Справа № 500/478/23
10 квітня 2023 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 4369,71 грн зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (основний платіж).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки відповідач не сплачував узгоджені суми податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової та житлової нерухомості, нарахування якого проведено податковим органом за 2019-тий та 2020-тий звітні роки згідно з чотирма податковими повідомленнями-рішеннями, то у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами, з огляду на що податковий орган просить стягнути її в судовому порядку.
Відповідно до положень частини третьої та четвертої статті 171 КАС України якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з дня отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
До суду надійшла відповідь з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області на запит Тернопільського окружного адміністративного суду, відповідно до якої відомості щодо місця проживання відповідача відповідають відомостям, зазначеним у позовній заяві податкового органу.
24.02.2023 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Копію зазначеної ухвали направлено на адресу відповідача, зазначену у відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області. Однак, поштове відправлення повернуто на адресу суду відділенням поштового зв'язку без вручення, з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Разом з тим адреса, зазначена на конверті повністю відповідає адресі місця проживання відповідача згідно з відомостями уповноваженого суб'єкта владних повноважень, а отже вказана копія ухвали суду не були вручені відповідачу з незалежних від суду причин. Відтак, у силу вимог частини одинадцятої статті 126, пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручені відповідачу належним чином.
За приписами частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до положень статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 , є платником податків та перебуває на податковому обліку в органах Головного управління ДПС у Тернопільській області.
Станом на 03.02.2023, у ОСОБА_1 наявний податковий борг перед держаним бюджетом на загальну суму 4369,71 грн, який включає суми донарахувань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Так, з матеріалів справи слідує, що нарахування суми вказаного податку відповідачу здійснено податковим органом:
за 2019-тий звітний рік згідно податкових повідомлень-рішень від 30.04.2020 №0109791-5404-1918 на суму - 1803,32 грн, №0109790-5404-1918 на суму - 246,45 грн (арк. справи 9);
за 2020-тий звітний рік згідно податкових повідомлень-рішень від 12.04.2021 №0200738-2404-1918 на суму - 2041, 00грн, №0200737-2404-1918 на суму - 278,94 грн (арк. справи 10).
Заявлена в позовних вимогах сума податкового боргу, окрім вказаних податкових повідомлень-рішень, підтверджується також наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: довідкою про наявність податкового боргу станом на 03.02.2023 (арк. справи 5), розрахунком сум позовних вимог з податкового боргу (арк. справи 6), світлокопією інтегрованої картки платника податку з платежу «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості» (арк. справи 11 зворот), а також інформацією з Реєстру об'єктів нерухомості (арк. справи 11).
Визначаючись щодо позовних вимог суд зазначає наступне.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є, зокрема фізичні особи, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України ).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).
Відповідно до абзацу 7 підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Так, в підтвердження надіслання відповідачу контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 30.04.2020 №0109791-5404-1918, №0109790-5404-1918 та від 12.04.2021 №0200738-2404-1918, №0200737-2404-1918 надано докази поштового направлення за податковою адресою відповідача (арк. справи 9 зворот, 10 зворот).
Водночас, доказів оскарження чи скасування у встановленому порядку зазначеного податкового повідомлення-рішення, яке винесено на підставі підпункту 266.7.2. пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, відповідач не надав, а суд не здобув.
Також відповідач не надав, а суд не здобув доказів, які б підтверджували самостійну сплату відповідачем нарахованих сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Таким чином, сума податкових донарахувань в розмірі 4369,71 грн, в розумінні Податкового кодексу України, - є узгодженими.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).
Сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, визнається згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом.
Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетами та державними цільовими фондами з платежу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, є податковим боргом.
Як підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з несплатою податкового боргу згідно статті 59 Податкового кодексу України відповідачу була надіслана податкова вимога форми "Ф" № 14505-17 від 18.04.2018 (арк. справи 8).
Суд встановив та не заперечується відповідачем, що з дати отримання податкової вимоги, відповідач податковий борг не погашав у повному обсязі, а отже, відповідно до статті 60 Податкового кодексу України зазначена податкова вимога не відкликалася.
На час розгляду справи судом, доказів погашення податкового боргу в сумі 4369,71 грн відповідач не надав, а суд не здобув.
Пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до пунктів 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином за відсутності понесених судових витрат у даній справі, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг з платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, в сумі 4369 (чотири тисячі триста шістдесят дев'ять) гривень 71 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 10 квітня 2023 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 44143637);
відповідач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Головуючий суддя Мірінович У.А.