Апеляційне провадження № 22-ц/824/6092/2023
Справа № 367/3349/19
Іменем України
06 квітня 2023 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області, постановлену у складі судді Кравчук Ю.В. в м. Ірпені 30 січня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,
У квітні 2019 року ТОВ «Аверс-Сіті» звернувся до суду з даним позовом, просив витребувати у ОСОБА_2 на користь ТОВ «Аверс-Сіті» об'єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення № НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 327094832109, покласти на відповідача судові витрати.
В січні 2023 року ТОВ «Аверс-Сіті» звернувся до суду з заявою про зупинення провадження в справі, просив зупинити провадження в справі № 367/3349/19 до моменту закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 461/12525/15-ц.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 30 січня 2023 року заяву задоволено, провадження в справі зупинено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 461/12525/15-ц.
Третя особа ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість ухвали, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просила скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 30 січня 2023 року.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказувала, що справи, на які посилається позивач, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами в цій справі. У справах, які позивач вважав подібними до справи № 367/3349/19 між сторонами оспорюється саме право першого набувача майна набути у власність спірне майно, а в даній справі право ОСОБА_3 на нерухоме майно не може бути оспорюваним, оскільки він є інвестором, що встановлено судами, та виключно за ним є право реєстрації права власності, між сторонами укладений та нотаріально посвідчений правочин купівлі-продажу приміщення та акт приймання-передачі приміщення, тобто матеріали справи містять доведений факт наявності волі позивача на передачу приміщення.
Вважала, що в справі № 461/12525/15-ц заявлені інші позовні вимоги та інші підстави для задоволення позовних вимог, у даній справі судом розглядалось питання правомірності спадщини та правочину (договору купівлі-продажу нерухомого майна), що укладений в подальшому спадкоємцем під час розгляду справи попри необізнаність територіальної громади, оскільки вона вибула з власності органу місцевого самоврядування поза його волею.
Вказувала, що згідно правового висновку, викладеного у численних постановах Верховного Суду України, вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею, отже особа, яка вважає, що договором купівлі-продажу нерухомого майна порушуються її права як власника або законного користувача цього майна, має право на витребування майна від останнього набувача. У справі № 461/12525/15-ц встановлено, що зміна власника спірної квартири відбулась на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасоване. Спірна квартира є відумерлою спадщиною. Колегія суддів в справі № 461/12525/15-ц зазначила, що вірним є висновок апеляційного суду про витребування спірної квартири шляхом передачі у власність територіальної громади, оскільки вона вибула з власності органу місцевого самоврядування поза його волею.
А в справі № 367/3349/19 документально підтверджено наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі, яка виражена в укладенні договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, що унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача, і що узгоджується з позицією Верховного Суду в постанові від 03 травня 2018 року в справі № 755/20923/14-ц.
Верховним Судом в постанові від 27 лютого 2019 року в справі № 2-856/12, на яку посилається ТОВ «Аверс-Сіті» як на основну підставу задоволення своїх вимог, встановлено факт оплати приміщень згідно умов договорів, які виконані в повному обсязі.
В подальшому ОСОБА_3 як власник майна уклав договір дарування з ОСОБА_1 , яка 23 квітня 2019 року відчужила зазначене майно на користь нинішнього власника ОСОБА_2 .
Наголошувала, що справа розглядається майже три роки та містить достатню кількість матеріалів для визначення неподібності справі № 461/12525/15-ц.
Вважала, що судом першої інстанції не взято до уваги, що справи № 367/3349/19 та справа № 461/12525/15-ц не мають тотожності суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта правового регулювання, предмета правового регулювання, умов застосування правових норм. Суд не може посилатися на неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, тому в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі слід було відмовити.
Зауважувала, що судом під час постановлення ухвали не взято до уваги, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі № 344/16879/15-ц висловлено нову правову позицію, згідно якої саме інвестор як особа, за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об'єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об'єкт інвестування.
Від позивача ТОВ «Аверс-Сіті» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, звертаючи увагу на подібні справи з подібними правовідносинами, в яких ТОВ «Аверс-Сіті» є позивачем у справах про витребування нерухомості, яке вибуло з його володіння на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано, зокрема в справі № 367/3799/17 (ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2021 року), в справі № 367/4267/18 (ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2021 року) в справі № 367/7674/17 (ухвалою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2023 року), було зупинено провадження до моменту винесення постанови у справі № 461/12525/15-ц. У вищенаведених справах, де зупинене провадження, ТОВ «Аверс-Сіті» також зверталось до суду з позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння до відповідачів, які є набувачами майна у зв'язку зі скасуванням рішення, яке стало підставою для державної реєстрації.
Крім того, звертав увагу на подібні справи, де зупинені провадження в справах до моменту закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 461/12525/15-ц.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвала суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі віднесена до п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що в квітні 2019 року ТОВ «Аверс-Сіті» звернувся до суду з даним позовом, просив витребувати у ОСОБА_2 на користь ТОВ «Аверс-Сіті» об'єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення № НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 327094832109, покласти на відповідача судові витрати.
Позов мотивував тим, що є власником земельної ділянки та нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , яке закінчене будівництвом та прийняте в експлуатацію у встановленому порядку.
05 січня 2012 року ОСОБА_3 звернувся з позовом про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні та володінні нерухомим майном. 14 серпня 2012 року рішенням Ірпінського міського суду Київської області в справі № 2-856/12 позов залишено без задоволення. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 18 жовтня 2012 року позов задоволено частково, визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлове приміщення № 477, 478, 476, 475, 482 за адресою АДРЕСА_2 та на нежитлове приміщення АДРЕСА_3 , в решті позову відмовлено. Постановою Верховного Суду від 27 лютого 2019 року касаційну скаргу ТОВ «Аверс-Сіті» задоволено, рішення судів скасовано та ухвалено нове рішення, яким в позові ОСОБА_3 відмовлено в повному обсязі.
27 листопада 2012 року ТОВ «Аверс-Сіті» зареєструвало право власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_2, про що було видано свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 30 червня 2011 року. 27 листопада 2012 року ОСОБА_3 зареєстрував право власності на це ж приміщення № НОМЕР_2 на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 18 жовтня 2012 року в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. 31 березня 2014 року ОСОБА_3 зареєстрував право власності у ДРРПНМ на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 18 жовтня 2012 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 3 березня 2014 року. 31 березня 2014 року ОСОБА_1 набула право власності на підставі договору дарування № 660. 23 квітня 2019 року власником нежилого приміщення став ОСОБА_2 на підставі договору дарування № 834. На даний час власником нежитлового приміщення № НОМЕР_2 є ОСОБА_2 , а тому у ТОВ «Аверс-Сіті» є право звернення до суду з метою витребування майна у добросовісного власника ОСОБА_2 у зв'язку зі скасуванням правової підстави набуття права власності за ОСОБА_3 .
На а. с. 19 - 23 т. 1 знаходиться копія рішення Коцюбинської селищної ради Київської області від 09 червня 2011 року № 177, яким доручено КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» оформити та видати свідоцтва про право власності ТОВ «Аверс-Сіті» на квартири закінченого будівництвом об'єкта (окремого пускового комплексу) І черга будівництва, 1-й пусковий комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення та багатоповерховим паркінгом за адресою АДРЕСА_1 .
На а. с. 13 т. 1 знаходиться копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 270393, яким посвідчено право власності ТОВ «Аверс-Сіті» на земельну ділянку пл. 4,3864 га. для розміщення житлового та соціального комплексу за адресою АДРЕСА_4 .
На а. с. 16 - 17 т. 1 знаходиться копія дозволу на виконання будівельних робіт № 15/11 від 19 січня 2011 року, виданого Інспекцією ДАБК у Київській області ТОВ «Аверс-Сіті» на виконання будівельних робіт з будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення та багатоповерховим паркінгом по АДРЕСА_4 .
На а. с. 18 т. 1 знаходиться копія сертифікату відповідності № 00002053 від 18 березня 2011 року, яким Інспекцією ДАБК в Київській області засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта (окремого пускового комплексу) І черга будівництва, 1-й та 2-й пусковий комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення та багатоповерховим паркінгом (будинок АДРЕСА_5 .
На а. с. 24 - 28 т. 1 знаходиться Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 28 березня 2019 року, згідно якої 27 листопада 2012 року зареєстровано право власності на нежитлове приміщення пл. 76,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_6 за ТОВ «Аверс-Сіті» на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 30 червня 2011 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради № 177 від 09 червня 2011 року; 27 листопада 2012 року зареєстровано право власності на нежитлове приміщення пл. 76,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_6 за ОСОБА_3 на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 18 жовтня 2012 року; 31 березня 2014 року зареєстровано право власності на нежитлове приміщення пл. 76,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_6 за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 31 березня 2014 року; 23 квітня 2019 року зареєстровано право власності на нежитлове приміщення пл. 76,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_6 за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 23 квітня 2019 року.
