Справа № 638/5248/21 Номер провадження 33/814/368/23Головуючий у 1-й інстанції Хайкін В.М. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
07 квітня 2023 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Загребельного Г.С. поданої в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 5 липня 2021 року, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 гривень.
Згідно постанови судді, ОСОБА_1 02.04.2021 року о 21 год. 55 хв. у м. Харкові по вул. Серпова, 1, керувала автомобілем Lexus RX, д/н НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки автомобіля із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARHF-0032, результат огляду позитивний 0.46%, водій з результатом погодився.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Загребельний Г.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає про те, що ОСОБА_1 жодних прав роз'яснено не було, у зв'язку з чим остання не мала можливості скористатися правовою допомогою адвоката.
Крім того, зазначає про те, що ОСОБА_1 не пропонувалось працівниками поліції проїхати до медичного закладу для проходження відповідного огляду.
В протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не зазначено свідків. Свідки не залучались в ході проведення огляду на стан сп'яніння, що, на переконання сторони захисту, унеможливлює повне та об'єктивне проходження тесту та стан алкогольного сп'яніння.
Одночасно апелянтом в апеляційній скарзі ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, посилаючись на те, що в ордері чітко зазначено, що обмежень за договором немає. Більше того, оскаржувану постанову учасниками справи отримано не було. В матеріалах справи відсутні докази отримання даної постанови.
ОСОБА_1 та її захисник, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явилися, заяв, клопотань про відкладення не надсилали, за таких обставин, вважаю за можливе судовий розгляд провидити за відсутності ОСОБА_1 та її захисника.
З огляду на те, що у клопотанні захисника наведені об'єктивні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, вважаю за необхідне визнати їх поважними, задовольнити клопотання та поновити вказаний строк.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів, оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП у повній мірі дослідив всі докази і надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого застосував до неї адміністративне стягнення в межах санкції зазначеної статі.
За приписами пп. «а» п. 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 119382 від 2 квітня 2021 року зафіксовано порушення ОСОБА_1 п.2.9 ПДР України.
Із роздруківки результату тестування на алкоголь за допомогою приладу Alcotest 6820 ARНF 0032 та акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою приладу Alcotest 6820 ARНF 0032. Результат огляду на стан сп'яніння позитивний 0,46 % проміле. При цьому водій ОСОБА_1 погодилася з такими результатами огляду.
Відповідно до відеозапису з нагрудної камери поліцейського, працівником патрульної поліції роз'яснено ОСОБА_1 її права, визначені статтею 268 КУпАП, та проведено огляд останньої на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою Alcotest 6820 ARНF 0032, за результатами чого продемонстровано та оголошено результат в 0,46 % проміле та з яким ОСОБА_1 погодилася.
Проаналізовані вище докази у своїй сукупності цілком і беззаперечно вказують про правильність висновків суду щодо належного встановлення обставин доведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, які давали суду обґрунтоване право притягнути її до відповідальності за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Натомість, доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є непереконливими і висновків судді не спростовують.
Проаналізувавши наявний в матеріалах справи відеозапис апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 працівником патрульної поліції роз'яснено його права, передбачені статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України, яка в свою чергу повідомила про те, що такі права їй є зрозумілими. При цьому, працівник поліції чітко та послідовно роз'яснив порядок проходження огляду, надав трубку в запакованому стані, налаштував прилад, провів огляд, з результатами якого ОСОБА_1 погодилася.
Таким чином, судом не встановлено жодних заяв, клопотань ОСОБА_1 з приводу її незгоди з результатами проведеного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. При цьому вона не заявляла клопотань про бажання мати захисника та пройти такий огляд в лікувальному закладі у лікаря нарколога.
Більше того, сам протокол про адміністративне правопорушення не містить жодних клопотань, пояснень ОСОБА_1 , та містить її підпис, що свідчить про згоду останньої з проведеним оглядом та його результатами.
Щодо апеляційних вимог про незаконність складення протоколу за відсутності свідків, то слід вказати, що відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, якщо огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння зафіксована на технічні засоби відеозапису, то наявність двох свідків для фіксування огляду не є обов'язковою,- таким чином жодного порушення при складенні протоколу щодо ОСОБА_1 апеляційним судом не встановлено.
За таких обставин, твердження апелянта з приводу відсутності двох свідків при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці, не роз'яснення її прав, чим порушено право на захист у тому числі на правничу допомогу, на переконання апеляційного суду, є голослівними та не узгоджуються з наявними матеріалами справи.
Та обставина, що в адміністративних матеріалах вказується прізвище ОСОБА_1 , в той час, як на момент складання відповідного протоколу вона мала прізвище ОСОБА_1 , на переконання апеляційного суду, не впливає на правильність змісту такого протоколу, та жодним чином не спростовує висновків суду про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Окрім того, особа, що притягується до адміністративної відповідальності надала до суду документи, що підтверджують її особу за прізвищем ОСОБА_1 - паспорт громадянина України та свідоцтво про реєстрацію шлюбу, в той час, як за даними ВАП УПП у Харківській області ДПП посвідчення водія видане саме на прізвище ОСОБА_1 та вказане посвідчення водія, у зв'язку зі вступом в шлюб, не змінювалося.
За таких обставин вважаю, що судом першої інстанції належно встановлені обставини, які дають обґрунтоване право притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Інші доводи апелянта не впливають на правильність висновку суду про доведеність факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, та правильно кваліфікував її дії за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції під час апеляційного розгляду не встановлено.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що судом першої інстанції прийнято законне рішення, а підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.293, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу адвоката Загребельного Г.С. поданої в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 5 липня 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко