05 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 302/767/21
провадження № 51-334 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року та захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 02 грудня 2021 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021071110000106, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Міжгір'я Хустського району Закарпатської області, в силу ст. 89 КК України не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 02 грудня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 345 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 3 місяці.
Вирішено питання щодо речових доказів у провадженні.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 07 липня 2021 року, о 22 год 15 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння навпроти будинку АДРЕСА_2 , під час розгляду працівниками поліції матеріалів по лінії «102» щодо його неправомірних дій, поводив себе неадекватно, образливо чіплявся до працівників поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які прибули на місце події на службовому автомобілі «RENAULT», моделі «DUSTER», державний номерний знак НОМЕР_1 , та перебували у форменому одязі, на що останні зробили йому зауваження. Однак, ОСОБА_7 на їх законні вимоги не реагував, продовжував виражатися нецензурними словами у бік працівників поліції, після чого діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, спричинив один удар ліктем лівої руки у ділянку обличчя поліцейському ОСОБА_8 , який знаходився при виконанні службових обов'язків, чим заподіяв легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Вимоги касаційних скарг і доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень і призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
Стверджує про порушення права на захист ОСОБА_7 , оскільки апеляційний розгляд проведено без участі останнього, якого належним чином не повідомлено про дату, час та місце проведення судового засідання. Зазначає, що через вказані порушення норм процесуального права, суд апеляційної інстанції не дослідив та не врахував обставини, які мають істотне значення для прийняття рішення по апеляційній скарзі ОСОБА_7 щодо звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Крім того, зазначає, що апеляційний суд не направив учасникам судового провадження копій ухвали про відкриття апеляційного провадження, а також ухвали про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду, чим порушив вимоги ст. 401 КПК України.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор вказує на те, що судове провадження у апеляційному суді здійснено за відсутності засудженого ОСОБА_7 , належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, що з огляду на приписи кримінального процесуального закону є безумовною підставою для скасування ухвали апеляційного суду. Крім того, враховуючи характер змін, що відбулися у житті ОСОБА_7 після ухвалення вироку і до набрання ним законної сили, вони б мали вирішальне значення для розгляду доводів апеляційної скарги обвинуваченого.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_7 просили задовольнити касаційну скаргу захисника, скасувати оскаржувані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Прокурор підтримала касаційні скарги та вважала, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Потерпілий ОСОБА_8 був належним чином повідомлений про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з'явився, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від нього не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, які було досліджено під час судового розгляду й оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Відповідно до приписів ст. 412 КПКУкраїни істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 323 чи ст. 381 цього Кодексу.
Стаття 21 КПК України передбачає, що кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків у порядку передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 цього Кодексу. Частиною 4 цієї норми передбачено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Тобто закон вимагає від суду апеляційної інстанції з'ясувати причини неприбуття в судове засідання учасників кримінального провадження та вирішити питання про можливість продовження судового розгляду без учасників, які не з'явилися, або про відкладення розгляду за наявності поважних причин їх неявки.
Доводи захисника та прокурора про порушення права на захист засудженого ОСОБА_7 колегія суддів вважає обґрунтованими.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, Закарпатський апеляційний суд призначив розгляд апеляційної скарги ОСОБА_7 на 17 травня 2022 року. Через неявку обвинуваченого та відсутність відомостей про його належне повідомлення, судовий розгляд відкладено на 10 год 16 листопада 2022 року (т. 1 а. п. 84, 87-88).
При цьому, обвинуваченому 17 травня 2022 року о 15:59:26 направлено SMS - повідомлення про виклик на вказане судове засідання (т. 1 а. п. 90).
Вирішуючи питання про можливість проведення апеляційного розгляду без участі ОСОБА_7 , суд апеляційної інстанції своє рішення мотивував тим, що обвинувачений належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, заяв чи клопотань про відкладення розгляду кримінального провадження на іншу дату від нього не надходило, в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого і апеляційним судом не приймалось рішення про обов'язковість розгляду кримінального провадження за участі ОСОБА_7 .
