Справа № 552/3317/22 Номер провадження 33/814/848/23Головуючий у 1-й інстанції Шиян В.М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
Категорія: частина перша статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
07 квітня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі:
судді Пікуля В.П.,
при секретарі Філоненко О.В.,
за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Болтіка Антона Сергійовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 18 серпня 2022 року про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Зміст оскаржуваної постанови
Постановою судді Київського районного суду м. Полтави від 18 серпня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнано винним за те, що він 20 червня 2022 року о 13 год. 45 хв. у м. Харкові по вул. Беркоса,1, керував транспортним засобом Skoda Octavia, реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , маючи ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння очей.
Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у спеціальному медичному закладі відмовився у присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із постановою Київського районного суду м. Полтави від 18 серпня 2022 року, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку, вказавши, що оскаржуване рішення було винесено при невсебічному, неповному і необ'єктивному з'ясуванню всіх обставин справи, з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому прохав скасувати оскаржувану постанову місцевого суду та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі зазначено, що суб'єктом інкримінованого правопорушення є водій, а саме особа, яка керує транспортним засобом, натомість доказів керування автомобілем ОСОБА_1 матеріали справи не містять, водночас, з нагрудного відео реєстратора вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться на узбіччі дороги
Також скаржник наголошує, що місцевий суд не взяв до уваги його довід про те, що керувала транспортним його дружина, яка вийшла по особистих справах.
Крім того, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності в судове засідання не з'явилася, будучи повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Болтік А.Є. апеляційну скаргу підтримав, пославшись на викладені у апеляційній скарзі обтставини.
Мотиви суду
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження
Разом з апеляційною скаргою захисником скаржника було подано клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Полтави від 18 серпня 2022 року.
В обґрунтування клопотання зазначено, що оскаржену постанову особою, яка притягається до адміністративної відповідальності було отримано 21 грудня 2022 року.
Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо розгляду даної справи місцевим судом за присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи його захисника, то наведені причини пропуску строку на оскарження є поважними та підлягають поновленню.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що за для ефективного здійснення захисту прав та свобод особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі подачі апеляційної скарги, яка має містити обґрунтовані та зважені зауваження щодо рішення місцевого суду, важливе значення має всебічне дослідження оскаржуваного рішення, зокрема шляхом ознайомлення або отримання його копії.
Щодо оскаржуваної постанови
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, суд дійшов висновку, що висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту статті 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно правових позицій, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясувати всі обставини, перелічені в статтях 247, 280 КУпАП, надати оцінку не тільки тим доказам, які доводять винуватість, але й оцінити доводи та докази, які виправдовують особу.
Суд першої інстанції, розглядаючи дану справу, не дотримався повною мірою зазначених вимог, оскільки поза увагою та без належної оцінки суду залишились обставини, які істотно вплинули на висновки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІ вказаної Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року (далі - Порядок), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Також, Пленум Верховного Суду України в пункті 27 постанови від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що відповідальність за статтею 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Отже, суб'єктом адміністративного правопорушення за дії, що інкримінуються ОСОБА_1 може бути лише особа, яка керує транспортним засобом.
Згідно пункту 1.5 Правил дорожнього руху водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.
Відповідно пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення є закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.
Вважаючи винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, доведеною, місцевий суд послався на протокол про адміністративне правопорушення від 20 червня 2022 року серії ААБ №302044 (а.с.1); направлення на огляд водія транспортного засобу (а.с.3), пояснення працівників поліції (а.с.4), рапорт працівника поліції (а.с.5) та відеозапис з нагрудної камери поліцейського (а.с.9).
Однак, суд апеляційної інстанції, не може погодитися з висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи.
У даному випадку, в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом Skoda Octavia д.н,з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння.
Так, до протоколу про адміністративне правопорушення було долучено відеозапис з якого не вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт його зупинки працівниками поліції.
У зв'язку з цим, апеляційний суд наголошує, що об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: 1) керування транспортним засобом та 2) перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного) чи відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд зазначає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять переконливих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Із наявних у матеріалах справи письмових та відеодоказів неможливо зробити висновки щодо обставин, які передували пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, а саме: чи рухався взагалі автомобіль, в якому перебував останній.
Будь-яких інших доказів, які б свідчили про факт керування водієм ОСОБА_1 автомобілем матеріали справи не містять.
Отже, у даному випадку сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний достатнім доказом по справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (стаття 62 Конституції України).
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Згідно пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення.
З наявних матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається достатніх та переконливих доказів, які беззаперечно доводили б факт керування перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння водієм ОСОБА_1 автомобілем Skoda Octavia д.н/з. НОМЕР_1 .
Натомість, записи нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, які є належними доказами, доводять, що вищевказаний автомобіль в русі не перебував, стояв на узбіччі автодороги, а ОСОБА_1 не знаходився за кермом автомобіля.
Інші матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення, з яким не погодився водій, пояснення свідків, рапорт працівника поліції не є достатньо переконливими, у зв'язку з чим їх не можна розцінювати в якості беззаперечних доказів скоєння притягнутим ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке встановлює частина перша статті 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Висновки суду
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова судді Київського районного суду м. Полтави від 18 серпня 2022 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП - скасуванню із закриттям провадження по справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Полтави від 18 серпня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 18 серпня 2022 року - скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.П. Пікуль