09 квітня 2023 року м. Кропивницький Справа №340/2416/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області,
відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області,
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у врахуванні довідок №32 від 27.07.2015 р., яка видана Акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Буревісник» №33 від 27.07.2015 р., яка видана Акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Буревісник», №1 від 22.01.2014 р., яка видана Закритим акціонерним товариством «Невський завод», №3 від 06.02.2014 р., яка видана Закритим акціонерним товариством «Невський завод», №8 від 08.02.2008 р., яка видана Відкритим акціонерним товариством « 55 металообробним заводом» при призначенні пенсії;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з дня звернення із заявою про призначення пенсії (з 22.03.2022 р.) з врахуванням довідок №32 від 27.07.2015 р., яка видана Акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Буревісник», №33 від 27.07.2015 р., яка видана Акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Буревісник», №1 від 22.01.2014 р., яка видана Закритим акціонерним товариством «Невський завод», №3 від 06.02.2014 р., яка видана Закритим акціонерним товариством «Невський завод» №8 від 08.02.2008 р., яка видана Відкритим акціонерним товариством « 55 металообробним заводом» при призначенні пенсії.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 22.03.2022 р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком. Окрім інших документів, для підтвердження трудового стажу до заяви додано трудову книжку НОМЕР_1 , довідку №32 від 27.07.2015 р., яка видана Акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Буревісник», №33 від 27.07.2015 р., яка видана Акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Буревісник», №1 від 22.01.2014 р., яка видана Закритим акціонерним товариством «Невський завод», №3 від 06.02.2014 р., яка видана Закритим акціонерним товариством «Невський завод», №8 від 08.02.2008 р., яка видана Відкритим акціонерним товариством « 55 металообробнимзаводом». Зазначені довідки підтверджують той факт, що позивач працювала з 01.08.2006 р. по 28.05.2015 р. на території Російської Федерації та роботодавець сплачував за неї страхові внески до пенсійного фонду. 02.04.2022 р. позивач отримала від відповідача рішення №112750004325 від 01.04.2022 р. про відмову у призначенні пенсії. У листі зазначено, що за даними документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи в Російській Федерації, зазначені у трудовій книжці НОМЕР_1 . Оскільки зарахування до страхового стажу з 01 січня 2004 року періодів роботи на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, здійснюється за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких проводилась трудова діяльність. У зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 29 років позивачці було відмовлено у призначенні пенсії за віком. Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у врахуванні довідок №32 від 27.07.2015 р. №33 від 27.07.2015 р., №1 від 22.01.2014 р., №3 від 06.02.2014 р., №8 від 08.02.2008 р. при призначенні пенсії. Представник позивача, з посиланням на правові позиції Верховного Суду, зазначив, що обов'язок по сплаті всіх необхідних податків, зборів і внесків за працівника покладено на роботодавця, а тому тягар щодо його невиконання, а саме: їх неповної чи несвоєчасної сплати, не може бути покладено на позивача, як на працівника. Відповідачем не доведено факт зловживання з боку позивача, його вину чи недобросовісність щодо надання недостовірних даних.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.05.2022 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.41).
24.05.2022 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.44).
Представником відповідача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подано відзив на позовну заяву відповідно до якого не погоджується з позовними вимогами (а.с.46-47). Представник відповідача зазначив, що позивачка 22.03.2022 р. звернулася із заявою про призначення пенсії за віком за нормами Закону №1058 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, за місцем проживання. Заява позивачки від 22.03.2022 р. розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області. За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 31.03.2022 р. №112750004325. Представник відповідача вважає, що головне управління діяло в межах повноважень визначених чинним законодавством, а тому відсутні правові підстави вважати, що головним управлінням вчинено будь-яку протиправну дію стосовно позивача. Також представником позивача зазначено, що страховий стаж позивачки становить 28 років 1 місяць 1 день, що є недостатнім для одержання пенсії. При цьому, до страхового стажу позивачки не враховано періоди роботи на території Російської Федерації з 01.08.2006 р. по 30.06.2007 р. та з 09.07.2007 р. по 08.02.2008 р. у ВАТ « 55 металообробний завод», з 14.02.2008 р. по 04.12.2011 р. та з 05.12.2011 р. по 21.01.2014 р. в ЗАТ «Невский завод», з 28.01.2014 р. по 15.08.2014 р. та з 02.09.2014 р. по 28.06.2015 р. у ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Буревісник», оскільки документів, що підтверджують сплату страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації за зазначені періоди до заяви про призначення пенсії не надано.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 р. залучено Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до участі у справі №340/2416/22 як співвідповідача (а.с.48-49).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 р. витребувано докази (а.с.50).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 р. повернуто без розгляду заяву представника позивача про залучення співвідповідача (а.с.101).
Представником відповідача-2 подано відзив на позовну заяву відповідно до якого вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню (а.с.105-110). Представник відповідача-2 вказує, що з 01.01.2023 р. рф припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року. Більш того, 02.12.2022 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» від 29.11.2022 р. №1328. Позивачка 22.03.2022 р. звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано періоди роботи в рф, зазначені в трудовій книжці НОМЕР_1 , оскільки відсутні довідки з Пенсійних фондів рф про сплату страхових внесків за дані періоди, наявність яких передбачена пп.2 п.2.1 Порядку №22-1. Представник відповідача звертає увагу на те, що у Головного управління відсутня можливість здійснити перевірку довідок №32 та №33 від 27.07.2015 р., довідки №1 від 22.01.2014 р., довідки №3 від 06.04.2014 р. та довідки №8 від 08.02.2008 р. у зв'язку з введенням воєнного стану на території України та припиненням поштового сполучення з рф. Таким чином, страховий стаж ОСОБА_1 склав 28 років 1 місяць 1 день, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. Представником відповідача звернуто увагу на те, що суд не може вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції Пенсійного фонду України, тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження останнього та виходить за межі адміністративного судочинства.
