вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"28" березня 2023 р. Cправа № 902/781/22
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,
за участю секретаря судового засідання Шейгець І.В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Фізичної особи підприємця Бондар Тетяни Петрівни, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
до відповідача 1 Комунального некомерційного підприємства "Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради", 21029, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, будинок 108, ідентифікаційний код юридичної особи 03082760
до відповідача 2 Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, 21036, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи 20098076
про визнання договору оренди продовженим та зобов'язання внести зміни до договору шляхом викладення його у новій редакції згідно із примірним договором оренди
за участю представників:
від позивача - Бондар Т.П., адвокат Давиденко Ю.В., згідно ордеру
від відповідача 1 - адвокат Шарлай Т.О., згідно ордеру
від відповідача 2 - не з'явився
До Господарського суду Вінницької області 25.08.2022 надійшла позовна заява № б/н від 25.08.2022 (вх. № 784/22 від 25.08.2022) Фізичної особи підприємця Бондар Тетяни Петрівни до Комунального некомерційного підприємства "Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради" та Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, у якій позивач просить:
- визнати продовженим Договір № 1-пр. оренди нерухомого майна, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області, укладений між Комунальним некомерційним підприємством "Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради" (ідентифікаційний код 03082760) та фізичною особою-підприємцем Бондар Тетяною Петрівною (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), відповідно до якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування (оперативну оренду) нежитлові приміщення № 1037-1044 головного корпусу, загальною площею 88,5 кв.м. (блоку "А"), розташованих за адресою: вул. Хмельницьке шосе, будинок 108 у м. Вінниці, згідно з викопіювання з поверхового плану, що складає невід'ємну частину договору, для розміщення їдальні, на тих самих умовах і на той самий строк з 24.03.2021 року до 24.02.2024 року включно;
- зобов'язати Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (ідентифікаційний код 20098076) внести зміни до Договору № 1-пр. оренди нерухомого майна, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області, укладений між Комунальним некомерційним підприємтвом "Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради" (ідентифікаційний код 03082760) та фізичною особою-підприємцем Бондар Тетяною Петрівною (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) шляхом викладення його в новій редакції згідно із примірним договором оренди, затвердженим Постановою КМУ "Про затвердження примірних договорів оренди державного майна" № 820 від 12.08.2020, у відповідності до вимог пунктів 2, 10 та 12 Рішення Вінницької обласної ради № 134 від 23.04.2021 р. "Про оренду майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області".
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2022 року справу № 902/781/22 розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою від 30.08.2022 суд постановив позовну заяву № б/н від 25.08.2022 (вх. № 784/22 від 25.08.2022) залишити без руху та встановив позивачу спосіб та строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
13.09.2022 до суду від позивача - Фізичної особи підприємця Бондар Тетяни Петрівни надійшов лист про усунення недоліків з додатками на виконання вимог ухвали суду від 30.08.2022 року.
Ухвалою від 19.09.2022 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 902/781/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 18.10.2022 року о 12:00 год.
07.10.2022 до суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 05.10.2022 (вх. № 01-34/8467/22 від 07.10.2022) у якому останній проти позову заперечує, з підстав зазначених у ньому, у задоволенні позову просить відмовити.
17.10.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 1 № б/н від 14.10.2022 (вх. № 01-34/8695/22 від 17.10.2022).
У судовому засіданні 18.10.2022 суд постановив ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі № 902/781/22 на 08.11.2022 року о 10:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.
21.10.2022 до суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву № 01-04-01/2132 від 18.10.2022 (вх. № 01-34/8867/22 від 21.10.2022) у якому останній позовні вимоги визнає, з підстав зазначених у ньому, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.
27.10.2022 до суду від відповідача 1 надійшли заперечення на відповідь на відзив №б/н від 24.10.2022 (вх. № 01-34/9050/22 від 27.10.2022).
27.10.2022 до суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи № б-н від 24.10.2022 (вх. № 01-34/9053/22 від 27.10.2022).
07.11.2022 до суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача 1 про проведення судової будівельно-технічної експертизи № б/н від 04.11.2022 (вх. № 01-34/9401/22 від 07.11.2022).
07.11.2022 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення № б/н від 07.11.2022 (вх. № 01-34/9448/22 від 07.11.2022).
У судовому засіданні 08.11.2022 суд постановив ухвали про задоволення клопотання представника позивача про продовження підготовчого провадження, продовження підготовчого провадження на 30 днів та про оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі № 902/781/22 на 24.11.2022 року о 14:30 год., які занесено до протоколу судового засідання.
11.11.2022 до суду від відповідача 2 надійшли пояснення на клопотання відповідача 1 про проведення судової будівельно-технічної експертизи № 01-04-01/2227 від 09.11.2022 (вх. № 01-34/9637/22 від 11.11.2022) із запереченнями проти призначення експертизи.
23.11.2022 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення № б/н від 23.11.2022 (вх. № 01-34/10032/22 від 23.11.2022).
24.11.2022 судове засідання не відбулось у зв'язку із відсутністю електроенергії у приміщенні суду.
Ухвалою суду від 28.11.2022 сторони повідомлено про призначення підготовчого засідання у справі № 902/781/22 на 16.12.2022 року об 11:00 год.
30.11.2022 до суду від відповідача 2 надійшли пояснення №01-04-01/2291 від 28.11.2022 (вх. № 01-34/10288/22 від 30.11.2022) на додаткові пояснення відповідача 1 про проведення судової будівельно-технічної експертизи.
16.12.2022 судове засідання не відбулось у зв'язку із оголошенням сигналу "Повітряна тривога на території Вінницької області.
Ухвалою суду від 21.12.2022 сторони повідомлено про призначення підготовчого засідання у справі № 902/781/22 на 17.01.2023 року о 14:30 год.
Ухвалою від 17.01.2023 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/781/22, призначено справу № 902/781/22 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 16.02.2023 об 11:00 год.
У судовому засіданні 16.02.2023 суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті у справі № 902/781/22 до 07.03.2023 року об 11:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.
02.03.2023 до суду від відповідача 2 надійшла заява № 01-04-01/260 від 01.03.2023 (вх. № 01-34/1956/23 від 02.03.2023) у якій останній надав пояснення по суті заявлених вимог, зазначив, що відповідачем 2 позов визнається, щодо прийняття рішення покладається на розсуд суду та просив справу розглянути за відсутності його представника.
06.03.2023 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення № б/н від 06.03.2023 (вх. № 01-34/2057/23 від 06.03.2023).
06.03.2023 до суду від відповідача 1 надійшли додаткові пояснення № б/н від 03.03.2023 (вх. № 01-34/2071/23 від 06.03.2023).
У судовому засіданні 07.03.2023 суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті у справі № 902/781/22 до 28.03.2023 року о 12:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.
20.03.2023 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення № б/н від 18.03.2023 (вх. № 01-34/2551/23 від 20.03.2023) з додатками.
23.03.2023 до суду від відповідача 2 надійшла заява № 01-04-01/349 від 20.03.2023 (вх. № 01-34/2752/23 від 23.03.2023) у якій останній надав пояснення по суті заявлених вимог та у разі відсутності представника відповідача 2 просив справу розглянути за відсутності представника відповідача 2.
На визначену судом дату у судове засідання з'явились позивач, представник позивача та представник відповідача 1. Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач 2 повідомлений ухвалою суду від 08.03.2023, яку було надіслано за адресою місцезнаходження відповідача 2 та на повідомлену ним адресу електронної пошти.
