Справа № 641/9448/21 Номер провадження 33/814/908/23Головуючий у 1-й інстанції Новак Ю.Д. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП
07 квітня 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Бродській В.О., за участі адвоката Гулієва Е.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Гулієва Елдара Вахід огли на постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 12 жовтня 2022 року,-
Постановою судді Ленінського районного суду м. Полтави від 12 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 грн 20 коп. на користь держави.
Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 21.11.2021 року о 21 год. 40 хв. в м. Харкові по пр-ту Льва Ландау, 65, він керував транспортним засобом Honda CR-V д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Водій пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, у встановленому законом порядку, в присутності двох свідків, за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510, за результатами якого встановлено, що вміст алкоголю складає 1,61 проміле, чим порушив п.2.9а ПДР України.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив захисник ОСОБА_1 - адвокат Гулієв Е.В. огли, подавши апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 12 жовтня 2022 року та прийняти нову, якою закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП..
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції справу було розглянуто з порушенням норм процесуального права, адже суд першої інстанції не дав можливості взяти безпосередню участь у розгляді справи та не надіслав на пошту судове рішення протягом трьох днів з дня складання.
Апелянт посилається на те, що єдиний доказ у справі - роздруківка з газоаналізатора - не є належним, допустимим та достовірним доказом, адже із її змісту неможливо встановити, яким приладом проводився огляд, номер тесту, дату останнього калібрування, дату та час огляду, температуру навколишнього середовища та результати тексту. А тому всі інші докази здобуті на підставі цього доказу не можуть прийматися до уваги за принципом плодів отруйного дерева.
Крім того, вказував на те, що наданий до суду відеозапис не відповідає вимогам закону, якими врегульовано порядок його проведення. Не дотримання вказаних вимог вказує на недопустимість даного доказу. Зазначав, що патрульними не дотримано порядок проведення огляду його підзахисного на стан сп?яніння.
Окрім того, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому поважність причин пропуску строку обґрунтовується тим, що про розгляд справи на 12.10.2022 року він не був повідомлений, зі змістом оскаржуваної постанови та матеріалами справи захисник ознайомився 13.01.2023 року, після чого ним 23.01.2023 року подано апеляційну скаргу.
Перевіривши доводи апелянта щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження доходжу висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, адже твердження апелянта підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до положень ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.
Враховуючи те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник не брали участі в судовому засіданні під час розгляду справи, копію постанови про адміністративне правопорушення захисник Гулієв Е.В. огли отримав 13.01.2023 року, тому подана ним 23.01.2023 року апеляційна скарга підлягає розгляду.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21 листопада 2021 року о 21 год. 40 хв. в м. Харкові по пр-ту Льва Ландау, 65, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda CR-V д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Водій пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, у встановленому законом порядку, в присутності двох свідків, за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510, за результатами якого встановлено, що вміст алкоголю складає 1,61 проміле, чим порушив п.2.9а ПДР України.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що фактично дане адміністративне правопорушення встановлено та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, результатами огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру Drager Alcotest 7510, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до положень п.2.9А ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як можна спостерігати із наявних матеріалів справи, водій ОСОБА_1 не виконав вимоги п.2.9А ПДР України.
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції справу було розглянуто з порушенням норм процесуального права, адже суд першої інстанції не дав можливості взяти безпосередню участь у розгляді справи та не надіслав на пошту судове рішення протягом трьох днів з дня складання, суд відхиляє з наступних підстав.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов'язковою.
Із аналізу наведеної вище норми вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції вжив максимально можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду даної справи - було опубліковано на веб-сайті «Судова влада України» оголошення про виклик до суду та направлено телефонограму ОСОБА_1 із повідомленням дати та часу розгляду справи.
До матеріалів справи також долучено акт від 21.07.2022 року про те, що повістку про виклик до суду на ім'я ОСОБА_1 про з'явлення до Ленінського районного суду м. Полтава на 11:00 14.09.2022 року, не було направлено адресату у зв'язку з відсутністю поштових знаків.
Аргумент апелянта щодо неналежності, недопустимості та недостовірності роздруківки з газоаналізатора та неможливості прийняття до уваги інших доказів за принципом плодів отруйного дерева, суд відхиляє з наступних підстав.
Відповідно до ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Зі змісту наведеної норми не вбачається, що суд, при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення або інших матеріалах справи, зобов'язаний повернути матеріали справи на доопрацювання органу, що порушив провадження.
Пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» стосується виключно протоколів про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст.256 КУпАП.
Відповідно до ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Із матеріалів справи вбачається, що складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №277084 від 21.11.2022 року відповідає зазначеним вище вимогам.
Крім того, твердження апелянта про відсутність зазначеної вище інформації в роздруківці з газоаналізатора суд не може взяти до уваги зважаючи на наступне.
Із досліджуваної в ході судового засідання роздруківки з газоаналізатора вбачається наступна інформація: місцеположення: м. Харків, просп. Льва Ландау, 65; прилад №ARLM-0273; принтер №ARLK-0057; тест №172; дата останнього градуювання: 05.04.2021; прилад температура: +15оС; широта: N49.940936 довгота: Е36.297972; день, місяць, рік: 21.11.2021; години, хвилин, секунди: 22:09:46; ПІБ: ОСОБА_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; свідок 1: ОСОБА_2 ; свідок 2: ОСОБА_3 ; результати перев. чист.: 0,00%0, деталі аналізу: 1,61%0.
Разом із тим, доктрина «плодів отруйного дерева» сформульована Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України». Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж. Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.
Із матеріалів справи вбачається, що роздруківка з газоаналізатора Drager Alcotest 7510 не є джерелом інших доказів у справі, зокрема відеозапису, який є автономним доказом порівняно із даною роздруківкою.
Обставини, зафіксовані відеозаписом, повністю узгоджуються із іншими матеріалами справи у сукупності, а тому у суду відсутні сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення. Відсутність повного відеозапису в матеріалах справи, хоча і є порушенням, проте його допущення не впливає на висновки суду.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65).
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на встановлені обставини справи, надані на їх підтвердження докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У рішенні ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії», Суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху (п.76).
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, надаючи оцінку доказам у справі в її сукупності, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним переглядом не встановлено, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Гулієва Е.В. огли задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Гулієва Елдара Вахід огли про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Ленінського районного суду м. Полтави від 12 жовтня 2022 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Гулієва Елдара Вахід огли - залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 12 жовтня 2022 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин