про залишення позовної заяви без руху
07 квітня 2023 рокум. Ужгород№ 260/2226/23
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, у якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у:
- ненарахуванні та невиплаті позивачу компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову оплачувану відпустку за 2022 рік в розмірі 22630,96 грн.;
- ненарахуванні та невиплаті позивачу при звільненні зі служби одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 25 повних календарних років служби в розмірі 254918 грн.;
- ненарахуванні та невиплаті позивачу грошової компенсації за невикористану соціальну додаткову оплачувану відпустку як одному з батьків, який має двох дітей віком до 15 років за 2021 р. тривалістю 10 календарних днів в розмірі 11610 грн.
2. Зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу:
- грошову компенсацію за невикористану щорічну основну та додаткову оплачувану відпустку за 2022 рік в розмірі 22630,96 грн.;
- грошову компенсацію за невикористану соціальну додаткову оплачувану відпустку як одному з батьків, який має двох дітей віком до 15 років за 2021 р. тривалістю 10 календарних днів в розмірі 11610 грн.;
- одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 25 повних календарних років служби в розмірі 165815,5 грн.;
- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні зі служби, починаючи з 04.10.2022 р. по день фактичної виплати заборгованості.
3. Зобов'язати відповідача та його керівника подати суду звіт про виконання судового рішення протягом трьох робочих днів з моменту набуття рішенням суду законної сили.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно положень частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до норми ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Зважаючи, що одноразова грошова допомога при звільненні, виходячи зі змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці», не входить до структури заробітної плати і відповідно не може вважатися додатковим видом грошового забезпечення, тому, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону від 08.07.2011 №3674-VI пільга із сплати судового збору не може бути застосована у межах даних адміністративних правовідносин (що стосується перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні).
Так, Верховний Суд у постановах від 09.07.2020 у справі №320/6659/18 та від 27.08.2020 №804/871/16 зазначив, що одноразова грошова допомога при звільненні не входить до складу грошового забезпечення. Крім того в ухвалі від 18.01.2021 у справі №560/3993/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що одноразова грошова допомога при звільненні, виходячи зі змісту ст. 2 ЗУ «Про оплату праці», не входить до структури заробітної плати і відповідно не може вважатися додатковим видом грошового забезпечення.
Відтак позивачу слід сплатити судовий збір за дану позовну вимогу.
Позивач самостійно визначив суму даної позовної вимоги та така становить 165815,50 грн.
Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу, що структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95-ВР (далі Закон №108/95-ВР), за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону №108/95-ВР, тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, відповідно на вказані вимоги позивача не поширюються положення пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 07.09.2020 року в справі №806/403/17.
Окрім того, у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі №461/1303/19 зазначено: «вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону №3674-VI, не поширюється...».
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону №108/95-ВР, тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Відтак пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону №3674-VI, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Відтак, за дану позовну вимогу також слід сплачувати судовий збір.
Враховуючи, що стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу, звертаючись до суду, позивач зобов'язаний визначити в позовній заяві ціну позову, надавши обґрунтований її розрахунок.
При цьому, зміна формулювання позовних вимог зі «стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні» на «зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні» не змінює характер спору та не переводить його в немайнову площину.
Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для розгляду справи.
А отже, оскільки в позовній заяві ціна позову не вказана, наведене свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Одночасно суд звертає увагу позивача, що відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну.
Згідно до Закону України від 08.07.2011 №3674 «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір визначається з розрахунку 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з відповідною вимогою щодо зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні становить ((165815,50 грн.+ суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні) * 1%).
З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення її недоліків шляхом сплати судового збору за належними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.
Враховуючи вищевикладене, вказані недоліки позивач може усунути у п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду шляхом подання до суду: доказів сплати судового збору за подання позову майнового характеру.
Керуючись статтями 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали суду для усунення недоліку поданої позовної заяви.
Попередити позивача, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Я. М. Калинич