Справа № 420/200/23
10 квітня 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 03.01.2022 надійшов позов ОСОБА_1 до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправною відмову Національного університету оборони України імені І. Черняховського щодо виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 14.03.2017 року по 30.09.2022 рік;
2. Зобов'язати Національний університет оборони України імені І. Черняховського нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 14.03.2017 року по 30.09.2022 рік;
3. Визнати протиправною відмову Національного університету оборони України імені І. Черняховського щодо виплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за весь час затримки такого розрахунку;
4. Зобов'язати Національний університет оборони України імені І. Черняховського нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за 1492 календарних дні затримки такого розрахунку.
09.01.2023 ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
До суду 31.01.2023 від Національного університету оборони України імені ОСОБА_2 за вх. №ЕП/2744/23 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить су залишити без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог щодо визнання протиправною відмову Національного університету оборони України імені І. Черняховського щодо виплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за весь час затримки такого розрахунку та зобов'язання Національного університету оборони України імені І. Черняховського нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за 1492 календарних дні затримки такого розрахунку.
Ухвалою суду від 21.03.2023 позов ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали, роз'яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду.
До суду від позивача за вх №ЕП/10454/23 надійшла заява про поновлення позивачу строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що позивач зараз проходить військову службу, та що відповідь на свою заяву щодо нарахування та виплати середнього заробітку позивач отримав на свою поштову адресу лише на початку грудня 2022 року а позов було направлено 28.12.2022. Зазначає, що позивач не міг знати на момент 30.09.2022, що відповідач з незрозумілих причин відмовиться в добровільному порядку виплачувати такий середній заробіток
Розглядаючи заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1, ч.6 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Згідно ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційними скаргами ОСОБА_4 , товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-вугілля України» щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини першої статті 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 24 червня 2020 року № 6-р(ІІ)/2020 зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що гарантування приписом частини другої статті 55 Конституції України кожному права на доступ до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень є вимогою принципу верховенства права. Такий доступ не означає автоматичної незаконності цих рішень, дій або бездіяльності, а спрямований на перевірку у судовому порядку їх законності та правомірності, що не лише забезпечує ефективний захист прав, свобод кожної особи, якої стосується неправомірна діяльність суб'єктів владних повноважень, а й сприяє підтримці законності та правопорядку в цілому шляхом виявлення та усунення нелегітимних проявів у такій діяльності.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 р. у справі № 240/12017/19 відступив від висновків викладених у постановах: від 29.10.2020 р. по справі №816/197/18, від 20.10.2020 р. по справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 р. по справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, у першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період.
Таким чином, враховуючи доводи позивача про те, що він проходить військову службу, зважаючи на наявність збройної агресії проти України з боку країни агресора рф, суд вважає, що обставини, які вказані позивачем свідчать про поважність пропуску строку звернення до суду, та що слід задовольнити заяву позивача про поновлення строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду з вимогами щодо визнання протиправною відмову Національного університету оборони України імені І. Черняховського щодо виплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за весь час затримки такого розрахунку та зобов'язання Національного університету оборони України імені І. Черняховського нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за 1492 календарних дні затримки такого розрахунку, продовжити розгляд справи №420/200/20 та відмовити у задоволенні заяви відповідача щодо залишення позову в частині позовних вимог без розгляду.
Керуючись статтями 48, 52, 172, 243, 248, 262 КАС України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задовольнити та поновити позивачу строк звернення до суду з даним адміністративним позовом в частині позовних вимог щодо визнання протиправною відмову Національного університету оборони України імені І. Черняховського щодо виплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за весь час затримки такого розрахунку та зобов'язання Національного університету оборони України імені І. Черняховського нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за 1492 календарних дні затримки такого розрахунку.
Продовжити розгляд справи №420/200/23 за позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії.
У задоволенні заяви відповідача щодо залишення позову в частині позовних вимог без розгляду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко