Справа № 752/2564/23
Провадження № 2/752/3744/23
06.04.2023 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Гладибороди Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 та просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою, зареєстрований 23 листопада 2019 року Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1033.
У позові зазначає, що спільне життя із відповідачкою не склалося через те, що у сторін різні погляди на життя. Шлюбні відносини між сторонами припинені та спільне господарство не ведеться.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 08 лютого 2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Позивач подав заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
У відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи пребування особи, повідомленою цією особою суду.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
На підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, розглянувши подані документи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтуються позовні вимоги, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
23 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб.
Шлюб зареєстровано Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про що в книзі реєстрації шлюбів 23 листопада 2019 року зроблений відповідний актовий запис № 1033.
Причиною звернення позивача до суду з позовом про розірвання шлюбу стало те, що спільне життя із відповідачкою не склалося, оскільки останні мають різні погляди на життя. Сторони не проживають разом та не ведуть спільного господарства, тому даний шлюб існує формально.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державною полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Сторони не виявили бажання примиритись.
Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України примушування жінки та чоловіки до шлюбу не допускається.
Частинами 2, 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України встановлено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
За частиною 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Враховуючи наведені норми, а також з огляду на те, що в суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що позивач наполягає на розлученні та має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, і що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 24, 55, 56, 110, 112, 113 СК України, статтею 19, частиною четвертою статті 206, статтями 265, 355 ЦПК України, суд,-
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
2. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23 листопада 2019 року Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1033.
3. Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складений та підписаний 06.04.2023року.
Суддя І.О. Ольшевська