Справа №932/6852/22
Провадження №2/932/2234/22
06 квітня 2023 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Овчиннікової О.С.
за участю секретаря судового засідання Іванової А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем. В позовній заяві він посилалася на те, що 11 листопада 2011 року він уклав шлюб з відповідачем. Від шлюбу вони з відповідачем мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В останні роки їх сімейне життя з відповідачем поступово погіршувалося, вони часто сварилися, а їх погляди на сім'ю та шлюб стали діаметрально протилежними. Однак, вони з відповідачем продовжували жити разом заради дітей. Після початку повномасштабної війни в Україні ІНФОРМАЦІЯ_4 , вони з відповідачем прийняли рішення про те, що вона повинна виїхати з їх дітьми з України закордон. Так, з березня 2022 року вони з відповідачем разом не мешкають, спільного господарства не ведуть та спілкуються лише на тему їх спільних дітей. Таким чином, окрім спільних дітей їх з відповідачем більше нічого не пов'язує - ані спільний побут, ані відпочинок, ані звички, тощо. Між ними відсутні будь-які взаємні сімейні права та обов'язки. Фактично шлюбні відносини між ними припинені. Головною причиною розпаду сім'ї стало різне бачення відносин подружжя в сім'ї, відсутність взаєморозуміння, взаємоповаги та постійно сварки, в тому числі в присутності наших дітей. А окреме проживання один від одного, дало можливість остаточно прийняти рішення про необхідність розірвати шлюб та почати нове життя.
Позивач у судове засідання не з'явився, проте направив на адресу суду письмову заяву в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримував та просив розірвати шлюб.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, проте представник відповідача подала до суду письмову заяву в якій просила розгляд справи проводити без її участі, проти позову не заперечувала.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позові вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 виданого 11 листопада 2011 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , зареєстрували шлюб 11 листопада 2011 року, шлюб зареєстрований Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 803. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 змінила своє дошлюбне прізвище на « ОСОБА_2 ».
Від шлюбу мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Судом було встановлено, що на теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше сумісне життя і збереження сім'ї стало неможливим. Сім'я розпалась остаточно і зберегти її неможливо.
За положеннями ст. 24СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року, суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Вирішуючи питання про можливість задоволення позову, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
В даному випадку заходів для відновлення родинних відносин вжито не було, сторони не мешкають однією сім'єю, на примирення не згодні - зазначене свідчить про те, що родина розпалася остаточно, тому позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, тому позов підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст. 105, 110, 112, 114, 115 СК України та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 200, 263-265, 289 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований 11 листопада 2011 року Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 803 - розірвати.
Прізвище сторін після розірвання шлюбу залишити без змін.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.С. Овчиннікова