Справа № 182/4667/22
Провадження № 1-кп/0182/476/2023
Іменем України
23.03.2023 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом №12022041340000547 від 24.05.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5
1.В провадженні судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.
2.Прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а саме переховування від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення аналогічне тим, у якому обвинувачується оскільки наявні ознаки систематичності та повторності вчинення злочину, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Крім того, просив залишити розмір раніше визначеної застави без змін.
3.Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечили проти задоволення заявленого прокурором клопотання посилаючись на практику ЄСПЛ та заявили клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою місця проживання ОСОБА_6 , яка є бабусею обвинуваченого та потребує його постійної допомоги і догляду. Вважають зазначені прокурором ризики необґрунтовані та недоведені. Обвинувачений зауважив, що в нього відсутній намір переховуватися від суду чи скоювати інші правопорушення та має намір виконувати покладені процесуальні обов'язки, має постійне місце проживання, є родичі які висловили бажання та наміри матеріально забезпечувати та утримувати ОСОБА_3 і слідкувати за дотриманням останнім умов домашнього арешту.
4.У судовому засіданні були допитані ОСОБА_7 , батько обвинуваченого, який охарактеризував обвинуваченого виключно з позитивного боку, як не конфліктного, виконуючого покладені на нього обов'язки. Зазначив, що коли син проживав разом зі співмешканкою, у бабусі ОСОБА_6 , вони їй допомагали, підтримували. ОСОБА_7 має джерело доходу, працює, може забезпечувати сина у повному обсязі, зобов'язався його контролювати у разі зміни запобіжного заходу, через мобільний зв'язок, оскільки мешкає за іншою адресою.
5.Також в судовому засіданні допитана ОСОБА_6 , бабуся обвинуваченого, яка зазначила, що вона потребує сторонньої допомоги, через похилий вік та стан здоров'я. Зауважила, що коли онук мешкав з нею, то допомагав їй у всьому, також вона потребує допомоги від нього. Тому вона не заперечує проти перебування ОСОБА_3 під час домашнього арешту за її адресою місця проживання.
6.Прокурор щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечив та підтримав раніше заявлене клопотання.
7.Вислухавши думку сторін кримінального суд враховує таке.
8.Щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжувався. Строк дії запобіжного заходу спливає 30 березня 2023 року включно. Також судом визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
9.Згідно з вимогами ст.331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
10.Судом приймається до уваги практика Європейського суду з захисту прав людини про те, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до у ваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
11.Крім того, суд враховує обставини, передбачені ст.178 КПК України, вік та стан здоров'я обвинуваченого, його соціальні зв'язки, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, стадію судового розгляду, репутацію обвинуваченого. Тому, перевіривши поєднання ймовірності та наслідків настання несприятливих подій, встановлених при застосуванні та продовжені запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та особу обвинуваченого, приходить до висновку про те, що і на даний час ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається прокурор та були встановлені судом раніше, продовжують існувати, є реальними та не зменшились.
12.Оцінюючи вищевказані обставини, суд зважає на практику ЄСПЛ, та на те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови»).
13.Разом з цим, переконливих відомостей про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою, судом не встановлено. Також стороною захисту не надано доказів та недоведене те, що ніхто крім обвинуваченого не може здійснювати догляд за ОСОБА_6 . Тому, суд не вбачає підстав для застосування щодо ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу.Під час розгляду заявленого клопотання стороною захисту не надано жодного належного доказу, який свідчив би про необхідність зміни вже обраного запобіжного заходу, а обставини на які посилається сторона захисту в даному випадку не можуть бути беззаперечними стимулюючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
14.Враховуючи викладене, суд вважає, що на даний час залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 зможе ухилитися від суду та не виконувати процесуальні обов'язки, тому підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
15.На підставі викладеного суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.
16.Також, враховуючи всі обставини справи, суд не вбачає підстав для зміни визначеного розміру застави.
Керуючись статтями 177, 183, 331, 371, 372, 376 КПК України, суд
1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
2.В задоволенні клопотання сторони захисту - відмовити.
3.Продовжити щодо ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 днів, до 18 травня 2023 року включно.
4.Визначений раніше розмір застави для ОСОБА_3 у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн.00 коп. - залишити без змін.
5.У разі внесення застави у розмірі визначеному ухвалою суду ОСОБА_3 , з дня внесення застави вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у виді застави і відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України на нього покладаються наступні обов'язки:
-прибувати до суду у визначений час;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
6.Визначити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
7.Роз'яснити обвинуваченому та заставодавцю, кожному окремо, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава може бути звернута в дохід держави.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено та проголошено 27.03.2023.
Суддя: ОСОБА_1