Справа № 500/665/23
10 квітня 2023 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, викладену у рішенні №1 від 10.02.2023, про відмову у виплаті допомоги у похованні ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області нарахувати та виплатити позивачу допомогу на поховання батька - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем відмовлено позивачу у виплаті допомоги на поховання померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 пенсіонера ОСОБА_3 , батька позивача, з підстав розбіжності у даті народження померлого пенсіонера, оскільки наданими пенсійному органу документами підтверджується, що датою народження ОСОБА_3 є « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в той час як в електронній пенсійній справі померлого наявна інформація про дату народження вказаної особи « ІНФОРМАЦІЯ_4 », з огляду на що, за висновком відповідача, підстави для виплати дочці померлого допомоги відповідно до статті 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - відсутні.
Позивач вважає таке рішення протиправним та вказує, що розбіжності між наданими нею документами та даними, які містяться у відповідача, - не спростовують той факт, що померлий ОСОБА_3 був пенсіонером, перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області, як отримувач пенсії, а відтак позивач має право на відшкодування витрат на поховання вказаної особи. З вказаних підстав позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою суду від 06.03.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (викликом) учасників справи, у якій встановлено строк подання відповідачу відзиву на позовну заяву, в тому числі клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
24.03.2023, на адресу суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, зі змісту якого слідує, що він повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що позивачкою до заяви про виплату допомоги на поховання долучено копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , у якому вказано, він помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №13 від 01.02.2023, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідач зазначає, що в електронній пенсійній справі №961120118759 зазначено дата народження ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Як наслідок, відповідачем вказано, що оскільки виявлено розбіжності між датою народження ОСОБА_3 , зазначеною у свідоцтві про смерть, та датою народження, зазначеною у його електронній пенсійній справі, - ОСОБА_1 відмовлено у виплаті допомоги на поховання ОСОБА_3 (арк. справи 21-25).
Інших заяв, в тому числі по суті спору, від учасників справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Як слідує з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 (арк. справи 7).
ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Скалатською міською радою 01.02.2023 (арк. справи 9).
ОСОБА_3 , який помер, перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області як отримувач пенсії за віком, що учасниками спору не спростовується.
Позивач, 06 лютого 2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про виплату допомоги на поховання батька - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до статті 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням №1 від 10.02.2023 відповідач відмовив позивачу у проведенні зазначених виплат у зв'язку з тим, що дата народження в свідоцтві про смерть не співпадає з паспортними даними, що наявні в електронній пенсійній справі померлого (арк. справи 13).
Позивач вказав, відповідно до паспорту НОМЕР_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 (арк. справи 11), така ж дата народження зазначена і у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 , а дата народження « ІНФОРМАЦІЯ_6 » - була зазначена у паспорті серії НОМЕР_4 (арк. справи 10), копія якого давалась відповідачу при призначенні пенсії, проте сам паспорт було втрачено померлим, а взамін втраченого - видано той, який містить помилково іншу дату народження батька.
Позивач не заперечує факту розбіжності даних стосовно дати народження її померлого батька, проте зазначає, що підтвердженням того, що її батько ОСОБА_3 який згідно даних свідоцтва про смерть народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та даними які містяться в пенсійній справі відповідача (народився ІНФОРМАЦІЯ_7 ) є однією і тією ж особою, яка перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та підтверджується даними з Державного реєстру фізичних осіб платників податків згідно його РНОКПП НОМЕР_5 (арк. справи 6).
Не погоджуючись з відмовою відповідача про виплату допомоги на поховання, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першої статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною четвертою статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, у разі смерті пенсіонера його сім'ї або особі, яка здійснила похорон, виплачується допомога на поховання в розмірі двомісячної пенсії.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
За змістом статті 1 Закону №1058-IV, пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною третьою статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду. До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.
Згідно зі статтею 53 Закону №1058-IV, у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Таким чином, допомога на поховання за рахунок коштів Пенсійного фонду виплачується у разі смерті пенсіонера, який отримував пенсію за віком, по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, призначену відповідно до Закону №1058-IV.
Так, порядок звернення за допомогою на поховання визначено розділом V Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 5.1 розділу V Порядку №22-1 особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 7), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року №1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за №691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.
З матеріалів справи слідує, що позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату їй допомоги на поховання померлого батька, надавши перелік документів згідно пункту 5.1 розділу V Порядку №22-1, що відповідачем не спростовано.
В той же час, за результатом розгляду наданих позивачем документів, відповідач прийняв рішення, яким відмовив у виплаті допомоги на поховання ОСОБА_3 , через розбіжності у даті народження померлого пенсіонера.
Аналізуючи вищенаведені приписи законодавства та подані суду докази, суд дійшов висновку що ОСОБА_3 , електронна пенсійна справа №961120118759, РНОКПП НОМЕР_5 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримував пенсію. Позивач - є донькою померлого пенсіонера, а отже, на переконання суду, має право на отримання допомоги на поховання свого батька ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , що свідчить про порушення відповідачем принципу справедливості, добросовісності, розумності під час вирішення питання про виплати допомоги на поховання та про протиправність рішення про відмову у виплаті такої допомоги.
Суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у виплаті вказаної допомоги, в діях відповідача вбачається надмірний формалізм, що вплинув на реалізацію гарантованого статтею 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» права позивача на отримання допомоги по похованню померлого пенсіонера, відтак, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у виплаті допомоги на поховання на померлого ОСОБА_3 є протиправним.
Відповідач не довів суду правомірність відмови, щодо виплати допомоги на поховання померлого пенсіонера ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , а тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач за подання даної позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн згідно квитанції від 27.02.2023, а отже, такі судові витрати підлягають до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, викладену у рішенні №1 від 10.02.2023 про відмову у виплаті допомоги на поховання померлого пенсіонера ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , за заявою дочки - ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання її батька - померлого ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 у відповідності до статті 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 10 квітня 2023 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 );
відповідач: - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).
Головуючий суддя Мірінович У.А.