№ 263/8216/20
провадження 8/201/9/2023
10 квітня 2023 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., розглянувши матеріали заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПГ Металпромресурс» про перегляд рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 лютого 2021 року у справі № 263/8216/20 у зв'язку з нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПГ Металпромресурс», державного реєстратора Виконавчого комітету Сартанської селищної ради м. Маріуполь Рогозіної Аліни Миколаївни про припинення іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію прав
ТОВ «ФПГ Металпромресурс» 31 березня 2023 року звернулося до суду з заявою про перегляд судового рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 лютого 2021 року у справі № 263/8216/20 у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Протоколом автоматизованого розподілу головуючим суддею визначено суддю Антонюка О.А. та передана судді канцелярією 10 квітня 2023 року через перебування судді на навчанні.
Ознайомившись з матеріалами справи, вважаю за можливе повернути дану заяву з наступних підстав.
Відповідно частини 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 44 ЦПК України вказує, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вбачається, що документами, які посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги та повноваження адвоката як представника в цивільному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 62 ЦПК України довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
Відповідно до частин 1, 3 та 4 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно з підпунктом 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до п. 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженому рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 р. № 41 з подальшими змінами, ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням; двовимірний штрих-код QR-код з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.
Так, у матеріалах справи ордер про надання правничої (правової) допомоги, договір від 06.10.2022 року про надання професійної правничої допомоги, який діє до 31.12.2022р. та інших договорів або додаткових угод на продовження строку дії до матеріалів справи додано не було, а тому виходячи з наведеного вважаю за необхідне повернути заявнику його заяву на підставі п. 1. ч. 4. ст. 185 ЦПК України, у зв'язку із тим, що адвокатом Завгороднім О.С. не надано належних документів на підтвердження повноважень адвоката на подання даної заяви, підписання та представлення інтересів заявника в її розгляді.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 20, 26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п. 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, ст. 4, 60, 62, 185, 260, 353 ЦПК України -
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПГ Металпромресурс» про перегляд рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 лютого 2021 року у справі № 263/8216/20 у зв'язку з нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФПГ Металпромресурс», державного реєстратора Виконавчого комітету Сартанської селищної ради м. Маріуполь Рогозіної Аліни Миколаївни про припинення іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію прав - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набрала законної сили 10 квітня 2023 року.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Суддя -