Рівненський апеляційний суд
Іменем України
03 квітня 2023 року м. Рівне
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду у складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013190010001903 за апеляційною скаргою прокурора Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 17 травня 2022 року стосовно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рівне, громадянина України, не судимого, проживав за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,
Вказаним вироком ОСОБА_9 у пред'явленому обвинуваченні за ст.128 КК України визнано невинуватим та виправдано у зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі виконавчого комітету Рівненської міської ради Центральної міської лікарні до ОСОБА_9 залишено без розгляду.
Судом вирішено питання стосовно речових доказів у кримінальному провадженні.
Органом досудового розслідування, ОСОБА_9 обвинувачується в тому, що він, близько 3 години 00 хвилин 28 березня 2013 року, знаходячись за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, сидячи на ліжку у своїй кімнаті, не маючи умислу на нанесення тілесних ушкоджень, не помітивши ОСОБА_10 , яка стояла поблизу ліжка, випадково наніс один удар кухонним ножем в передню частину її тіла, в результаті чого заподіяв їй тілесне ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення передньої черевної стінки з наявністю рани в ділянці пупка з пошкодженням петлі та брижі тонкої кишки, ускладненого внутрішньочеревнрою кровотечею легкого ступеню та серозним перитонітом, яке згідно висновку експерта №394/Е-608 від 31 травня 2013 року відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_8 просить вказаний вирок скасувати та закрити вказане кримінальне провадження на підставі п.5 ч.1 ст 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) - у зв'язку зі смертю обвинуваченого.
При цьому, прокурор заявила клопотання про повторний допит потерпілий та повторне дослідження ряду письмових доказів.
На обґрунтування цих вимог зазначила, що місцевим судом безпідставно було визнано недопустимими письмові доказами. Зокрема, вказала, що огляд місця події - квартири, було проведено саме як огляд місця вчинення злочину, а не огляд житла, тому відсутні підстави для визнання протоколу огляду місця події недопустимим доказом з підстав порушення при його проведенні вимог ст.ст. 233, 234 КПК. Також вважає, що відсутні підстави визнавати недопустимими доказами висновки експертів №31, №2-127, №229-мк. На підтвердження винуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину, прокурор також покликалась на показання потерпілої ОСОБА_10 .
Разом з тим, зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується відповідним свідоцтвом про смерть, прокурор просить, скасувавши виправдувальний вирок, закрити зазначене кримінальне провадження на підставі п.5 ч.1 ст. 284 КПК.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, міркування захисника-адвоката ОСОБА_6 та законного представника обвинуваченого ОСОБА_5 про безпідставність апеляційних вимог та залишення вироку без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить таких висновків.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Згідно приписів п.5 ч.1, ч.7 ст. 284 КПК, кримінальне провадження закривається в разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків. якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого. Якщо зазначену обставину виявлено під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
При цьому, п.п.10, 24 ч.1 ст. 3 КПК встановлено, що кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, тобто провадження у суді першої інстанції, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
Тобто, вказані положення дають підстави для висновку, що апеляційний суд, встановивши під час апеляційного розгляду, що обвинувачений помер, повинен закрити кримінальне провадження.
Підстав для продовження апеляційного розгляду з метою реабілітації ОСОБА_9 в апеляційного суду немає, оскільки оскаржуваним судовим рішенням його було реабілітовано шляхом ухвалення виправдувального вироку.
Доводи прокурора про те, що у даному випадку апеляційному суду слід розглянути апеляційну скаргу сторони обвинувачення та прийняти рішення по суті скарги є безпідставними, оскільки в апеляційній скарзі порушуються питання про визнання ОСОБА_9 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 128 КК України.
На переконання колегії суддів, здійснення судового провадження стосовного померлої особи без мети її реабілітації суперечить положенням закону та є неприпустимим.
Зокрема, як зазначила об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі №761/33482/16-к, закриття кримінального провадження у зв'язку зі смертю особи, щодо якої здійснюється це провадження, крім випадків, коли воно є необхідним для реабілітації померлого, по суті означає припинення процесуальної діяльності щодо встановлення винуватості особи у вчиненні певного злочину та відмови держави від притягнення її до кримінальної відповідальності й призначення їй покарання. Припинення кримінального переслідування особи, яка померла, дозволяє уникнути надмірного витрачання ресурсів держави, адже продовження такого переслідування виключно заради формального визнання померлого винуватим у вчиненні злочину, як правило, не має жодного практичного сенсу.
При цьому, в разі встановлення обставин, передбачених ст. 284 КПК, апеляційний суд, за змістом ст. 417 цього Кодексу, при вирішенні питання про закриття кримінального провадження, скасовує лише обвинувальний вирок. Положень, які б передбачали скасування виправдувального вироку у разі смерті обвинуваченого, кримінальний процесуальний закон не містить.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає апеляційні вимоги прокурора щодо скасування виправдувального вироку щодо померлого ОСОБА_9 безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного КПК.
Керуючись ст.ст. 284, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Кримінальне провадження №12013190010001903 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, закрити на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК у зв'язку з його смертю.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3