07 квітня 2023 року № 320/424/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дня звернення за пенсією (з 13 червня 2022р.).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсійним органом було протиправно відмовлено йому в призначенні пенсії за віком з підстав її отримання раніше в Автономній Республіці Крим, внаслідок чого ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 залучено до участі у справі №320/424/23 співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області.
Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що за результатом розгляду поданих позивачем документів пенсійним органом було встановлено, що в заяві про призначення пенсії ОСОБА_1 зазначено, що останньому раніше призначалась пенсія в Автономній Республіці Крим, внаслідок чого позивач повинен був повідомити орган, що призначив пенсію про припинення виплати пенсії у зв'язку зі зміною свого місця проживаня. Виплата пенсії, відповідно до заяви про переведенння пенсії поновлюється за місцем фактичного проживання особи.
Таким чином, на думку відповідача, відмволяючи позивачу у призначенні пенсії за віком, пенсійний орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим 1-м відділом Ялтинського МУ ГУ МВС України в Криму 23.06.1998.
З 11.12.2019 місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується відповідною довідкою від 03.05.2022 №3004-5001498019.
10.05.2022 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком, в якій зазначив, що пенсія йому призначалась в АР Крим.
Також позивачем була подана заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання.
Листом від 13.06.2022 пенсійний орган повідомив позивачу, зокрема те, що в умовах воєнного стану Головне управління позбавлено можливості направляти запити до органів Пенсійного фонду Російської Федерації.
13.06.2022 позивач повторно звернувся із заявою про призначення пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 17.06.2022 №262440014056 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з тим, що пенсія заявнику призначена раніше.
Крім того, листом від 23.06.2022 №2600-0213-8/70727 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що заява на призначення пенсії прийнята безпідставно, оскільки ОСОБА_1 зобов'язаний повідомити орган, що призначив пенсію про припинення виплати пенсії у зв'язку зі зміною свого місця проживання.
Не погоджуючись з такою позицією органів Пенсійного фонду позивач звернувся до суду з позовм у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.
Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) визначено, що заява на призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр). Після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, та відповідно до п. 4.3. Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку Подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, розгляд документів, наданих для призначення пенсії позивачу провадився за принципом «екстериторіальності».
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 р. (надалі - Закон №1058).
Статтею 1 Закону №1058 передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 1.5 Порядку №22-1 розгляд заяв, передбачених пунктом 1.1 цього розділу, поданих громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, здійснюється з урахуванням Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 234 (далі - Порядок №234).
Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії російської федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
Відповідно до статті 3 вищевказаного Закону, тимчасово окупованою територією визначається, зокрема сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (в редакції чинній до змін внесених Законом № 1618-IX від 01.07.2021) виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсій та інших соціальних виплат від уповноважених органів Російської Федерації, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
В подальшому у ч. 2 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», внесено зміни згідно із Законом № 1618-IX від 01.07.2021, та зазначено, що виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 4 Порядку 234, територіальний орган на підставі поданих документів надсилає запит щодо витребування пенсійної справи до органів Російської Федерації. Виплата пенсії після надходження-пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії поновлюється з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії.
Отже, згідно вимог Порядку 234 обов'язок надсилання запиту щодо витребування пенсійної справи позивача з органів Російської Федерації покладається на саме на територіальні органи Пенсійного фонду.
Підставою відмови у призначенні пенсії позивачеві слугувало те, що пенсія заявнику призначена раніше на території АР Крим.
Водночас з пояснень позивача, зазначених у позові, вбачається, що проживаючи в Автономній Республіці Крим, з 2016 року він дійсно отримував пенсію від Пенсійного фонду держави окупанта, однак діяльність органів влади російської федерації на тимчасово окупованій території України є незаконною, а рішення таких органів не створюють правових наслідків.
При цьому, позивач стверджує, що територіальними органами Пенсійного фонду України пенсія йому ніколи не призначалась, що жодним чином не спростовано відповідачами.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Враховуючи, що матеріалами справи не містять доказів на підтвердження призначення ОСОБА_1 територіальними органами Пенсійного фонду України пенсії за віком, а посилання відповідача у листі від 13.06.2022 №2600-0306-8/65268 на необхідність витребування матеріалів паперової пенсійної справи є неправомірним, оскільки стосується осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, суд дійшов висновку, що відповідачем належним чином не було розглянуто заяву позивача про призначення пенсії, внаслідок чого належним способом поновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути вищезазначену заяву з урахуванням висновків суду.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Так, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Також частиною другою зазначеної статті передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з 1 січня 2023 року встановлений прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684,00 гривень).
Частинами першою та другою статті 9 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Із змісту позовної заяви випливає, що в ній заявлено одну вимогу немайнового характеру. Отже, ставка судового збору за звернення до адміністративного суду з даним позовом становить 1073,60 грн (2684,00 грн. х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 про відкриття провадження у цій справі відстрочено сплату позивачу судового збору до ухвалення судом рішення.
При цьому в силу приписів частини другої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Ураховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що до ухвалення рішення суду у справі позивачем не сплачено судовий збір за подання адміністративного позову, судовий збір у сумі 1073,60 необхідно стягнути до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 17.06.2022 №262440014056 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.06.2022 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд, рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101, код отримувача: 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998) судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.