Про обізнаність із датою, часом та місцем розгляду справи свідчить заява представника відповідача 2 № 01-04-01/349 від 20.03.2023 (вх. № 01-34/2752/23 від 23.03.2023) у якій міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача 2.
Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно пункту 1, пункту 2 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України сторони було належним чином повідомлено про судові засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач 2 у свою чергу не скористався наданим йому правом участі у розгляді справи і його неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача-2.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача-1 проти позову заперечив, у задоволенні позову просив відмовити.
За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні 28.03.2023 року суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по справі та орієнтовний час повернення.
На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін не з'явилися, у зв'язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.
Суть спору:
Фізична особа - підприємець Бондар Тетяна Петрівна звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради" та Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області у якому просить суд:
- визнати продовженим Договір № 1-пр. оренди нерухомого майна, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області, укладений між Комунальним некомерційним підприємством "Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради" (ідентифікаційний код 03082760) та фізичною особою-підприємцем Бондар Тетяною Петрівною (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), відповідно до якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування (оперативну оренду) нежитлові приміщення № 1037-1044 головного корпусу, загальною площею 88,5 кв.м. (блоку "А"), розташованих за адресою: вул. Хмельницьке шосе, будинок 108 у м. Вінниці, згідно з викопіювання з поверхового плану, що складає невід'ємну частину договору, для розміщення їдальні, на тих самих умовах і на той самий строк з 24.03.2021 року до 24.02.2024 року включно;
- зобов'язати Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (ідентифікаційний код 20098076) внести зміни до Договору № 1-пр. оренди нерухомого майна, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області, укладений між Комунальним некомерційним підприємтвом "Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради" (ідентифікаційний код 03082760) та фізичною особою-підприємцем Бондар Тетяною Петрівною (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) шляхом викладення його в новій редакції згідно із примірним договором оренди, затвердженим Постановою КМУ "Про затвердження примірних договорів оренди державного майна" № 820 від 12.08.2020, у відповідності до вимог пунктів 2, 10 та 12 Рішення Вінницької обласної ради № 134 від 23.04.2021 р. "Про оренду майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області".
На обгрунтування фактичних підстав позовних вимог, позивач посилається на те, що між Комунальним некомерційним підприємством «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради» (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Бондар Тетяною Петрівною (орендар) було укладено договір № 1-пр. оренди нерухомого майна, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області.
Договір укладено на підставі Розпорядження Вінницької обласної ради «Про продовження договору оренди приміщень Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, площею 88,5 кв.м. з ФОП Бондар Т.П.» від 05.12.2017 р. №278.
Згідно умов цього договору орендодавець передав орендарю в строкове платне користування (оперативну оренду) нежитлові приміщення № 1037-1044 головного корпусу, загальною площею 88,5 кв.м. (блоку «А»), розташованих за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 108 строком з 24 квітня 2018 року до 24 березня 2021 року включно.
В частині вимоги про визнання продовженим договору оренди на тих самих умовах і на той самий строк до 24.02.2024 року включно позивач зазначає, що у визначені законом строки подала заяву про намір продовження договору оренди, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди (22.12.2020 року).
Натомість відповідачем-1 як орендодавцем не оприлюднено у визначений законодавством строк в електронній торговій системі рішення про оголошення аукціону та оголошення про проведення аукціону на продовження договору оренди за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем, або ж рішення про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Таке рішення не було винесено як після фактичного закінчення договору оренди, так і до дотепер, незважаючи на те, що орендар і надалі продовжує користуватися майном та сплачувати за нього орендну плату.
Надалі, листом від 02.12.2021 року № 02/2640 відповідач-1 повідомив, що 24.03.2021 закінчився строк дії договору, а також те, що орендовані приміщення необхідні закладу для реалізації проекту Президента України «Велике будівництво», який розпочинається з січня 2022 року та про необхідність термінового звільнення приміщення з одночасним підписанням акту приймання-передачі.
Разом з тим, листами від 16.11.2021 р. № 01/2459 та від 08.12.2021 р. № 01/2705 відповідач-1 підтверджував, що він дотримується укладеного між нами договору, чим визнавав його чинність.
Позивач не погоджується з діями відповідача-1, вважає їх протиправними та такими, що порушують його право на користування об'єктом оренди та ведення комерційної діяльності у орендованому приміщенні.
На думку позивача фактично орендні правовідносини між сторонами продовжуються. Водночас нового договору оренди чи додаткової угоди про продовження дії попереднього між сторонами не укладено.
На обгрунтування правових підстав позовних вимог, позивач посилається на положення статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», пункти 143, 144, 149 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів № 483 від 03 червня 2020 року та положення ч. 4. ст. 284 Господарського кодексу України, ч. 1 статті 764 Цивільного кодексу України.
На думку позивача до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України та ч. 1 статті 764 Цивільного кодексу України оскільки після закінчення строку договору оренди (24.03.2021 р.) станом на час спливу одного місяця від такої дати, одночасно існували всі обставини, які в силу вказівки закону, становлять підстави для визнання договору продовженим на той самий строк і на тих же умовах, а саме:
- відсутність заяв сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення строку дії договору;
- неприйняття орендодавцем у встановлений чинним законодавством строк рішення про продовження договору оренди державного майна, чи/або про відмову у продовженні договору оренди державного майна, про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем;
- неприйняття орендодавцем у встановлений чинним законодавством строк рішення про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 Закону.
З посиланням на обставину продовження користування орендарем орендованим майном, відсутності заперечення відповідача-1 щодо такого користування, а також з підстав відсутності в спеціальному законодавстві норм щодо поновлення договору оренди державного/комунального майна за зазначених обставин, позивач просить суд застосувати положення ст. 764 ЦК України, ч. 4 ст. 284 ГК України та поновити договір оренди на той самий строк на тих самих умовах.
В частині вимог про зобов'язання Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області внести зміни до Договору № 1-пр. оренди нерухомого майна шляхом викладення його в новій редакції згідно із примірним договором оренди, затвердженим Постановою КМУ "Про затвердження примірних договорів оренди державного майна" № 820 від 12.08.2020, у відповідності до вимог пунктів 2, 10 та 12 Рішення Вінницької обласної ради № 134 від 23.04.2021 р. "Про оренду майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області" позивач посилається на те, що відповідно до положень пункту 2 Рішення Вінницької обласної ради № 134 від 23.04.2021 р. «Про оренду майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області» Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області уповноважено здійснювати функції орендодавця майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області, зокрема, щодо нерухомого майна і споруд.
Пунктом 12 вказаного рішення № 134 Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, балансоутримувачам майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області та орендарям відповідного майна, протягом трьох місяців зобов'язано внести зміни до укладених договорів оренди нерухомого майна, виклавши їх в новій редакції з урахуванням пунктів 2, 8, 11 цього рішення.
На думку позивача, до 23.07.2021 відповідач-2 зобов'язаний був переукласти з ФОП Бондар Т.П. у новій редакції договір оренди щодо даного приміщення, згідно із примірним договором оренди, затвердженим Постановою КМУ «Про затвердження примірних договорів оренди державного майна» № 820 від 12.08.2020, у відповідності до вимог пункту 2, 10 та 12 Рішення № 134.
Відповідач-1у відзиві на позов позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування своїх заперечень щодо позову відповідач зазначив, що після припинення 24.03.2021 строку оренди орендарем не було повернуто об'єкт оренди на умовах пункту 2.3., 2.4. договору, якими визначено, що у разі припинення цього договору об'єкт оренди повертається орендодавцю в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, відповідно до порядку, встановленому в п. 2.1. договору. Обов'язок по складанню акту приймання - передачі покладається на сторону, яка передає об'єкт оренди іншій стороні за договором.
Орендар, не передаючи об'єкт оренди, здійснював фактичне користування приміщеннями. У зв'язку із чим, до моменту передачі такого приміщення лікарні, остання здійснювала нарахування орендарю за фактичне користування приміщеннями, що були передані орендарю на підставі договору. Дії лікарні узгоджуються із пунктом 3.12 договору, яким передбачено, що у разі припинення дії договору орендна плата (відшкодування за комунальні послуги та експлуатаційні витрати) сплачується орендарем по день фактичної передачі приміщення лікарні.
Відповідач-1 вважає безпідставними твердження орендаря про те, що нарахування орендної плати та відшкодування за комунальні послуги та експлуатаційні витрати свідчить про визнання лікарнею договору оренди продовженим, оскільки нарахування за фактичне користування приміщеннями здійснюється до повернення об'єкта оренди лікарні.
Відповідач -1 у відзиві на позов зазначив, що не відповідають положенням чинного законодавства твердження позивача про те, що договір оренди вважається продовженим, тому що лікарня не повідомила позивача про відмову у продовженні такого договору у визначений строк. Посилання на місячний термін не визначено ні Законом України «Про оренду державного та комунального майна», ні Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженим постановою КМУ від 3 червня 2020 р. № 483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна». Частини 3 та 9 статті 18 Закону передбачають, що заяви про продовження договору повинні бути подані орендодавцю, орендодавцем згідно рішення 8 сесії Вінницької обласної Ради 8 скликання № 134 від 23.04.2021р. «Про оренду майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області» є відповідач-2.
Відповідач-1 також зазначив, що правові підставі для використання позивачем об'єкту оренди закінчилися із закінченням строку дії договору оренди. Договір не може бути продовжено, оскільки розташування їдальні (кафетерію) позивачем суперечить положенням законодавства та приміщення необхідні лікарні для власних потреб, про що позивачу було повідомлено, оскільки входять до комплексу приміщень, які задіяні до використання при проведенні реконструкції частини інфекційно - боксованого відділення № 1 та травмпункту зі створенням відділення екстреної медичної допомоги з благоустроєм прилеглої території комунального некомерційного підприємства "Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної Ради".
Відповідач-1 також вважає безпідставним застосування до спірних правовідносин ст. 764 ЦК України та ст. 284 ГК України, оскільки Закон України «Про оренду державного та комунального майна» є спеціальною нормою у порівнянні із ЦК України та ГК України, які є загальними нормами.
Щодо посилань на висновки Верховного Суду у справах, які зазначені у позовній заяві, відповідач-1 звертає увагу, що вказані висновки були зроблені щодо орендних правовідносин, які виникали між сторонами на підставі Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ, який втратив чинність на підставі Закону № 157-ІХ від 03.10.2019, тому такі висновки не застосовуються до правовідносин , що виникли на підставі іншого закону.
Відповідач-2 у відзиві на позов зазначив, що позовні вимоги визнає та при винесенні рішення покладається на розсуд суду.
На обгрунтування своєї позиції відповідач-2 зазначив, що позивач правомірно посилається як на підставу своїх позовних вимог на наявність об'єкта оренди в Переліку нерухомого майна першого типу, щодо наміру передачі в оренду, який розміщено на сайті Управління.
Рішенням 8 сесії Вінницької обласної Ради 8 скликання № 134 від 23.04.2021 «Про оренду майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, місті Вінницької області» уповноважено Управління здійснювати функції орендодавця майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селиш, місті Вінницької області.
Орендодавцем у розумінні рішення 8 сесії Вінницької обласної Ради 8 скликання № 134 від 23.04.2021р. «Про оренду майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області» Управління стало лише 23.04.2021р.
На виконання цього рішення Управлінню, Балансоутримувачам майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області та орендарям відповідного майна необхідно було протягом трьох місяців внести зміни до укладених договорів оренди майна, виклавши їх в новій редакції з урахуванням пунктів 2, 8, 11 цього рішення.
Відповідач -2 зазначив, що управління не могло переукласти договір з Бондар Т.Г. шляхом викладення його у новій редакції згідно із примірним договором оренди, оскільки договір уже закінчив термін своєї дії.
На час дії договору орендодавцем за договором був відповідач-1, тому позивач вірно звернувся саме до відповідача-1 із заявою про продовження договору оренди та відповідач-1 повинен був вирішувати питання про продовження договору оренди або про відмову в продовженні у встановленні законодавством терміни.
Неприйняття протягом зазначеного строку одною із зазначених рішень представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеним ним органом вважається прийняттям ним рішення про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем.
На обгрунтування своїх правових позицій позивачем було подано відповідь на відзив відповідача 1 (т. 1 а.с. 166-184), відповідачем 1 - заперечення на відповідь на відзив (т. 1 а.с. 217-230), а також учасниками справи подавалися письмові пояснення щодо обставин справи та спірних правовідносин (т. 2 а.с. 1-12, 16-18, 34-38, 39-50, 51-76, 82-85, 93-97).
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
У 2018 (без зазначення дати) між Вінницькою обласною дитячою клінічною лікарнею (далі - орендодавець, відповідач-1) та фізичною особою-підприємцем Бондар Тетяною Петрівною (далі - орендар, позивач) було укладено договір № 1-пр. оренди нерухомого майна, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області (далі- договір) (т.1 а.с. 14-24).
Розпорядженням голови Вінницької обласної ради № 278 від 15.12.2017 року "Про продовження договору оренди приміщень Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, площею 88,5 кв.м. з фізичною особою - підприємцем Бондар Т.П." Вінницькій обласній дитячій клінічній лікарні надано дозвіл продовжити на 2 роки 11 місяців договір оренди приміщень №№ 1037-1044 першого поверху головного корпусу лікарні (літ. А), розташованих за адресою: вул. Хмельницьке шосе, б.108, м. Вінниця, площею 88,5 кв.м. - для розміщення їдальні з фізичною особою - підприємцем Бондар Т.П. (Орендна ставка згідно з пунктом 17 Додатка 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 "Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу" зі змінами та доповненнями становить 6%. Базова місячна орендна плата за жовтень 2017 року становить 6495,43 грн. без ПДВ) (т. 2 а. с. 46).
Положеннями пункту 1.1. договору визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оперативну оренду) нежитлові приміщення №1037-1044 головного корпусу, загальною площею 88,5 кв.м (блоку А) (надалі - об'єкт оренди), що розташоване за адресою: Хмельницьке шосе, 108 у м. Вінниці згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору (додаток №1) для розміщення їдальні.
Згідно пунктів 1.3, 1.4. договору опис технічного стану об'єкта оренди на дату передачі його орендареві, його склад зазначається в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною цього договору. Об'єкт оренди є спільною власністю територіальних громад області і знаходиться на балансі Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні.
За умовами пункту 2.1. договору вступ орендаря у володіння та користування об'єктом оренди настає одночасно із підписанням сторонами акту приймання-передачі вказаного об'єкта, який складається протягом десяти днів з моменту підписання сторонами цього договору.
Відповідно до пункту 2.3. договору у разі припинення цього договору об'єкт оренди повертається орендодавцю в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, відповідно до порядку, встановленому п.2.1. договору. Об'єкт оренди вважається поверненим з моменту підписання сторонами акту приймання- передачі.
Згідно пункту 2.4. договору обов'язок по складанню акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає об'єкт оренди іншій стороні за договором.
