрюваного таких процесуальних обов'язків: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв, наступного дня; здати на зберігання до Тячівського РВ ГУДМС в Закарпатській області свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників судового провадження: підозрюваного ОСОБА_6 , та його захисника, адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу; прокурорки ОСОБА_5 , яка заперечила щодо її задоволення, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення задоволенню не підлягають з таких підстав.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього ж Кодексу.
Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування і відповідає приписам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що у провадженні СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 та ч. 4 ст. 186 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами Тячівської окружної прокуратури.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу брали участь підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 , що свідчить про дотримання слідчим суддею і вимог, передбачених ст. 193 КПК України.
Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні передбачених ч. 2 ст. 146 та ч. 4 ст. 186 КК України кримінальних правопорушень. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), зокрема протоколами: огляду місця події від 03.03.2023, прийняття заяв про вчинення кримінальних правопорушень, допитів потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , та іншими матеріалами кримінального правопорушення, на підставі яких 04.03.2023 винесено повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень. Дослідивши додані до клопотання докази, колегія суддів вважає, що у них містяться відомості про вчинені ОСОБА_6 діяння, які підпадають під ознаки передбачених ч. 2 ст. 146 та ч. 4 ст. 186 КК України кримінальних правопорушень. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують на даному етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний має відношення до вчинених кримінальних правопорушень.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Тому, доводи апеляційної скарги про те, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень є необґрунтованою, - апеляційний суд не бере до уваги.
Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про існування передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а саме: можливого переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілих чи свідків у кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином чи вчинення інших кримінальних правопорушень. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення та фактичні обставини його вчинення, у своїй сукупності з тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим - позбавлення волі на строк від 7 до 10 років за передбачене ч. 4 ст. 186 КК України кримінальне правопорушення, та даними про особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, не одружений, обвинувачується у вчиненні й іншого кримінального правопорушення, зокрема передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, обвинувальний акт в якому направлено на розгляд до місцевого суду, повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.
При цьому, колегія суддів вважає, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому в разі визнання його винним, не буде виконувати покладені на нього обов'язки та може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Обґрунтованим колегія суддів вважає і висновок слідчого судді про те, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може: незаконно впливати на потерпілих чи свідків, які володіють відомостями про обставини кримінального правопорушення, зокрема шляхом їх залякування із застосуванням фізичної сили чи будь-яким іншим чином, задля зміни ними показів або ж відмови від вже наданих; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інші кримінальні правопорушення.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання також убачається, що слідчий та прокурор під час розгляду клопотання посилалися на вищенаведені обставини, і що слідчим суддею таким дана належна оцінка.
Вищенаведені обставини свідчать і про обґрунтованість висновку слідчого судді про те, що інші, більш м'які, запобіжні заходи ніж тримання під вартою, можуть бути недостатніми для запобігання вищезазначеним ризикам.
Доводи апеляційної скарги про те, що існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні - не підтверджено жодними доказами, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.
Із урахуванням наведеного вище, як такі, що не знаходять свого підтвердження, апеляційний суд визнає і доводи апеляційної скарги про те, що як слідчим у клопотанні, так і слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не наведено мотивів, які би давали підстави для висновку про недостатність застосування відносно ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тому, доводи апеляційний скарги про те, що сторона захисту просила слідчого суддю відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, натомість просила застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце постійного проживання, а у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави з урахуванням майнового стану підозрюваного, який з дитинства проживає без батьків, лише з бабусею, - апеляційний суд не бере до уваги, оскільки такі жодним чином не спростовують висновків слідчого судді про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, колегія суддів вважає, що, постановляючи ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, взяв до уваги і положення ст. ст. 182, 183 КПК України, та обґрунтовано не визначив розмір застави, оскільки діяння, в скоєнні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 пов'язані із застосуванням насильства.
Тому, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про можливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи визначення розміру застави.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті ухилятися від органу досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілих чи свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчиняти інші кримінальні правопорушення, однак, обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки існують ризики невиконання ним своїх процесуальних обов'язків, зокрема передбачені п. п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також про те, що інший, менш суворий, запобіжний захід, у тому числі й застава, не зможе запобігти вищевказаним ризикам перешкоджати кримінальному провадженню.
При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення береться до уваги і те, що стороною захисту не надано висновків компетентних осіб (лікарів), які свідчили про наявність у підозрюваного ОСОБА_6 таких захворювань, які перешкоджають триманню його під вартою; що підозрюваний із урахуванням захворювань не може триматися під вартою; що тримання ОСОБА_6 під вартою може негативно відобразитись на стані його здоров'я.
Строк тримання ОСОБА_6 під вартою слідчий суддя встановив відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України.
На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів також не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б істотно могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх, і на такі стороною захисту не вказується.
Керуючись ст. ст. 176-181, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 06 березня 2023 року, якою задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12023071160000147, відомості про кримінальне правопорушення в якому 04.03.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України, та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 57 (п'ятдесят сім) днів, без визначення розміру застави, до 23 годині 00 хвилин 02 травня 2023 року включно, - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: