про відмову у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення
11 квітня 2023 року Справа № 480/7140/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Кравченка Є.Д., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Сумської міської ради, третя особа - Виконавчий комітет Сумської міської ради про стягнення податкового боргу,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до Сумської міської ради, третя особа - Виконавчий комітет Сумської міської ради про стягнення податкового боргу задоволено.
Стягнуто з Сумської міської ради (пл. Незалежності, 2, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 23823253) борг (недоїмку) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 748 (сімсот сорок вісім) грн. 67 коп. на користь Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДПРОУ 43995469) на р/р UA 68999980000355619201021828, банк отримувача Казначейство України (ЕАП). Стягнуто з Сумської міської ради (пл. Незалежності, 2, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 23823253) борг (недоїмку) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 47 298 (сорок сім тисяч двісті дев'яносто вісім) грн. 50 коп. на користь Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДПРОУ 43995469) на р/р UA 168999980000355619201021828, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
20.03.2023 від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, у якій позивач просить зобов'язати Сумську міську раду подати звіт про виконання рішення від 23.02.2023 у адміністративній справі № 480/7140/22.
Заява мотивована тим, що Сумська міська рада в управлінні Державної казначейської служби України у м. Сумах не обслуговується та не має відкритих рахунків, що унеможливлює виконання судового рішення та списання з рахунків боржника заборгованості.
Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Проаналізувавши наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України, можна дійти висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, а не обов'язком.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
У разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Так, згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.
Матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження".
Доказів примусового виконання судового рішення, як то докази відкриття виконавчого провадження, прийняття постанов про накладення штрафу на боржника тощо, суду надано не було.
Тобто матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження", внаслідок невиконання рішення в добровільному порядку. Також, доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для його виконання, матеріали справи також не містять.
Будь-яких інших доказів, крім листів Управління державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області від 13.05.2021 про відсутність у Сумської міської ради відкритих рахунків в органах Казначейства в обґрунтування необхідності встановлення судового контролю у справі позивачем не надано.
Також, суд звертає увагу на те, що зазначені процесуальні дії щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що наразі відсутні обставини та докази, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання відповідачем рішення суду в даній адміністративній справі у встановленому законом порядку, а тому підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду немає.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Сумській області про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 23.02.2023 по справі № 480/7140/22 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Є.Д. Кравченко