Пунктом 3.1. договору сторони передбачили, що за користування та володіння об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яка визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням 16 сесії Вінницької обласної Ради 3 скликання від 15 вересня 2000 року, зі змінами і доповненнями, або за результатами конкурсу на право оренди і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - жовтень 2017 року 6 495,43 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - квітень 2018 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди - на індекс інфляції за листопад 2017 року - березень 2018 року.
За умовами пункту 3.5. договору сторони укладають додатково до даного договору угоду, щодо відшкодування експлуатаційних витрат та комунальних послуг.
Згідно пункту 3.12. договору у разі припинення дії даного договору орендна плата (відшкодування за комунальні послуги та експлуатаційні витрати) сплачується орендарем по день фактичної передачі приміщення орендодавцю.
Положеннями пункту 10.1. договору сторони погодили, що цей договір укладено строком, що діє з 24 квітня 2018 року до 24 березня 2021 року включно, за правилами пункту 3 статті 631 ЦК України.
Договір може бути продовжений в порядку визначеному Органом управлінням майном (п. 10.5. договору).
Відповідно до пункту 10.6. договору дія договору оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди; загибелі об'єкта оренди; достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду; ліквідації орендаря чи орендодавця; у разі смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа).
За умовами пункту 10.8. договору взаємовідносини сторін не врегульовані цим договором, регламентуються чинним законодавством України.
На виконання пункту 3.5. договору оренди між Вінницькою обласною дитячою клінічною лікарнею (далі - виконавець) та фізичною особою - підприємцем Бондар Тетяною Петрівною (далі - споживач) у 2018 році укладено договір відшкодування спожитих комунальних послуг, за умовами пункту 1.1. якого виконавець доручає, а споживач приймає на себе зобов'язання за своєчасну оплату спожитих комунальних послуг в процесі експлуатації об'єкта оренди (надалі - послуги), що використовуються споживачем згідно з договором оренди нерухомого майна, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області № 1- пр. від 2018 року.
Згідно з пунктами 3.7., 3.9 договору відшкодування спожитих комунальних послуг у разі припинення даного договору плата за послуги сплачується споживачем по день фактичного користування послугами. Надання послуг щомісяця оформлюється відповідними двосторонніми актами.
Пунктом 5.2 договору відшкодування спожитих комунальних послуг сторони визначили, що цей договір укладено строком, що діє з 24 квітня 2018 року до 24 березня 2021 року, включно.
Судом встановлено, що 22.12.2020 року позивач звернулася до відповідача-1 орендодавця за договором із письмовою заявою про намір продовжувати орендувати приміщення (вх.№ 31/814 від 22.12.2020) за змістом якої із посиланням на статтю 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» повідомила про свій намір продовжити на відповідний термін оренду орендованих приміщень, розташованих за адресою: вул. Хмельницьке шосе, б. 108 у м. Вінниці за договором від 2018 року № 1-пр. оренди нерухомого майна, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області (т.1 а.с. 28).
Позивач стверджує, що після звернення до відповідача-1 із заявою про продовження договору оренди, не отримала ні рішення про продовження договору оренди, ні рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна, а також не отримала повідомлення про зміну або припинення договору після закінчення строку його дії, а тому вважає, що договір оренди продовжений на підставі статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 1 статті 764 Цивільного кодексу України, ч. 4 статті 284 Господарського кодексу України.
Відповідач-1 обставин ненадання позивачу відповіді на подану заяву та неприйняття рішення щодо поданої позивачем заяви на продовження дії договору не заперечив.
Із матеріалів справи також вбачається, що 02.12.2021 відповідач-1 Комунальне некомерційне підприємство "Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради" направило позивачу Бондар Тетяні Петрівні листа за номером 02/2640 у якому повідомила про закінчення 24 березня 2021 року строку дії договору № 1-пр оренди нерухомого майна, що є об'єктом права спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області укладеного між ФОП Бондар Т.П. та КНП "ВОДКЛВОР". У вказаному листі відповідач-1 повідомив позивача про те, що нежитлові приміщення № 1037-1044 головного корпусу, загальною площею 88,5 м. кв. (блоку А) необхідні закладу для реалізації проекту Президента України "Велике будівництво", який розпочинається з січня 2022 р., а також про необхідність термінового звільнення займаного ФОП Бондар Т.П. приміщення з одночасним підписанням акту приймання-передачі (т. 1 а.с. 30).
Листами № 01-2459 від 16.11.2021 та № 01/2705 від 08.12.2021 відповідач-1 повідомив позивача про те, що КНП "ВОДКЛВОР" як орендодавець, дотримується умов № 1-пр оренди нерухомого майна, що є об'єктом права спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області, у тому числі п. 7.2. цього договору та не вчиняє жодних дій, які б перешкоджали орендарю користуватися об'єктом оренди та повідомив про неможливість з 01.01.2022 року КНП "ВОДКЛВОР" забезпечити електроживленням комерційну діяльність орендарів та про необхідність укласти двосторонній договір напряму з постачальником електричної енергії (т. 1 а.с. 29, 31).
Як вбачається із Переліку нерухомого майна першого типу, щодо наміру передачі в оренду вбудоване нежитлове приміщення розташоване на І поверсі головного корпусу (літ.А), що знаходиться на балансі Комунального некомерційного підприємства "Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради", місцезнаходження - вул. Хмельницьке шосе, 108, м. Вінниця, загальною площею об'єкту -88.5 кв.м. включено до переліку нерухомого майна першого типу. (т. 1 а.с. 32-36).
23 квітня 2021 року Вінницькою обласною Радою прийнято рішення № 134 "Про оренду майна, що належить до спільної власності територіальних громад сул, селищ, міст Вінницької області".
Пунктом 2 вказаного рішення вирішено уповноважити Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області здійснювати функції орендодавця майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області щодо: єдиних майнових комплексів; нерухомого майна і споруд; майна, що не увійшло до статутного капіталу, яке перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області.
Згідно пункту 12 рішення Вінницької обласної Ради № 134 від 23.04.2021 вирішено управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, балансоутримувачам майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області та орендарям відповідного майна, протягом трьох місяців внести зміни до укладених договорів оренди майна, виклавши їх в новій редакції з урахуванням пунктів 2, 8, 11 цього рішення. (т. 1 а.с. 72-75).
22.10.2021 відповідач-1 звернувся до відповідача-2 із листом за номером 01/2216 у якому зазначив, що 23.03.2021 року закінчився строк дії договору оренди нерухомого майна, що є об'єктом права спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області № 1-пр від 24.04.2018 укладеного між ФОП Бондар Т.П. та КНП "ВОДКЛВОР". ФОП Бондар Т.П. звернулася із заявою про продовження строку дії договору оренди вказаного приміщення. Разом з тим зазначив, що розміщення кафетерію на одному поверсі у безпосередній близькості із боксами для розміщення інфекційних хворих є порушенням п. 13.3 глави 3 розділу VI п. 2.37 глави 2 розділу ІІІ "Правил пожежної безпеки в Україні", затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, п. 2.7 ДБН В.2.2-10-2001 "Будинки і споруди заклади охорони здоров'я", затверджені наказом Держбуду України від 04.01.2001, про що було зазначено у винесених приписах ГУ ДСНС України у Вінницькій області. Відтак відповідач-1 просив взяти вказані обставини до уваги при прийнятті рішення щодо продовження ФОП Бондар Т.П. договору оренди та не допустити продовження порушення вказаних норм (т. 1 а.с. 77).
Листом № 02/2415 від 12.11.2021 відповідач-1 звернувся до позивача та із посиланням на порушення п. 2.7 ДБН В.2.2-10-2001 "Будинки і споруди заклади охорони здоров'я", затверджені наказом Держбуду України від 04.01.2001 вказав на неможливість здійснення господарської діяльності позивачем у зоні лікувальних корпусів для інфекційних хворих та на необхідність звільнення орендованого ФОП Бондар Т.П. приміщення згідно договору № 1-пр від 24.04.2018 (т. 1 а.с. 79).
Відповідачем також подано листи та технічну документацію щодо реконструкції частини інфекційно - боксованого відділення (діагностичного) № 1 та травмпункту у складову відділення екстреної медичної допомоги з благоустроєм прилеглої території КНП "Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради", за адресою: вул. Хмельницьке шосе, 108, м. Вінниця (т. 1 а.с. 81-115).
Листом № 01-07-02/811 від 18.07.2022 за дорученням Вінницької обласної Ради від 28.06.2022 № 107-12-1444 Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області за результатом розгляду листа ФОП Бондар Т.П. від 28.06.2022 № б/н повідомило, що відповідно до абзацу 8 частини 4 статті 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03 жовтня 2019 року № 157-ІХ внесення змін до договору оренди здійснюється з урахуванням установлених цією статтею та порядком передачі майна в оренду обмежень за згодою сторін до закінчення строку його дії та з посиланням на пункт 3.12 договору повідомило, що у разі припинення дії даного договору орендна плата (відшкодування комунальних послуг та експлуатаційних витрат) сплачується орендарем по день фактичної передачі приміщення орендодавцю (т. 2 а.с. 47).
Відповідачем-1 надано суду докази виставлення рахунків щодо користування позивачем орендованим приміщенням та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 2 а.с. 54-69).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на таке.
Предметом позову в цій справі є вимоги позивача до відповідачів про визнання продовженим договору оренди нерухомого майна, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області на тих самих умовах і на той самий строк з 24.03.2021 року до 24.02.2024 року включно та про зобов'язання Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області внести зміни до Договору № 1-пр. оренди нерухомого майна шляхом викладення його в новій редакції згідно із примірним договором оренди, затвердженим Постановою КМУ "Про затвердження примірних договорів оренди державного майна" № 820 від 12.08.2020, у відповідності до вимог пунктів 2, 10 та 12 Рішення Вінницької обласної ради № 134 від 23.04.2021 р. "Про оренду майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області".
Причиною виникнення цього спору стало питання щодо наявності або відсутності підстав для визнання спірного договору оренди нерухомості продовженим відповідно до положень ч. 4. ст. 284 Господарського кодексу України, ч. 1 статті 764 Цивільного кодексу України на тих самих умовах і на той самий строк та відповідно наявності або відсутності підстав для внесення змін до договору нерухомого майна шляхом викладення його в новій редакції згідно із примірним договором оренди, затвердженим Постановою КМ України "Про затвердження примірних договорів оренди державного майна" № 820 від 12.08.2020.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що за твердженням позивача, укладений між позивачем та відповідачем-1 договір оренди підлягає продовженню, оскільки позивачем було дотримано процедуру продовження строку дії цього договору на новий строк та направлено орендодавцю заяву про продовження строку дії договору, проте позивачем не було отримано жодного рішення за результатами розгляду заяви про продовження строку дії договору, а після закінчення строку дії договору оренди, протягом одного місяця не направлялося та не надходило на адресу позивача заяви про припинення цього договору.
Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.
Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із частиною першою статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною першою статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами статей 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).
Аналогічні положення містяться у частині першій статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Як вбачається із матеріалів справи у 2018 році між позивачем та відповідачем-1 укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області комунальної власності та перебувало та балансі відповідача-1.
За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем -1 договір є договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, до регулювання правовідносин якого застосовуються положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Спірний договір оренди було укладено у 2018 році зі строком дії договору з 24.03.2018 до 24.03.2021 року.
На момент укладення цього договору оренди діяв Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ.
03.10.2019 було прийнято Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ.
У розділі "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року (за виключенням окремих зазначених норм).
Положеннями пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 157-IX визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 30, ст. 416 із наступними змінами) з дня введення в дію цього Закону.
Враховуючи опублікування тексту Закону України № 157-ІХ в офіційному друкованому виданні "Голос України" 26.12.2019, останній набрав чинності 27.12.2019 і введений в дію з 01.02.2020, отже з цієї дати підлягають застосуванню його норми (за винятком норм, наведених у розділі "Прикінцеві та перехідні положення").
За загальним правилом, якщо прийнятим нормативним актом порівняно з попереднім змінюється правове регулювання відносин в тій чи іншій сфері, то нові норми застосовуються з дати набрання ними чинності, якщо інше не визначено в самому нормативному акті (частина 1 статті 5 ЦК України).
Відповідно до преамбули Закону України «Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX (далі - Закон № 157-IX) цей Закон регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим. Дія цього Закону не поширюється на відносини концесії державного та комунального майна.
Згідно частини 1 статті Закону № 157-IX у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
аукціон - спосіб передачі в оренду державного та комунального майна особі, яка запропонувала найбільшу орендну плату, що проводиться в електронній формі;
електронна торгова система (ЕТС) - дворівнева інформаційно-телекомунікаційна система, що включає центральну базу даних та електронні майданчики, які взаємодіють з центральною базою даних через інтерфейс програмування додатків такої центральної бази даних. ЕТС забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронному вигляді, необхідними для проведення аукціону в електронній формі;
оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк;
орендар - фізична або юридична особа, яка на підставі договору оренди бере майно у користування за плату на певний строк;
орендодавець - юридична особа, яка на підставі договору оренди передає майно у користування за плату на певний строк;
Перелік першого типу - Перелік об'єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні;
Перелік другого типу - Перелік об'єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду без проведення аукціону.
Положеннями ч.1, ч. 2 статті Закону № 157-IX визначено, що законодавство України про оренду державного та комунального майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, складається з цього Закону, інших законодавчих актів.
Передача в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.
Згідно частини 1 статті 5 Закону № 157-IX етапність передачі в оренду державного та комунального майна передбачає:
прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду;
внесення інформації про потенційний об'єкт оренди до ЕТС;
прийняття рішення про включення потенційного об'єкта оренди до одного із Переліків;
опублікування інформації про потенційний об'єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ЕТС;
розміщення в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду;
проведення аукціону на право оренди майна або передача об'єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди.
Частиною 2 статті 5 Закону № 157-IX передбачено, що Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду (далі - Порядок передачі майна в оренду) визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, та здійснює контроль за її реалізацією.
Особливості передачі в оренду комунального майна, передбачені цим Законом, додатково можуть визначатися рішенням представницьких органів місцевого самоврядування з урахуванням вимог і обмежень, передбачених цим Законом і Порядком передачі майна в оренду.
Відповідно до вимог частини 1 статті 13 Закону № 157-IX об'єкти державної та комунальної власності передаються в оренду за результатами проведення аукціону виключно в ЕТС, у тому числі аукціону, предметом якого є право на продовження договору оренди об'єкта згідно із статтею 18 цього Закону.
Порядок функціонування ЕТС, порядок та строки передачі майна в оренду, подання заяв на участь в аукціоні, проведення аукціонів, розмір, порядок та строки сплати, повернення гарантійних, реєстраційних внесків, плати за участь в аукціоні (винагороди оператора), порядок та строки підписання, опублікування протоколу та договору оренди за результатами аукціону визначаються Порядком передачі майна в оренду.
Адміністратор ЕТС визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, а також здійснює контроль за її реалізацією.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 157-IX договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини 2 статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Враховуючи викладене, суд вважає, що порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до 31.01.2020 та був передбачений Законом України № 2269-XII (втратив чинність 31.01.2020), може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до 01.07.2020 включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01.07.2020) згідно вимог абзацу 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 157-IX має застосовуватися порядок продовження, визначений Законом України № 157-ІХ.
Таким чином, законодавець передбачив умови та порядок продовження дії договорів оренди державного та комунального майна, укладених відповідно до положень Закону України № 2269-XII у тому числі і у період після втрати вказаним законом чинності.
Подібний правовий висновок щодо необхідності чіткого розмежування підстав норм Закону України № 2269-XII (чинного до 31.01.2020) і Закону України № 157-ІХ (введеного в дію з 01.02.2020) викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 907/720/20, від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20, від 05.07.2022 у справі № 909/479/21, від 19.07.2022 у справі № 924/852/21, від 27.07.2022 у справі № 907/584/21, від 08.02.2023 у cправі № 925/113/22) тощо.
Приймаючи до уваги, що строк дії договору оренди, укладеного між позивачем та відповідачем -1 визначено сторонами до 24.03.2021 року, тобто вже після 01.07.2020, то до спірних правовідносин з питання порядку продовження договору оренди підлягають застосуванню відповідні положення Закону України № 157-ІХ.
Порядок продовження договору оренди врегульовано приписами статтею 18 Закону №157-IX та постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна», якою затверджений Порядок передачі в оренду державного та комунального майна (далі - Порядок).
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 157-IX продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 статті 18 Закону № 157-IX передбачено, що без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які:
укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п'ять років або менше;
укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону;
укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону;
укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.
Як вбачається із матеріалів справи, договір оренди укладено між позивачем та відповідачем -1 не вперше, інші випадки, які визначені частиною 2 статті 18 Закону № 157-IX за наявності яких договір оренди може бути продовжено без аукціону не застосовні до спірних правовідносин, тому укладений сторонами договір оренди підлягав продовженню за результатами проведення аукціону.
Частиною 3 статті 18 Закону № 157-IX визначено, що договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
Згідно положень ч. 9, ч. 10 статті 18 Закону № 157-IX після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень:
про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем;
про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону.
Зміст оголошення, особливості проведення аукціону на продовження договору оренди, порядок компенсації вартості невід'ємних поліпшень та застосування переважного права чинного орендаря на продовження договору оренди в ході аукціону визначаються Порядком передачі майна в оренду.
Пунктом 134 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна встановлено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.
Відповідно до пункту 143 Порядку орендар, що має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв'язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та повідомляє про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна.
Заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі.
Положеннями пункту 144 Порядку передбачено, що після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви, приймає одне з рішень, передбачених частиною дев'ятою статті 18 Закону.
Рішення про відмову в продовженні договору оренди може бути прийнято у випадках, передбачених статтею 19 Закону, а також у разі невідповідності орендаря вимогам, установленим статтею 4 Закону. Таке рішення оприлюднюється орендодавцем в електронній торговій системі протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення.
У разі прийняття рішення про відмову у продовженні договору оренди на підставі необхідності майна для власних потреб балансоутримувача, здійснюються дії, передбачені пунктом 142 цього Порядку.
Якщо рішенням представницького органу місцевого самоврядування встановлено, що рішення про продовження договору оренди або про відмову у продовженні приймаються представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеним ним органом, відповідні рішення приймаються протягом 60 робочих днів з дати отримання заяви орендаря про продовження договору.
Неприйняття протягом зазначеного строку одного із зазначених рішень представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеним ним органом вважається прийняттям ним рішення про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем.
Рішення про оголошення аукціону та оголошення про проведення аукціону на продовження договору оренди оприлюднюються орендодавцем в електронній торговій системі протягом десяти робочих днів з дати прийняття такого рішення. У межах зазначеного строку орендодавець може переглянути умови та додаткові умови (у разі наявності) оренди майна згідно з пунктами 51 та 54 цього Порядку з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 146 цього Порядку.
У пункті 1 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 157-IX передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року, крім:
1) положень статей 5, 6, 11, 14, частини восьмої статті 15, частини шостої статті 16 цього Закону (в частині роботи ЕТС), які стосуються внесення (включення) та опублікування інформації в ЕТС, подання заяв, у тому числі заяв на оренду, в ЕТС, опублікування в ЕТС Переліків, договорів оренди, укладених без проведення аукціону, змін і доповнень до договорів оренди, які вводяться в дію з 1 жовтня 2020 року.
Внесення (включення) та опублікування інформації, оприлюднення Переліків, договорів оренди, укладених без проведення аукціону, змін і доповнень до договорів оренди, що передбачені статтями 5, 6, 14, частиною восьмою статті 15, частиною шостою статті 16 цього Закону, здійснюються на офіційних вебсайтах орендодавців, а також у друкованих засобах масової інформації, якщо це передбачено рішенням представницького органу місцевого самоврядування, до моменту введення в дію положень, передбачених цим підпунктом.
Подання заяв, у тому числі заяв на оренду, передбачених статтями 6, 11, 14 цього Закону, здійснюється в паперовій або в електронній формі (без використання ЕТС) до моменту введення в дію положень, передбачених цим підпунктом пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень.
Положеннями пункту 6 частини 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» визначено, що до початку роботи електронної торгової системи Порядок у частині внесення (включення) та оприлюднення інформації в електронній торговій системі, надсилання інформації про потенційний об'єкт оренди, подання заяв, у тому числі заяв на оренду, в електронній торговій системі, оприлюднення в електронній торговій системі Переліків, договорів оренди, укладених без проведення аукціону, змін і доповнень до договорів оренди, що передбачені статтями 5, 6, 11, 14, частиною восьмою статті 15, частиною шостою статті 16 Закону (в частині роботи електронної торгової системи), застосовується у такий спосіб:
шляхом оприлюднення на офіційних веб-сайтах орендодавців, а також у друкованих засобах масової інформації, якщо це передбачено рішенням представницького органу місцевого самоврядування або уповноваженого ним органу;
шляхом внесення, подання, надсилання в паперовій або в електронній формі (без використання електронної торгової системи).
Надсилання інформації про потенційний об'єкт оренди до початку роботи електронної торгової системи може здійснюватися через електронну торгову систему в разі наявності такої технічної можливості.
Адміністратор повідомляє про появу технічної можливості шляхом оприлюднення відповідної інформації на власному веб-сайті.
Відповідальним за забезпечення функціонування електронної торгової системи - адміністратором електронної торгової системи згідно частини 2 цієї Постанови визначено державне підприємство "Прозорро.Продажі", що належить до сфери управління Міністерства економіки.
З наведених норм вбачається, що з 01.10.2020 року заява про продовження договору оренди комунального майна подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі.
На сайті «Прозорро.Продажі» за посиланням https://prozorro.sale/news/deyaki-majdanchiki-vzhe-vidkrili-dostup-do-publikaciyi-perelikiv-obyektiv-orendi-derzhavnogo-ta-komunalnogo-majna-v-ets-prozorroprodazhi 08.10.2020 року оприлюднено інформацію, що «Прозорро.Продажі» розробило функціонал електронної торгової системи, відповідно до перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна", зокрема публікацію переліків першого та другого типу в процедурі. Електронні майданчики, в свою чергу, розробили функціонал користувачів для роботи з переліками.