Натомість, такий висновок апеляційного суду, на думку колегії суддів, є неспроможним, оскільки із доданих до касаційної скарги додатків слідує, що ОСОБА_7 з 11 березня 2022 року перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , у період з 24 квітня по 21 червня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в населених пунктах Луганської області. 20 червня 2022 року отримав вогнепальне поранення, пов'язане із проходженням військової служби, у зв'язку з чим 16 листопада 2022 року знятий з військового обліку і 06 грудня 2022 року отримав
3 групу інвалідності.
Таким чином, наведені обставини перешкоджали отриманню ОСОБА_7 судових викликів. Зважаючи на зміну ОСОБА_7 місця перебування, у зв'язку зі службою в лавах Збройних Сил України, відсутність мобільного зв'язку на території Луганської області, обраний апеляційним судом у цьому провадженні спосіб повідомлення обвинуваченого про розгляд його апеляційної скарги через альтернативні засоби комунікації, а саме SMS - повідомлення, обмежив доступ останнього до апеляційного розгляду.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Голдер проти Сполученого Королівства» відзначив, що було б неприйнятним, на думку Суду, якби ч. 1 ст. 6 Конвенції детально визначала процесуальні гарантії сторонам у судовому провадженні, не забезпечивши, насамперед, того, без чого користування такими гарантіями було б неможливим, а саме доступу до суду.
У справі «Чопенко проти України» наголошується на тому, що виходячи з гарантій, закріплених у підпункті «с» пункту 3 статті 6 Конвенції, надзвичайно важливим для справедливості системи кримінального судочинства є те, що обвинувачений повинен мати адекватний захист як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді (справа «Лала проти Нідерландів» (Lala v. the Netherlands). Участь представника прокуратури у засіданні суду апеляційної інстанції, на якому підсудний або його представник були відсутніми, є такою, що порушує право заявника на захист та принцип рівності сторін, що є невід'ємною складовою права на справедливий суд (справи «Бельзюк проти Польщі» (Belziuk v. Poland) та «Піралі Оруджов проти Азербайджану» (Pirali Orujov v. Azerbaijan).
Крім того, доводи касаційної скарги захисника про порушення апеляційним судом вимог ст. 401 КПК України є також слушними.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 401 КПК України передбачено, що суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасникам судового провадження разом із копіями апеляційних скарг, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу.
Разом із цим, відповідно до частини 2 вищезазначеної статті, усі судові рішення судді-доповідача під час підготовки до апеляційного розгляду викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються учасникам судового провадження.
Як убачається з матеріалів провадження, суддя-доповідач Закарпатського апеляційного суду ухвалою від 14 січня 2022 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого та згідно ухвали від 27 січня 2022 року було закінчено підготовку та призначено апеляційний розгляд (т. 1 а. п. 82, 84). Копії цих ухвал та апеляційної скарги, а також пам'ятка про права і обов'язки згідно із супровідними листами були направлені учасникам судового провадження
(т. 1 а. п. 83, 85), проте у матеріалах провадження відсутні будь-які належні дані щодо їх отримання.
Таким чином, суд апеляційної інстанції допустив порушення права обвинуваченого ОСОБА_7 на захист, адже не надав йому можливості брати участь під час апеляційного перегляду та відстоювати свою позицію в суді, що відповідно до
ст. 412 КПК Україниє істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та не відповідає гарантіям справедливого суду, закріпленим у пункті 1 та підпункті «с» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням викладеного, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно ретельно перевірити доводи апеляційної скарги із врахуванням долучених документів у ході касаційного розгляду, а саме відомостей про особу ОСОБА_7 - проходження військової служби у Збройних Силах України, бойове поранення і встановлення третьої групи інвалідності,та постановити законне і обґрунтоване судове рішення, яке відповідатиме вимогам ст. 419 КПК України.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури задовольнити, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3