Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 квітня 2023 року Справа№200/4530/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів, -
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - ГУ НП в Донецькій області), про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів.
21 жовтня 2022 року ухвалою суду позовна заява була повернута позивачу у зв'язку порушенням правила об'єднання позовних вимог.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року у справі № 200/4530/22 за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів - скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 10.02.2023 року відкрито провадження у справі №200/4530/22 за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
10.02.2023 року ухвалою суду роз'єднано справу №200/4530/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів. Справу в частині заявлених позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про:
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період часу з листопада 2015 року по листопад 2017 року включно;
- стягнення із Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період часу з листопада 2015 року по листопад 2017 року включно,
залишено за справою № 200/4530/22 у своєму провадженні.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в період проходження служби в поліції з 07.11.2015 року по 03.09.2021 року відповідачем не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася позивачу індексація грошового забезпечення. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує його право на отримання належних виплат.
02 березня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що у редакції Порядку № 1078, чинній до 18.10.2017, не було передбачено індексацію грошового забезпечення поліцейських. І тільки постановою КМУ від 18.10.2017 № 782 внесено зміни до Порядку № 1078, а саме абзац п'ятий пункту 2 цього Порядку доповнено після слова "військовослужбовців" словом "поліцейських". Постанова КМУ від 18.10.2017 № 782 набрала чинності з дня опублікування - 24.10.2017. Таким чином, індексація грошового забезпечення поліцейських проводиться після набрання чинності вказаної постанови, тобто з 24.10.2017. Отже, позивач набув право на індексацію грошового забезпечення з 24.10.2017. Ураховуючи вимоги законодавства (чинного на той час), виплата індексації ГУНП в області була здійсненна з 01.11.2017, про що свідчить довідка від 21.02.2023 № 128. Крім того, відповідно зазначеної довідки позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у грудні 2017 року, за листопад 2017 у сумі 373,85 грн. Таким чином, нормами чинного законодавства зобов'язано поліцію (її посадових осіб) керуватись нормами і закону, і постанов КМУ, які є обов'язковими для виконання. Отже на думку відповідача, підстав у задоволенні позовних вимог про стягнення індексації за період з 07.11.2015 до 30.11.2017 не має, оскільки у спірний період законодавством (Порядком № 1078) не було передбачено індексація грошового забезпечення поліцейським. Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , у період з 07.11.2015 року по 03.09.2021 року проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області, є учасником бойових дій.
Наказом ГУНП в Донецькій області від 03.09.2021 №490 ос майора поліції ОСОБА_1 - старшого інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу відділення поліції №1 Краматорського районного управління поліції, звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України « Про Національну поліцію» (за власним бажанням), з 03 вересня 2021 року.
Згідно довідки ГУ НП в Донецькій області від 21.02.2023 року №128, позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у грудні 2017 року, за листопад 2017 у сумі 373,85 грн. Законні підстави для проведення індексації грошового забезпечення поліцейським до листопада 2017 року відсутні, оскільки Порядком №1078 не було передбачено індексацію грошового забезпечення поліцейських.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 94 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон № 1282-XII) визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Частинами 1 і 6 ст. 5 указаного Закону встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Також ч. 1 ст. 9 Закону № 1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Абзацом п'ятим п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі Порядок № 1078), у редакції, чинній до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів від 18 жовтня 2017 року № 782, передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», яка брала чинності 24.10.2017, внесено зміну до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 29, ст. 1471; 2006 р., № 20, ст. 1484; 2007 р., № 52, ст. 2113; 2015 р., № 100, ст. 3436; 2016 р., № 93, ст. 3045), доповнивши абзац п'ятий після слова військовослужбовців словом , поліцейських.
Суд зазначає, що доводи відповідача щодо відсутності правових підстав для нарахування спірної індексації по жовтень 2017 року, тобто до внесення змін до Порядку №1078, є необґрунтованими, оскільки Закон №580-VIII має вищу юридичну силу ніж Порядок №1078.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені у постанові від 21 січня 2021 року у справі №160/35/20.
Крім того, Закон № 1282-XII визначає право на індексацію грошового доходу у вигляді грошового забезпечення без будь-яких виключень за суб'єктним складом (у межах спірних правовідносин).
На підставі наведеного, суд дійшов висновку щодо протиправної бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 07.11.2015 по 31.10.2017 включно та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 07.11.2015 по 31.10.2017 включно.
При цьому не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення такої індексації у конкретній сумі з огляду на те, що нарахування індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача, як роботодавця.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів, підлягає частковому задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 07.11.2015 по 31.10.2017 включно.
3. Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ 40109058, місцезнаходження: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Нахімова, буд. 86) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017 включно, з урахуванням фактично виплачених сум.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Судове рішення складено та підписано 10 квітня 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М. Чучко