Оскільки, спірний договір оренди мав продовжуватися у порядку, передбаченому Законом № 157-IX орендар повинен був не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди подати заяву шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі про продовження договору оренди.
З викладеного вбачається, що для продовження договору оренди комунального майна орендар зобов'язаний подати орендодавцю в установлений строк (не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди) відповідну заяву, яка починаючи з 01.10.2020 подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі.
Із матеріалів справи слідує, що позивач звернулася до відповідача-1 про продовження договору оренди із заявою від 22.12.2020 року у паперовій формі.
Оцінюючи наявний в матеріалах справи лист позивача від 22.12.2020 року про намір продовжити договір оренди суд дійшов висновку, що цей лист не відповідає вимогам до заяви про продовження договору оренди у розумінні частини третьої статті 18 Закону України №157-IX та пункту 143 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, оскільки його подано після 01.10.2020 року без використання електронної торгової системи.
Щодо цієї обставини позивач пояснила, що приміщення оренди було розміщене у ЕСТ 11 травня 2021 року, після чого для користувачів стала доступною можливість подання заяв у електронній формі. До внесення відповідного приміщення та присвоєння йому відповідного ідентифікатора іншого способу, крім письмового для подання заяв по об'єктам не існувало. Заява про продовження договору була подана 22.12.2020 року до внесення відповідного приміщення в інформаційну базу ЕТС.
Надаючи оцінку наведеним доводам, судом враховано, що доказів подання позивачем заяви про продовження договору оренди шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі, або доказів неможливості подання такої заяви через електронну торгову систему на дату подання заяви (22.12.2020), доказів звернення до відповідача-1 із заявою щодо наявності технічних перешкод, що унеможливлюють подання такої заяви у спосіб передбачений Законом та Порядком матеріали справи не містять.
Позивачем також не доведено, що відсутність в електронній торговій системі об'єкта оренди станом на дату подання заяви про продовження дії договору унеможливила реєстрацію позивачем свого електронного кабінету в ЕТС та подання через нього заяви про продовження договору оренди.
За встановлених обставин справи та правового регулювання, суд дійшов висновку, що орендарем не дотримано встановленого законодавством порядку продовження строку дії договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а саме: не подано у встановлені строки відповідної заяви про продовження договору оренди шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі, що відповідно до положень статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 унеможливлює продовження строку його дії на той самий термін і на тих самих умовах.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2022 року у справі № 916/4073/21.
Водночас у заявах по суті справи, письмових та усних поясненнях позивач стверджує, що оскільки орендодавцем у строк визначений законом не було прийнято рішення про продовження договору оренди, ні рішення про відмову у продовженні договору оренди та орендодавець протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору не звертався до орендаря про припинення або зміну умов договору оренди, договір оренди на підставі статті 764 ЦК України, частини 4 статті 284 ГК України є продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором.
Суд відхиляє твердження позивача про поширення на спірні правовідносини положень статті 764 ЦК України та ч. 4 ст. 284 ГК України та вважає їх помилковими з огляду на наступне.
Як уже було зазначено, згідно пункту 10.1. договору сторони погодили, що цей договір укладено строком, що діє з 24 квітня 2018 року до 24 березня 2021 року включно.
Відповідно до пункту 10.6. договору дія договору оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди; загибелі об'єкта оренди; достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду; ліквідації орендаря чи орендодавця; у разі смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа).
За умовами пункту 10.8. договору взаємовідносини сторін не врегульовані цим договором, регламентуються чинним законодавством України.
Згідно положень статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Аналогічні приписи містить частина 4 статті 284 ГК України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Частиною 3 статті 5 ГК України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Згідно статті 7 ГК України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
Положеннями частини 2 статті 4 ЦК України визначено, що актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).
Згідно з частиною 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Положеннями частини 2 статті 759 ЦК України визначено, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Частиною 1 статті 2 Закону статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 передбачено, що законодавство України про оренду державного та комунального майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, складається з цього Закону, інших законодавчих актів. Передача в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.
У рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-р (II)/2020 зазначено, що принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
Із аналізу частини 2 статті 9 ЦК України, частини 1 статті 2 Законом України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 слідує, що цей закон є спеціальним, який при регулюванні спірних правовідносин має перевагу над загальними нормами визначеним у статті 764 ЦК України та ч. 4 статті 284 ГК України.
Враховуючи, що у спірних правовідносинах у співвідношенні із загальним законом (стаття 764 ЦК України та частина четверта статті 284 ГК України) спеціальним законом є Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019, пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень якого підлягає пріоритетному застосуванню до спірних орендних правовідносин, твердження позивача про необхідність застосування до правовідносин продовження договору оренди комунального майна загальних норм статті 764 ЦК України та частини 4 статті 284 ГК України, а не положень статті 18 Закону України № 157-IX як спеціального закону є безпідставними.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 грудня 2022 року у справі № 910/21725/21, від 28 лютого 2023 року у справі № 910/13661/21.
Суд враховує, що чинне законодавство передбачає, що з 01 липня 2020 року укладений сторонами у справі договір мав продовжуватися виключно у порядку, визначеному Законом № 157-ІХ.
Визначеним у Законі № 157-ІХ спеціальним порядком продовження договорів оренди державного та комунального майна не передбачено можливості автоматичної пролонгації договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, як це було врегульовано частиною 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-XII, який втратив чинність.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 157-ІХ продовження договорів оренди державного та комунального майна у інший спосіб ніж за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та поза електронною торговою системою не передбачено.
Твердження позивача, що Законом №157-IX не врегульовано механізм продовження дії договору оренди в разі, якщо орендодавець не надав відповіді за результатами розгляду заяви орендаря про продовження дії договору оренди є помилковими, оскільки як уже було зазначено судом, згідно положень частини 9 статті 18 Закону № 157-ІХ після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень:
про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем;
про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону.
Відповідно до пункту 144 Порядку після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви, приймає одне з рішень, передбачених частиною дев'ятою статті 18 Закону.
Неприйняття протягом зазначеного строку одного із зазначених рішень представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеним ним органом вважається прийняттям ним рішення про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем.
Рішення про оголошення аукціону та оголошення про проведення аукціону на продовження договору оренди оприлюднюються орендодавцем в електронній торговій системі протягом десяти робочих днів з дати прийняття такого рішення.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що невчинення орендодавцем фактичних дій щодо оприлюднення рішення про оголошення аукціону та оголошення про проведення аукціону на продовження договору оренди в електронній торговій системі порушує права чинного орендаря, але таке порушення не є підставою для автоматичного продовження дії договору оренди комунального майна без аукціону та поза електронною торговою системою в силу положень статті 764 ЦК України та ч. 4 статті 284 ГК України, бо інакше мета, принципи та положення спеціального Закону № 157-IX будуть знівельовані.
В разі невчинення орендодавцем фактичних дій щодо оприлюднення рішення про оголошення аукціону та оголошення про проведення аукціону на продовження договору оренди в електронній торговій системі, орендар не позбавлений права звернутися до орендодавця із вимогою щодо зобов'язання здійснити дії щодо оприлюднення в електронній торговій системі відповідно до Закону та Порядку рішення про оголошення аукціону на продовження договору оренди, а в разі невиконання такої вимоги у досудовому порядку, звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів із відповідною вимогою.