Представником відповідача-2 подано клопотання про зменшення витрат представника позивача на оплату правничої допомоги (а.с.114-118). У клопотанні вказано, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 992,40 грн є завищеним та неспівмірним зі складністю цієї справи.
Дослідивши подані позивачем та відповідачами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 22.03.2022 р. звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.56).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №112750004325 від 01.04.2022 р. про відмову в призначенні пенсії, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно зі ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу 29 років (а.с.32, 82). У рішенні зазначено, що страховий стаж становить 28 років 1 місяць 1 день. За наданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи в Російській Федерації, зазначені в трудовій книжці НОМЕР_1 , оскільки зарахування до страхового стажу з 1 січня 2004 року періодів роботи на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, здійснюється за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких проводилася трудова діяльність.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі за текстом - Закон и№1058).
У розумінні абз.22 ст.1 Закону №1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 26 Закону №1058 встановлені умови призначення пенсії за віком. За загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного стажу, визначеного у статті 26 Закону №1058, який у період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року становить не менше 29 років.
Відповідно до ч.1, 2 ст.24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач ОСОБА_2 на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком досягла віку 60 років. Однак, спір між сторонами виник щодо наявності у позивача страхового стажу - 29 років.
Так, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області не зараховано до стажу позивача періодів її роботи на території Російської Федерації.
З огляду на ч.ч.1, 2 ст.4 Закону №1058, законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
На час звернення позивача із заявою про призначення пенсії в Україні діяла Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. (далі за текстом - Угода), зобов'язання за якою були взяті дев'ятьма державами-учасницями СНД, серед яких Україна та Російська Федерація.
Згідно зі ст.1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 6 Угоди передбачено, що Призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
У разі, якщо в державах-учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15.04.1994 р. (ратифікована 11.07.1995 р. та чинна з 11.08.1995 р.), сторонами за якою, серед інших, є Україна та Російська Федерація, трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
У разі остаточного виїзду трудівника-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавець (наймач) видає йому довідку або інший документ, який містить відомості про тривалість роботи та заробітну плату помісячно.
Таким чином, на час розгляду заяви позивача, міжнародними договорами, укладеними між Україною та Російською Федерацією, передбачалося, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають. При цьому міжнародними договорами не передбачено, що умовою для зарахування стажу працівника на території іншої держави є сплата страхових внесків.
Більш того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 17.07.2019 р. у справі №144/669/17 та від 20.03.2019 р. у справі №688/947/17, згідно якої, несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку сплати страхових внесків.
Суд враховує, що ОСОБА_2 одночасно із заявою про призначення пенсії за віком від 22.03.2022 р. подано до територіального органу Пенсійного фонду України трудову книжку НОМЕР_1 із записами за період роботи на території Російської федерації, а також довідки Акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Буревісник» №32 від 27.07.2015 р. (а.с.30), №33 від 27.07.2015 р.(а.с.31); Закритого акціонерного товариства «Невський завод» №1 від 22.01.2014 р. (а.с.27), №3 від 06.02.2014 р. (а.с.28); Відкритого акціонерного товариства « 55 металообробнимзаводом» №8 від 08.02.2008 р (а.с.29), у яких відображено періоди роботи позивача на території Російської Федерації та розмір її заробітної плати помісячно.
Таким чином, позивачем подано усі документи для підтвердження стажу її роботи на території іншої держави - Російської Федерації, при цьому такий стаж підлягає визнанню на території України відповідно до вищевказаних міжнародних договорів.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №112750004325 від 01.04.2022 р. про відмову в призначенні пенсії винесено необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення.
Під час розгляду справи судом встановлено, що порушення прав позивача відбулося саме внаслідок прийняття відповідачем рішення про відмову в призначенні пенсії, а тому, з огляду на ч.2 ст.9 КАС України, з метою ефективного захисту прав ОСОБА_1 , підлягає визнанню протиправним та скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №112750004325 від 01.04.2022 р. про відмову в призначенні пенсії.
Разом з тим, суд враховує, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, оскільки рішення про призначення пенсії приймається органом Пенсійного фонду і право на призначення пенсії є його виключними повноваженнями, втручання у які не відповідатиме завданням адміністративного судочинства.
Оскільки за заявою позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області безпідставно не зараховано стаж за період роботи ОСОБА_1 на території Російської Федерації, внаслідок чого зроблено протиправний висновок щодо відсутності у неї необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу (29 років) та прийнято рішення №112750004325 від 01.04.2022 р. про відмову в призначенні пенсії, яке судом визнано протиправним і скасовано, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно від 22.03.2022 р. та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Згідно з ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн (а.с.38), а тому суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 496,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яким прийнято протиправне рішення.
Окрім того, суд враховує, що представником позивача подано заяву відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, з огляду на яку докази втрат на правничу допомогу будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (а.с.37).
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297, 382 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №112750004325 від 01 квітня 2022 року про відмову в призначенні пенсії, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про призначення пенсії за віком відповідно від 22 березня 2022 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість грн 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 07 квітня 2023 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