печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14314/22-ц
Категорія 17
16 березня 2023 року Печерський районний суд м. Києва
суддя Матійчук Г.О.
секретар судового засідання Чепляка А. С.
справа №757/14314/22-ц
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр»
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
представник позивача - Щепанська Д. В.
У червні 2022 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (далі - ТОВ «Перший український експертний центр») заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 6 254, 59 грн, інфляційні втрати у розмірі 773, 53 грн, 3 % річних у розмірі 235, 52 грн та судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі договору дарування №938 від 25.02.2020 року.
Вказаний будинок, за адресою: АДРЕСА_2 , у період із 01.07.2017 року по 05.03.2021 року обслуговувався ТОВ «Перший український експертний центр», яке прийняло житлові будинки на подальшу експлуатацію та обслуговування від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-2617», що підтверджується актами приймання-передачі від 01.07.2017 року та від 05.03.2021 року.
Вказує, що відповідач користувався та отримував надані йому послуги, однак, не виконував свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг, у зв'язку з чим станом на 31.05.2021 року утворилась заборгованість за період надання послуг з 01.09.2020 року по 05.03.2021 року - у розмірі 7 263, 64 грн, яка складається із: 6 254, 59 грн - заборгованість за надані послуги, інфляційні втрати у розмірі 773, 53 грн та 3 % річних у розмірі 235, 52 грн, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2022 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу не пізніше п'ятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз'яснено відповідачу, що він має право не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву.
Копію ухвали від 12.07.2022 року було направлено на адреси сторін, крім того відповідачу було направлено копію позовної заяви з додатками. Крім цього вказану ухвалу було направлено на відомі адреси електроної пошти сторін.
Відповідач своїм правом надати відзив на позов не скористався.
До суду повернувся лист з копією ухвали та копією позовної заяви з додатками, направлений на адресу відповідача, з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до рекомендованого повідомлення, направленого на адресу позивача, останній отримав копію ухвали - 28.10.2022 року.
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповдної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).
За ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Таким чином, сторони вважаються належно повідомленими про розгляд даної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є здійснення оплати за надані йому послуги, у розмірі та у валюті, визначеними договором.
Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язання.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі договору дарування №938 від 25.02.2020 року.
Вказаний будинок, за адресою: АДРЕСА_2 , у період із 01.07.2017 року по 05.03.2021 року обслуговавало ТОВ «Перший український експертний центр», яке прийняло житлові будинки на подальшу експлуатацію та обслуговування від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-2617», що підтверджується актом приймання-передачі від 01.07.2017 року, та 05.03.2021 року передало обслуговування будинку ОСББ «ЖК «Французький квартал-4».
ТОВ «Перший український експертний центр» надавало послуги утримання вказаного будинку та прибудинкової території, нараховувало та збирало квартирну плату з мешканців на обслуговуючій території й збір з власників квартир за відшкодування експлуатаційних втрат утримання будинку та прибудинкової території.
Відповідач, як власник квартири та споживач житлово-комунальних послуг, згідно статей 156, 162 ЖК України зобов'язаний не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.
Разом з тим, відповідно до Акту приймання-передачі будинку позивач був виконавцем функцій з своєчасного та якісного надання житлово-комунальних послуг для потреб споживачів у будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Із 01.09.2020 року по 05.03.2021 року відповідач отримував житлово-комунальні послуги, не відмовлявся від їх отримання, отримував рахунки на сплату за житлово-комунальні послуги, які містять у собі суму заборгованості. Також, від відповідача не надходило жодного звернення на адресу позивача з відповідними заявами та необхідними документами, які б могли підтверджувати тимчасову відсутність споживача у житловому приміщенні в спірний період. Окрім того, жодних заяв про відмову від користування житлово-комунальних послуг, скарг щодо обсягу та якості наданих послуг відповідачем не заявлялось.
Підтвердженням того, що позивачем дійсно надавались житлово-комунальні послуги є копії Актів про надання послуг, приймання послуг, здачі-приймання робіт, копії Договору №47 на комплекс робіт з технічого обслуговування ліфтів від 01.10.2012 року, Договору № 107-О на технічне обслуговування пожежних систем від 15.11.2012 року, Договору № 2/1848-К-12 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) від 01.10.2012 року, Підрядного договору №16-08-2013 від 01.08.2013 року.
Водночас, зменшення розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в разі відсутності споживача, чинним законодавством не передбачена.
Згідно з розрахунком позивача, відповідач не сплачує за надані йому житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за період надання послуг з 01.09.2020 року по 05.03.2021 року - у розмірі 7 263, 64 грн, яка складається з: 6 254, 59 грн - заборгованість за надані послуги, інфляційні втрати у розмірі 773, 53 грн та 3 % річних у розмірі 235, 52 грн.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово- комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків ї правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово- комунальних послуг; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно- технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено зобов язання споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Фактичне надання таких послуг підтверджується актами виконаних робіт.
З огляду на вищенаведені норми Закону, споживачі зобов'язані оплатити житлово- комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, при цьому відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Дана позиція викладена у постанові Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 03.10.2013 року.
Користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків затверджених Постановою КМУ № 45 від 24 січня 2006 року Про внесення змін до постанови Кабміну від 08 жовтня 1992 року № 572 , власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Крім того, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач є споживачем комунальних послуг.
Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги «споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про сплату заборгованості у добровільному порядку, а наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачами не оспорюється.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
3 % річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році).
Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем з відповідача на користь позивача слід стягнути 773, 53 грн інфляційних втрат та 235, 52 грн як 3% річних.
Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 7 263, 64 грн, що складається із основної заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 6 254, 59 грн, інфляційних втрат у розмірі 773, 53 грн та 3 % річних у розмірі 235, 52 грн, є обґрунтованими, доведеними, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв?язку із задоволенням позову, судовий збір у розмірі 2 481,00 грн підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 509, 526, 610, 611, 612, 625, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 156, 162 ЖК України, ст. ст. 1, 5, 7, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 141, 174, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 280-284, 352-355, 15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (який є власником квартири АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (IBN НОМЕР_1 в АТ «УКРСИББАНК», МФО: 351005, код ЄДРПОУ 36844047, ІПН: 368440426550) основну заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 6 254, 59 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 773, 53 грн та 3 % річних у розмірі 235, 52 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (який є власником квартири АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (IBN НОМЕР_1 в АТ «УКРСИББАНК», МФО: 351005, код ЄДРПОУ 36844047, ІПН: 368440426550) судовий збір у розмірі 2 481, 00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», адреса: вул. Саперне поле, 14/55, офіс 1104, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 36844047.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Г.О. Матійчук