Справа № 946/8394/22
Провадження № 2/946/1455/23
31 березня 2023 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,
за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -
05.12.2022 року позивачі звернулись до суду з позовними вимогами, якими просять визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на: 1/3 частку житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/6 частку земельної ділянки від загальної площі 0,0510 га, передана для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 5110600000:01:007:0034; визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/3 частку житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/6 частку земельної ділянки від загальної площі 0,0510 га, передана для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 5110600000:01:007:0034.
Свої вимоги позивачі мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_3 , за життя заповіту не залишила. Спадкоємцями першої черги за законом являються діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які прийняли спадщину шляхом постійного проживання зі спадкодавцем. Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Гнесько В.Г. №457/02-14 від 10.10.2022 року позивачам було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у зв'язку з тим, що частка померлої у праві власності на земельну ділянку не визначена в праві спільної сумісної власності.
Позивачі в судове засідання не з'явились, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою підтримали позовні вимоги та наполягають на їх задоволенні, не заперечують проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення справи або слухання справи за його відсутністю не направляв. Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належить:
- 2/3 частки незавершеного будівництвом житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 11.10.1976 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Широквасовою Г.К., зареєстрованого в реєстрі за №1-3232 та свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 18.01.1989 року державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Богдан О.М,, зареєстрованого за №2/79;
- 1/3 частка земельної ділянки від загальної площі 0,0510 га, передана для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 5110600000:01:007:0034 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №907383, виданого 27.04.2010 року Ізмаїльською міською радою Одеської області.
Відповідно до технічного паспорта виготовленого КП «Ізмаїльське МБТІ» станом на 12.11.2010 року житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 побудовано у 1972 р. Згідно п. 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
У своєму листі № 8.4-35/18/1 від 23.02.2016 року, Міністерство юстиції України зазначило: «Враховуючи наведене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі».
Отже, будинки, які побудовані до 1992 року не підлягають введенню в експлуатацію, не належать до самочинного будівництва і документом, який підтверджує відповідність його будівельним нормам, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 27.04.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить вищезазначене спадкове майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 69885283 від 30.08.2022 року, наданого приватним нотаріусом Гнесько В.Г., інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - відсутня.
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 являються:
- донька ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 23.03.1973 року Кирничанською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області та свідоцтвом про укладення цивільного шлюбу серії НОМЕР_3 від 26.09.1998 року, виданого Общиною Велико Тирново, Болгарія, згідно якого ОСОБА_4 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_5 »;
- син ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , повторно виданим 06.08.1996 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ізмаїльської міської Ради народних депутатів Одеської області.
Інших спадкоємців, які заявили свої спадкові права немає.
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено відповідними записами у будинковій книзі на житловий будинок АДРЕСА_1 , тобто вважаються такими, які прийняли спадщину.
Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Гнесько В.Г. №457/02-14 від 10.10.2022 року позивачам було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у зв'язку з тим, що частка померлої у праві власності на земельну ділянку не визначена в праві спільної сумісної власності.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 “Про судову практику у справах про спадкування”, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, ст. ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 ) до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Незалежності, 62, код ЄДРПОУ 26569223) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на:
- 1/3 частку житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/6 частку земельної ділянки від загальної площі 0,0510 га, передана для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 5110600000:01:007:0034.
Визнати за ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на:
- 1/3 частку житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/6 частку земельної ділянки від загальної площі 0,0510 га, передана для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 5110600000:01:007:0034.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 10.04.2023 року.
Суддя: О.Я.Присакар