Справа №295/13035/22
Категорія 60
2/295/511/23
31.03.2023 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючої судді Стрілецької О.В.
за участі секретаря судового засідання Виговської Д.Ю.
розглянувши y відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 , про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
І. СУТЬ ЗАЯВИ
12.12.2022 року позивач звернувся з позовом, в якому просить визначити додатковий двомісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову вказав, що 10.07.2021 р. його батько ОСОБА_3 склав заповіт, згідно з яким заповідав все своє рухоме та нерухоме майно сину - ОСОБА_1 . Спадкове майно складається з частини квартири АДРЕСА_1 .
В позовній заяві позивач вказує, що про існування заповіту дізнався лише в грудні 2022 року, а тому документи для оформлення спадкових прав на нерухоме майно після смерті батька подав з пропуском шестимісячного строку. Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. відмовив в оформленні спадщини у зв'язку з пропуском строку, передбаченого чинним законодавством, для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач вважає, що строк для подання заяви про прийняття спадщини був пропущений ним з поважних причин, оскільки йому було невідомо про наявність заповіту після смерті батька ОСОБА_3
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Ухвалою судді від 14.12.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання; витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака Віктора Ярославовича витяг зі Спадкового реєстру відносно ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та належним чином засвідчену копію спадкової справи у разі її заведення (а.с. 15).
28.12.2022 р. на виконання вимог ухвали суду від 14.12.2022 р. приватний нотаріус Сєтак В.Я. направив належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної відносно майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (а.с. 21-43).
21.02.2023 р. ухвалою суду, яка постановлена у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати і занесена до протоколу судового засідання, залучено до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 28.03.2023 року, яка постановлена у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати і занесена до протоколу судового засідання, підготовче судове засідання закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позов підтримує та просить задоволити (а.с. 33).
Представник відповідача Територіальної громади м. Житомира в особі Житомирської міської ради в судові засідання не з'являвся, відзив на позовну заяву не подавав, електронною поштою надіслав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника міської ради за наявними у справі матеріалами (а.с. 41).
Третя особа ОСОБА_2 направив заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення рішення не заперечував (а.с. 55).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності учасників справи, які скористалися своїм правом та подали до суду заяви про розгляд справи в їх відсутність.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1222, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Стаття 1261 Цивільного кодексу України встановлює, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно із частинами першою, третьою, п'ятою статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ та ОЦІНКА СУДУ
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_3 , що підтверджується змістом копії свідоцтва про народження (а.с. 5).
Зі змісту Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №33115918 від 08.02.2012 р. вбачається, що квартира АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 1/2 частині кожному (на звороті а.с. 11).
10.07.2021 р. ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповідав все належне йому рухоме та нерухоме майно своєму сину ОСОБА_1 (а.с. 8).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується змістом копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 17.01.2022 року (а.с. 4).
08.12.2022 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1279/02-31, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , оскільки спадкоємцем пропущено строк, передбачений чинним законодавством, для прийняття спадщини (а.с. 12).
З матеріалів спадкової справи, наданої суду, встановлено, що інші спадкоємці, які б бажали прийняти спадщину відсутні, оскільки з заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався.
Згідно відповіді Управління ведення реєстру територіальної громади від 21.11.2022 року громадянин ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 був зареєстрований один з 14.03.2012 року по 17.01.2022 року (а.с. 29).
ОСОБА_2 , який є рідним братом позивача, позовну заяву підтримав, проти встановлення для позивача додаткового строку для вступу в спадщину не заперечував.
Дослідивши позовну заяву, додані до неї письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач посилається на те, що у зв'язку із необізнаністю про існування заповіту батька він не мав змоги до закінчення шестимісячного терміну для подання заяви про прийняття спадщини подати таку заяву, оскільки дізнався про наявність заповіту лише в грудні 2022 р., коли вони з дружиною перебирали речі в квартирі батька.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Серед поважних причин, які можуть бути підставами для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, є необізнаність спадкоємця про наявність заповіту. Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 6-496цс17 та підтриманий у постановах Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 263/1221/17; від 17.03.2021 у справі № 308/4272/19; від 22.02.2021 у справі № 644/7785/19, які в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягають врахуванню судом.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини.
Таким чином, беручи до уваги те, що позивачу не було відомо про складання на його користь заповіту, відсутність інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 та які б на неї претендували, на основі з'ясованих обставин справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, правові норми, які підлягають застосуванню, суд визнає поважними причини, з яких позивач своєчасно не прийняв спадщину, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню з визначенням позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини у два місяці.
Керуючись ст. ст 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тривалістю два місяці від дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: Територіальна громада м. Житомира в особі Житомирської міської ради, місце знаходження: м. Житомир, м-н ім. С.П. Корольова, 4/2; ЄДРПОУ 13576954.
Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя О.В. Стрілецька