Суд також звертає увагу, що у спеціальному Законі №157-IX відсутні норми щодо поновлення договору оренди комунального майна у випадку продовження користування орендарем таким майном та не заперечення орендодавцем щодо такого користування після спливу строку дії договору оренди, натомість передбачено механізм продовження договорів оренди шляхом проведення аукціону або у визначених законом випадках без проведення аукціону.
Твердження позивача,що належне повідомлення орендодавця про намір продовжити договір, подальше використання об'єкта оренди після спливу строку дії договору та сплата орендної плати, комунальних платежів на користь відповідача-1 свідчить про продовження дії укладеного договору, суд вважає необґрунтованими, оскільки сама по собі сплата орендної плати до фактичного повернення об'єкта оренди за виставленими відповідачем-1 рахунками не свідчить про належне продовження сторонами договору оренди на новий строк та такі доводи не спростовують встановленої судом обставини припинення орендних правовідносин, а також відсутності правових та фактичних підстав для визнання спірного договору оренди продовженим.
Зміст заперечень відповідача свідчить про помилкове поширення правового інституту пролонгації договору оренди нерухомого майна, врегульованого положеннями статті 764 ЦК України, ч. 4. статті 284 ГК України, який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору та правового інституту продовження договору оренди, визначеного статтею 18 Закону № 157-IX, наслідком реалізації якого є укладення з переможцем аукціону додаткової угоди про продовження договору оренди майна шляхом викладення договору оренди в новій редакції згідно з примірним договором оренди, а не його автоматичне поновлення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірний договір оренди припинився 24.03.2021 року на підставі пункту 10.9 договору оренди та частини першої статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.
Таким чином, позовні вимоги про визнання продовженим договору № 1-пр. оренди нерухомого майна, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради" та фізичною особою-підприємцем Бондар Тетяною Петрівною на тих самих умовах і на той самий строк з 24.03.2021 року до 24.02.2024 року є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (відповідача-2) внести зміни до договору № 1-пр. оренди нерухомого майна шляхом викладення його у новій редакції згідно із примірним договором оренди, затвердженим Постановою КМУ "Про затвердження примірних договорів оренди державного майна" № 820 від 12.08.2020, у відповідності до вимог пунктів 2, 10 та 12 Рішення Вінницької обласної ради № 134 від 23.04.2021 р. "Про оренду майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області" суд враховує таке.
Із матеріалів справи вбачається, що 23 квітня 2021 року Вінницькою обласною Радою прийнято рішення № 134 "Про оренду майна, що належить до спільної власності територіальних громад сул, селищ, міст Вінницької області" (т. 1 а.с. 72-75).
Пунктом 2 вказаного рішення вирішено уповноважити Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області здійснювати функції орендодавця майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області щодо: єдиних майнових комплексів; нерухомого майна і споруд; майна, що не увійшло до статутного капіталу, яке перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області.
Згідно пункту 12 рішення Вінницької обласної Ради № 134 від 23.04.2021 вирішено Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, балансоутримувачам майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області та орендарям відповідного майна, протягом трьох місяців внести зміни до укладених договорів оренди майна, виклавши їх в новій редакції з урахуванням пунктів 2, 8, 11 цього рішення.
Порядок укладення договору оренди та внесення змін до нього врегульовано статтею 16 Закону №157-IX та пунктом 122 Порядку.
Частиною 1 статті 16 Закону № 157-IX визначено, що договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується:
Кабінетом Міністрів України - щодо майна державної власності;
представницькими органами місцевого самоврядування - щодо майна комунальної власності.
Якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив примірний договір оренди комунального майна, застосовується примірний договір оренди державного майна.
Договір оренди може відрізнятися від примірного договору оренди, якщо об'єкт оренди передається в оренду з додатковими умовами. Рішенням Кабінету Міністрів України (представницького органу місцевого самоврядування - для комунального майна) можуть бути передбачені особливості договору оренди майна, що передається в оренду з додатковими умовами.
Порядком передачі майна в оренду встановлюються особливості внесення змін до умов договорів оренди та підстав для внесення таких змін, зокрема щодо:
зміни площі орендованого приміщення;
зміни графіка використання приміщення, яке перебуває у погодинній оренді;
зміни строку оренди, у разі якщо договір був укладений на строк, менший ніж мінімальний строк оренди, передбачений частиною третьою статті 9 цього Закону;
зміни цільового призначення, за яким орендар повинен використовувати об'єкт оренди, у разі якщо орендар не має права використовувати майно за будь-яким цільовим призначенням;
інших змін.
Внесення змін до договору оренди здійснюється з урахуванням установлених цією статтею та Порядком передачі майна в оренду обмежень за згодою сторін до закінчення строку його дії, з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач (частина статті 16 Закону №157-IX).
Згідно пункту 122 Порядку внесення змін до договору оренди здійснюється з урахуванням обмежень, установлених статтею 16 Закону та цим Порядком, за згодою сторін до закінчення строку його дії.
Відповідно до частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Враховуючи встановлену судом обставину припинення спірного договору оренди у зв'язку із закінченням строку, на який його укладено, права та обов'язки сторін за договором, зокрема, і в частині внесення змін до договору також припинилися.
Внесення змін до припиненого договору, у тому числі шляхом викладення його у новій редакції чинним законодавством не передбачено.
Суд погоджується з доводами відповідача-2, що Управління не могло переукласти договір з позивачем шляхом викладення його у новій редакції згідно із примірним договором оренди, оскільки термін дії договору оренди закінчився.
Суд звертає увагу, що позовні вимоги про зобов'язання внести зміни до договору оренди комунального майна шляхом викладення його в новій редакції згідно із примірним договором оренди, затвердженим Постановою КМУ "Про затвердження примірних договорів оренди державного майна" № 820 від 12.08.2020 можуть бути предметом судового розгляду лише під час дії чинного договору оренди, водночас припинення дії договору оренди виключає наявність правових та фактичних підстав для задоволення таких вимог.
Суд також звертає увагу, що положення статті 16 Закону 157-IX передбачають внесення змін до чинного договору, а не укладення нового договору без аукціону.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області внести зміни до Договору № 1-пр. оренди нерухомого майна шляхом викладення його в новій редакції згідно із примірним договором оренди, затвердженим Постановою КМУ "Про затвердження примірних договорів оренди державного майна" № 820 від 12.08.2020, у відповідності до вимог пунктів 2, 10 та 12 Рішення Вінницької обласної ради № 134 від 23.04.2021 р. "Про оренду майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області" є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Надаючи оцінку іншим доводам сторін судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст. 236 ГПК України).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду позивачем згідно квитанції № 5 від 22.08.2022 року на суму 2481,00 гривень та згідно квитанції № 7 від 12.09.2022 року на суму 2481,00 гривень сплачено судовий збір у загальному розмірі 4 962,00 гривень.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору у сумі 4 962,00 гривень покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Понесені позивачем судові витрати залишити за позивачем.
3. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Копію судового рішення направити сторонам рекомендованим листом та засобами електронного зв'язку на відомі суду електронні адреси: представника позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідача 1 - vin_odkl@ukr.net, представника відповідача 1 - ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідача 2 - uskv@ukr.net.
Повний текст рішення складено та підписано 07 квітня 2023 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу, 23141, Вінницька обл., Жмеринський р-н, село Могилівка, пл. Перемоги, будинок 11, квартира 22; ІНФОРМАЦІЯ_1;
3 - відповідачу 1, 21029, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, будинок 108; vin_odkl@ukr.net, ІНФОРМАЦІЯ_2;
4 - відповідачу 2, 21036, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, будинок 7; uskv@ukr.net.