На а. с. 42 - 58 т. 1 знаходиться копія постанови Верховного Суду від 27 лютого 2019 року в справі № 2-856/12 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Аверс-Сіті», КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації», ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні та володінні нерухомим майном, якою скасовано рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 серпня 2012 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 18 жовтня 2012 року та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Судом установлено, що 25 жовтня 2010 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Аверс-Сіті» укладені договори купівлі-продажу майнових прав №№ 266/НП/1_ИП, 267/НП/1_ИП, 265/НП/1_ИП, 268/НП/1_ИП, 270/НП/1_ИП, відповідно до яких ТОВ «Аверс-Сіті» продало, а позивач придбав майнові права на об'єкти нерухомості - нежилі приміщення: будівельний № 6 (477), будівельний № 12 (478), будівельний № 14 (476), будівельний № 15 (475), будівельний № 19 (482) за адресою: АДРЕСА_2 . Акти приймання-передачі майнових прав на зазначені нежитлові приміщення укладені між сторонами 30 вересня 2011 року. 22 липня 2011 року між ним та відповідачем укладений та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. за реєстровим № 2343 договір купівлі-продажу нежилого приміщення № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 . ТОВ «Аверс-Сіті» на виконання вимог договору уклало з ОСОБА_3 акт приймання-передачі приміщення № НОМЕР_2, також відповідачем наданий технічний паспорт приміщення № НОМЕР_2, оформлений КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації». Умови договорів від 25 жовтня 2010 року та договору від 22 липня 2011 року щодо оплати приміщень виконані в повному обсязі. 27 жовтня 2010 року між позивачем та ТОВ «Аверс-Сіті» укладений договір про зарахування однорідних зустрічних вимог. Статтею 3 договору купівлі-продажу майнових прав визначено порядок передачі майнових прав від продавця покупцю, згідно з яким майнові права на об'єкт нерухомості за цим договором передаються продавцем покупцю шляхом підписання акту. Акт підписується сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: здійснення покупцем оплати 100 % вартості майнових прав, введення в експлуатацію відповідної частини об'єкта капітального будівництва (пункт 3.1). Відповідно до пункту 3.3 статті 3 договору купівлі-продажу майнових прав оформлення права власності на об'єкт нерухомості та всі інші дії, пов'язані з оформленням права власності на нього, здійснюється покупцем самостійно за власний рахунок. Пунктом 3.4 договору купівлі-продажу майнових прав передбачено, що продавець ТОВ «Аверс-Сіті» зобов'язаний безумовно на першу вимогу покупця надати йому протягом трьох банківських днів із моменту отримання письмової вимоги вичерпний пакет документів (копій документів, нотаріальних копій документів, оригіналів документів та таке інше), що необхідні для оформлення права власності на об'єкт нерухомості. Згідно з пунктами 5.2.2, 5.2.5 зазначених договорів ТОВ «Аверс-Сіті» зобов'язалось після введення відповідної частини об'єкта капітального будівництва в експлуатацію та оформлення відповідних документів протягом п'яти робочих днів надіслати покупцю повідомлення про необхідність з'явитися для підписання актів; передати покупцю майнові права в порядку, установленому зазначеними договорами. Корпуси будинку, складовою частиною якого є придбані позивачем нежитлові приміщення, введені в експлуатацію 18 березня 2011 року та 16 вересня 2011 року. Згідно з рішеннями Виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області від 22 вересня 2011 року № 270 та від 09 червня 2011 року № 177 «Про оформлення та видачу ТОВ «Аверс-Сіті» свідоцтв на право власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 , надане доручення КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» оформити та видати поквартирно свідоцтва про право власності ТОВ «Аверс-Сіті» на квартири введеного в експлуатацію будинку. Суди також установили, що ОСОБА_3 свої зобов'язання виконав у повному обсязі, факт відсутності заборгованості позивача зі сплати вартості майнових прав на спірні приміщення підтверджується належними доказами у справі.
На а. с. 112 т. 1 знаходиться копія договору дарування нежитлового приміщення від 23 квітня 2019 року, за умовами якого ОСОБА_1 передала безоплатно у власність обдаровуваному ОСОБА_2 у власність нерухоме майно, а саме нежиле приміщення пл. 76,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_6 .
Наведене підтверджується матеріалами справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження в справі у випадку, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 740/724/22 (провадження № 61-10177св22) тлумачення пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України свідчить про те, що суд може зупинити провадження у справі лише у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку: а) палатою; б) об'єднаною палатою; в) Великою Палатою Верховного Суду та прийняття ними до свого провадження.
При цьому така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли на розгляді перебуває справа, за наслідками перегляду якої Верховний Суд може прийняти постанову, у якій міститься правовий висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати (частина друга статті 416 ЦПК України).
Згідно правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 504/2453/15-ц (провадження № 61-17850 св 18) визначаючи наявність передбачених статтею 252 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 10 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли у інших справах, які переглядаються у касаційному порядку, вирішуються питання у подібних правовідносинах та від результату їх розгляду залежить можливість розгляду справи, що переглядається.
Щодо визначення подібності правовідносин, то апеляційний суд враховує правовий висновок, викладений в мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду у справах від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, провадження № 14-166цс20, від 08 лютого 2022 року, провадження № 14-197цс21, згідно з якими на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, тоді подібність необхідно також визначати за суб'єктним й об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Задовольняючи клопотання ТОВ «Аверс-Сіті» про зупинення провадження в справі на підставі п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 461/12525/15-ц, суд першої інстанції виходив із того, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 461/12525/15-ц за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Першої Львівської державної нотаріальної контори, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ЛКП «Центральне», про визнання спадщини відумерлою, визнання свідоцтва про право на спадщину і договору купівлі-продажу квартири недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію, витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_5, на постанову Львівського апеляційного суду від 06 березня 2020 року.
Підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, зазначила необхідність відступлення від висновку Верховного Суду України про те, що майно, яке вибуло з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але надалі скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею (постанови від 24 червня 2015 року у справі № 6-251цс15, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс16, від 18 січня 2017 року у справі № 6-2776цс16), з огляду на положення статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15-ц (провадження № 61-17779св18) та від 18 березня 2020 року у справі 199/7375/16-ц (провадження № 61-35744св18), які зводяться до того, що конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар, а задоволення віндикаційного позову і витребування спірної нерухомості у добросовісного набувача призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Ухвалою від 02 березня 2021 року Велика Палата Верховного Суду прийняла вказану справу до розгляду.
Враховуючи те, що на цей час Великою Палатою Верховного Суду переглядається судове рішення у подібних правовідносинах, суд першої інстанції вважав за необхідне зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20).
Апеляційний суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги про відсутність подібності у справах № 367/3349/19 та № 461/12525/15-ц, з огляду на те, що ухвалами Верховного Суду від 28 липня 2021 року в справі № 367/3799/17 та від 10 серпня 2021 року в справі № 367/4267/18 було зупинено касаційне провадження до винесення постанови у справі № 461/12525/15-ц.
В даних справах ТОВ «Аверс-Сіті» також звернулося з позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння, мотивованими тим, що інвесторам ТОВ «Аверс-Сіті», які зареєстрували право власності на квартири на підставі судових рішень, в подальшому після скасування вказаних рішень було відмовлено у позові про визнання права власності, однак в період реєстрації права власності за ними вони відчужили належне їм майно іншим особам, в чужому незаконному володінні яких воно знаходиться.
Зупиняючи провадження в даних справах, Верховний Суд виходив із того, що у справах, які переглядаються, правовідносини є подібними з тим, що є предметом спору у справі № 461/12525/15-ц, оскільки вирішення спору залежить від вирішення виключної правової проблеми для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо збалансування прав попереднього та нового власників майна з урахуванням приписів статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції, відповідної практики Європейського суду з прав людини.
З урахуванням підстав зупинення провадження в даних справах, окреслених Верховним Судом, доводи апеляційної скарги про відсутність подібності у справах № 367/3349/19 та № 461/12525/15-ц не ґрунтуються на вимогах закону, правових висновках Верховного Суду та відхиляються апеляційним судом.
Доводи апеляційної скарги, що справа перебуває в провадженні суду тривалий час, не є самі по собі підставою для скасування ухвали суду про зупинення провадження в справі та не можуть бути прийняті апеляційним судом.
Доводи апеляційної скарги, що суд не може посилатися на неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, є неспроможними, оскільки стосуються іншої підстави для зупинення провадження в справі, передбаченої п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, якою суд першої інстанції в даному випадку не керувався.
Крім того, не спростовують висновків суду першої інстанції щодо подібності спірних правовідносин, а стосуються розгляду справи по суті та є неприйнятними доводи апеляційної скарги, з посиланням на правові висновки Великої Палати Верховного Суду в постановах від 14 грудня 2021 року в справі № 344/16879/15-ц, від 14 вересня 2021 року в справі № 359/5719/17, щодо нікчемності вимог ТОВ «Аверс-Сіті» про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Разом із тим, оцінюючи в цілому доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали та необхідності її скасування, апеляційний суд враховує наступне.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 22 травня 2019 року відкрито провадження в даній справі (а. с. 91 т. 1).
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 09 січня 2020 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду (а. с. 155 т. 1).
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 08 жовтня 2021 року справу прийнято до свого провадження після повторного автоматичного розподілу суддею Кравчук Ю.В. та призначено справу до судового розгляду (а. с. 232 т. 1).
Відповідно до ч. 12 ст. 33 ЦПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Як вбачається із матеріалів справи, після зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті рішення про повторне проведення підготовчого провадження не ухвалювалося.
Таким чином, провадження в справі зупинено на стадії розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 ЦПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3, 4-1 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу.
Разом із тим, суд першої інстанції зупинив провадження в справі на стадії її розгляду по суті з підстави, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, що прямо заборонено ч. 3 ст. 210 ЦПК України.
Виходячи із вищевикладеного, ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 30 січня 2023 року не можна вважати законною та обґрунтованою.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст. 7, 367, 374, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 30 січня 2023 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: Кашперська Т.Ц.
Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.