Справа № 203/2628/21
Провадження № 2/0203/92/2023
10 квітня 2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:
головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сядро Г.Г.,
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
представника третьої особи-2 - Заєць П.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження заяву представника позивача про відмову позивача від позову та закриття провадження у справі в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання батьківства,
06.07.2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання батьківства, в якому позивач просить суд:
- визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Польщі, батьком дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключивши відомості про батька ОСОБА_4 , зазначивши батьком дитини - позивача ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2021 року, цивільну справу № 203/2628/21, провадження № 2/0203/1091/2021, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М.
Ухвалою суду від 27.07.2021 року позовну заяву ОСОБА_3 було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
10.09.2021 року позивач усунув недоліки позовної заяви належним чином та у повному обсязі.
Ухвалою суду від 28.09.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 11.02.2022 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів в цивільній справі.
Ухвалою суду від 11.02.2022 року було відмовлено у задоволенні усного клопотання представника відповідача про повернення позовної заяви в цивільній справі.
Ухвалою суду від 11.02.2022 року було відмовлено у задоволенні усного клопотання представника відповідача про визнання зловживанням позивачем своїми процесуальними правами на підставі пункту 3 частини 1 статті 44 ЦПК України та залишення без розгляду позовної заяви в цивільній справі.
Ухвалою суду від 11.02.2022 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в цивільній справі.
Ухвалою суду від 18.02.2022 року були внесені виправлення в текст ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2021 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі та в тексти ухвал Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (вступні та резолютивні частини) від 11.02.2022 року, а саме: постановлено зазначити вірне ім'я третьої особи - ОСОБА_5 : « ОСОБА_7 » замість невірного: « ОСОБА_8 ».
Ухвалою суду від 11.04.2022 року було задоволено заяву представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в цивільній справі, призначено проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, дозволено представнику позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та застосуванням системи відеоконференцзв'язку EASYCON.
Ухвалою суду від 11.04.2022 року були внесені виправлення в текст ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2022 року про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, а саме: постановлено зазначити вірне ім'я третьої особи - ОСОБА_5 : « ОСОБА_7 » замість невірного: « ОСОБА_8 ».
Ухвалою суду від 19.07.2022 року було задоволено клопотання представника позивача в усній формі про визнання обов'язковою явки третьої особи - ОСОБА_6 у судове засідання в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання батьківства та визнано обов'язковою явку третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_6 у судове засідання.
Ухвалою суду від 25.11.2022 року із занесенням до протоколу судового засідання було прийнято відмову представника позивача від заяви про винесення окремої ухвали.
Ухвалою суду від 25.11.2022 року було відмовлено у задоволенні заяви представника третьої особи-2 про закриття провадження у справі, задоволено заяву представника позивача про виклик свідків в цивільній справі, викликано в судове засідання для допиту в якості свідків: ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 , дозволено свідку - ОСОБА_10 брати участь у судовому засіданні під час допиту його в якості свідка в режимі відеоконференції з приміщення Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Ухвалою суду від 25.11.2022 року було закрито підготовче провадження в цивільній справі.
У чергове судове засідання, призначене на 10.04.2023 року, з'явились представник позивача, представник відповідача, представник третьої особи-2.
Третя особа-1 - ОСОБА_5 у чергове судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила.
Суд, заслухавши думки учасників справи, які прибули у підготовче засідання, на підставі ст. ст. 128, 223 ЦПК України продовжив судове засідання за даною явкою за відсутності третьої особи-1.
Ухвалою суду від 10.04.2023 року із занесенням до протоколу судового засідання було прийнято відмову представника відповідача від заяви про призначення справи до розгляду у закритому судовому засіданні.
Під час судового засідання 10.04.2023 року представник позивача надав суду письмову заяву позивача про відмову від позову та закриття провадження в цивільній справі.
В обґрунтування вимог заяви представник позивача, посилаючись на положення ст. ст. 49, 206, 255 ЦПК України, зазначив, що він інформує суд про рішення свого клієнта про відмову від позову на прохання третьої особи-2 - ОСОБА_6 .
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги заяви та просив суд їх задовольнити, прийняти відмову позивача від позову та закрити провадження в цивільній справі.
Представник відповідача та представник третьої особи-2 у судовому засіданні не заперечували проти задоволення заяви позивача про відмову від позову та закриття провадження у справі.
Суд, заслухавши пояснення та думки учасників справи, проаналізувавши норми ЦПК України, дійшов таких висновків.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Суд зазначає, що позивач скористався наданим йому законом правом відмовитися від позову, про що свідчить відповідна письмова заява.
Разом з тим, суд роз'яснює позивачу, що за приписами ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Під час судового засідання судом було встановлено, що предметом позову є визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини. У заяві про відмову від позову позивач посилається на свою відмову від позову на прохання третьої особи-2 - ОСОБА_6 та за особистими переконаннями позивача.
З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне прийняти відмову позивача від позову, а провадження в цивільній справі №203/2628/21 - закрити.
Також суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Так, відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Суд зазначає, що порядок повернення судового збору регламентований, зокрема ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI та Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787.
Відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Відповідно до п. 5, п. 10 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за №650/24182, повернення судового збору (крім помилково зарахованого) здійснюється за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.
Суд, вирішуючи в ухвалі про закриття провадження у справі питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, доходить висновку про необхідність повернення позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 454,00 грн.
Суд додатково зазначає, що документ на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до Державного бюджету України, міститься в матеріалах цивільної справи №203/2628/21, а саме: оригінал квитанції зі сплати судового збору №0.0.2180130239.1 від 30.06.2021 року на суму 908,00 грн. При цьому суд зазначає, що органом, який має здійснити повернення 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору у розмірі 454,00 грн з Державного бюджету України є Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.
Керуючись статтями 13, 49, 142, 255, 256, 260, 261, 263, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву представника позивача про відмову позивача від позову та закриття провадження у справі в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання батьківства - задовольнити повністю.
Прийняти відмову позивача - ОСОБА_3 від позову до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання батьківства.
Провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання батьківства - закрити.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, 1; код ЄДРПОУ 37988155) повернути позивачу - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин Республіки Польща; адреса місця проживання на території Республіки Польща: АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина Республіки Польща НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок) (оригінал квитанції зі сплати судового збору №0.0.2180130239.1 від 30.06.2021 року міститься в матеріалах цивільної справи №203/2628/21).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складений 10.04.2023 року.
Суддя Ф.М. Ханієва