ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" квітня 2023 р. справа № 300/1858/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду,
В результаті розгляду адміністративної справи № 300/1858/22, Івано-Франківським окружним адміністративним судом 11.07.2022 ухвалено рішення, яким позов задоволено повністю. Стягнуто з Тернопільської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду про поновлення на роботі від 02.11.2021 у справі №300/1752/21 з 03.11.2021 до 28.03.2022 в сумі 187 407 (сто вісімдесят сім тисяч чотириста сім) гривень 00 копійок.
Постановою Восьмою апеляційного адміністративного суду від 21.12.2022 апеляційну скаргу Тернопільської обласної державної адміністрації залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року в справі 300/1858/22 - без змін.
Таким чином, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду в цій справі набрало законної сили 21.12.2022.
На адресу суду 28.03.2023 від позивача надійшла заява в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) про встановлення судового контролю за виконанням рішення по справі № 300/1858/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Тернопільської обласної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суд.
Заява обґрунтована тим, що по день подання такої заяви, рішення від 11.07.2022 не виконано ні добровільно, ні в примусовому порядку, тоді як йдеться про стягнення середнього заробітку внаслідок затримки поновлення на роботі, тобто коштів з оплати праці за бюджетною класифікацією видатків бюджету 2110. Також зазначив, що Головним управлінням Державної казначейської служби України в Тернопільській області прийнято до виконання оригінал виконавчого листа по справі № 300/1858/22 виданий Івано-Франківським окружним адміністративним судом 06.01.2023 про стягнення з Тернопільської обласної державної адміністрації 187 407,00 грн (середній заробіток за час затримки виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду про поновлення на роботі від 02.11.2022 у справі № 300/1752/21), про що мене повідомлено листом від 20.01.2023.
За таких обставин, ОСОБА_1 просить суд: встановити судовий контроль за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 у справі № 300/1858/22 та зобов'язати Тернопільську обласну військову (державну) адміністрацію подати Івано-Франківському окружному адміністративному суду у 15-денний строк звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 про стягнення з Тернопільської обласної державної адміністрації на мою користь середнього заробітку за час затримки виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 у справі № 300/1752/21 в сумі 187 407,00 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення по справі № 300/1858/22 призначено до розгляду в порядку письмового провадження, з урахуванням вимог, встановлених статтями 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язати Тернопільську обласну державну адміністрацію надати суду протягом трьох днів з моменту отримання копії цієї ухвали письмові заперечення щодо поданої заяви та належним чином оформлені письмові докази на підтвердження вжитих заходів на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 ухваленого по справі № 300/1858/22.
10.04.2023 на адресу суду надійшли заперечення щодо заяви про встановлення судового контрою та заходи щодо виконання судового рішення Тернопільської обласної військової (державної) адміністрації, у яких зазначає, що у зв'язку з обмеженим фінансуванням в умовах правового режиму воєнного стану на утримання, остання не має можливості виконати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 у справі № 300/1858/22 в добровільному порядку, разом з тим, вживає заходи щодо належного та повного виконання даного рішення суду. Однак, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області із заявою про примусове виконання рішення суду - про безспірне спиання коштів. Листом від 17.02.2023 № 7-06.1-07/643 Головним управлінням Державної казначейської служби України в Тернопільській області повідомлено обласну військову адміністрацію прол вжиття заходів з метою виконання судового рішення. Обласною військовою адміністрацією 13.03.2023 за № 03-2240/07 інформовано Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про вжиття заходів з метою виконання судового рішення. Листом від 20.03.2023 № 7-06.1-07/1038 Головним управлінням Державної казначейської служби України у Тернопільській області повідомлено обласну військову адміністрацію про безспірне списання коштів. Додатково зазначено, що рішення суду від 11.07.2022 у справі № 300/1858/22 стосується стягнення середнього заробітку за час затримки виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 у справі № 300/1752/21 про поновлення на роботі, що не є середнім заробітком за час вимушеного прогулу і не може відноситись (прирівнюватись) до заробітної плати. Просить відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського оркужного адміністративного суду від 11.07.2022 у справі № 300/1858/22.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах віднесено до процесуальних питань, що пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, і врегульовано статтю 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 8 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця).
Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просив позивач, є повноваженням суду, яке не виключає існування принципу обов'язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (стаття 129-1 Конституції України, частина 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналогічні висновки щодо застосування норм права (що таке зобов'язання суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду) викладені в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №823/1265/16, які відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
При цьому, у разі невиконання особою у добровільному порядку рішення суду визначено примусове виконання судових рішень згідно Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, виконання рішення суду, у випадку відмови відповідача виконати його в добровільному порядку, забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Так, гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання встановлює Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI (надалі - Закон № 4901-VI).
Статтею 2 Закону № 4901-VI передбачено особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду.
Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:
державний орган;
державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство);
юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Відповідно до положень статті 3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження" із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Як зазначено вище, судовим рішенням ухвалено стягнути з Тернопільської державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду про поновлення на роботі від 02.11.2021 у справі № 300/1752/21 з 03.11.2021 до 28.03.2022 у сумі 187 407,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".
Суд зазначає, що листом Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області від 20.01.2023 за № 4-06-10/3078 підтверджується прийняття до виконання виконавчого листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі № 300/1858/22 від 06.01.2023 про стягнення з Тернопільської обласної державної адміністрації 187 407,00 грн.
Отже, вказане рішення суду перебуває у процесі виконання, який вже не залежить від Тернопільської обласної державної адміністрації, оскільки виплата коштів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Суд зазначає, що обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Враховуючи вищевикладене, та ту обставину, що на даний час Головним управлінням Державної казначейської служби України в Тернопільській області здійснюється виконання виконавчого листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду № 300/1858/22 від 06.01.2023, суд вважає, що на даний час відсутні об'єктивні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.
Керуючись статтями 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду за № 300/1858/22 від 11.07.2022 та зобов'язання Тернопільську обласну військову (державну) адміністрацію подати звіт про виконання судового рішення, - відмовити.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
ОСОБА_1 копію ухвали надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Главач І.А.