10 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/5635/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Суховий В.Г. (головуючий), Берднік І.С., Зуєв В.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Творча майстерня "Престиж" (далі - ПП "ТМ "Престиж", позивач, скаржник)
на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023
у справі № 910/5635/22
за позовом ПП "ТМ "Престиж"
до Міністерства юстиції України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1",
про визнання протиправним та скасування наказу,
ПП "ТМ "Престиж" 16.03.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 у справі № 910/5635/22; ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме визнати незаконним та скасувати пункти 1 та 3 Наказу Міністерства юстиції України № 1623/5 від 25.04.2022. Також, скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2023 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/5635/22 визначено колегію суддів у складі: Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Зуєв В.А.
Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статей 288, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Верховний Суд встановив таке.
Статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувану постанову Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/5635/22 ухвалено - 15.02.2023, повний текст її складено - 20.02.2023, а, отже, останній день оскарження постанови за приписами частини першої статті 288 ГПК України з урахуванням вихідних днів, припадає на 13.03.2023.
Водночас, касаційна скарга як зазначено вище, подана безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 16.03.2023, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.
Отже, касаційна скарга ПП "ТМ "Престиж" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 у справі № 910/5635/22 подана з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.
В тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що Позивачем 27.02.2023 було отримано повний текст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим, скаржник із посиланням на частину другу статті 288 ГПК України вказує, що двадцятиденний строк з моменту отримання рішення спливає 19.03.2023.
Колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні не можуть вважитися поважними з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
При цьому, ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
Водночас, ПП "ТМ "Престиж" на порушення вимог пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України до матеріалів касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
Нормами ГПК України не передбачено автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв'язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.
У даному випадку доказами, що підтверджують дату отримання скаржником копії оскаржуваної постанови є, зокрема, копія конверта з трек-кодом та роздруківка з сайту Укрпошта щодо відстеження поштових пересилань, копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про дату її отримання, «картка руху документа» роздрукована з підсистеми "Електронний кабінету" ЄСІТС з відміткою про дату та час доставки документа в кабінет тощо.
Колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що у суді касаційної інстанції немає матеріалів справи № 910/5635/22, а питання про їх витребування вирішуватиметься судом у разі відкриття касаційного провадження у цій справі.
Отже, наразі суд позбавлений можливості перевірити доводи скаржника щодо дати отримання копії оскарженої постанови.
Можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов'язок доведення яких відповідними доказами покладено на скаржника.
У справі "Устименко проти України" (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.
З огляду на викладене, колегія суддів визнає неповажними підстави, наведені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником не доведено доказами отримання ним копії оскаржуваної постанови 27.02.2023.
Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 у справі № 910/5635/22 з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів.
Крім того, статтею 290 ГПК України встановлені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами частини 3 статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) -зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, скаржник цитує приписи всіх пунктів 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, при цьому, підкреслює пункти 1 та 2 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Верховний Суд зазначає, що касаційна скарга в частині визначеної підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу.
Проте, касаційна скарга в частині визначеної підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки скаржником не зазначено конкретного правового висновку від якого, на його думку, необхідно відступити, щодо застосування якої норми права, викладеного у якій саме постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частину статті), а також не зазначено вмотивованого обґрунтування необхідності відступлення від такого висновку.
Верховний Суд відзначає, що одного лише посилання на підставу касаційного провадження, передбачену пунктом 2 частини другою статті 287 ГПК України, як необхідної передумови для відкриття касаційного провадження, без аргументованого обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, не достатньо.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу касаційного оскарження.
Отже, перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам ГПК України, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга в частині визначеної підстави, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу враховуючи вищевикладені недоліки.
Крім того, відповідно до частини шостої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.
Повноваження суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги, передбачені статтею 308 ГПК України.
Вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статті 308 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.
Як зазначено вище, ПП "ТМ "Престиж" у поданій касаційній скарзі просить суд: скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 у справі № 910/5635/22; ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме визнати незаконним та скасувати пункти 1 та 3 Наказу Міністерства юстиції України № 1623/5 від 25.04.2022.
Водночас, з оскаржуваних судових рішення у даній справі убачається, що предметом позову та розгляду судів попередніх інстанцій був Наказ № 1623/5 від 25.04.2022 в цілому, проте, скаржник у касаційній скарзі ставить вимогу про скасування частково Наказу, а саме в пунктах 1 та 3.
До того ж, Верховний Суд враховує, що скаржник в тексті касаційної скарги зазначає про порушення судом апеляційної інстанції приписів частини третьої статті 191 ГПК України, а саме те, що судом апеляційної інстанції в тексті оскаржуваної постанови, не зазначено стосовно письмової промови Позивача в судових дебатах та прохання щодо часткового задоволення апеляційної скарги, а саме в частині визнання незаконним та скасування пунктів 2 та 4 Наказу та будь-яких міркувань суду з цього приводу.
Верховний Суд зазначає, що вищевказані вимоги касаційної скарги, є суперечливими, а тому не можуть бути визнані такими, що відповідають пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки прохальна частина скарги не містить чітких та однозначних вимог щодо оскаржуваних судових рішеннях в частині розгляду судами інших пунктів Наказу № 1623/5 від 25.04.2022 та урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 308 ГПК України.
Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, Верховний Суд звертає увагу скаржника на необхідність уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги щодо оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 у справі № 910/5635/22 в частині повноважень, які суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення у відповідності до вимог ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга ПП "ТМ "Престиж" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання:
1) клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 у справі № 910/5635/22 з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів;
2) касаційної скарги в новій редакції:
- із зазначенням вимог щодо касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 у справі № 910/5635/22 з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції у відповідності до приписів статті 308 ГПК України,
- із зазначенням підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) та урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України;
3) доказів надіслання копії касаційної скарги в новій редакції і доданих до неї документів іншим учасникам даної справи з урахування вимог статті 291 ГПК України.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.
Також Суд звертає увагу скаржника на те, що неусунення недоліків касаційної скарги матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Творча майстерня "Престиж" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 у справі № 910/5635/22 - залишити без руху.
2. Надати Приватному підприємству "Творча майстерня "Престиж" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. О.Копиленка, 6, м. Київ, 01016., або через підсистему "Електронний суд".
3. Роз'яснити Приватному підприємству "Творча майстерня "Престиж", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Суховий
Судді І. Берднік
В. Зуєв