Справа № 533/440/22 Номер провадження 22-ц/814/2286/23Головуючий у 1-й інстанції Оксенюк М. М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
04 квітня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Панченка О.О.,
Суддів Абрамова П.С., Пікуля В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Купенка Максима Сергійовича на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2022 року ухваленого у складі головуючого судді Оксенюк М.М., повний текст судового рішення складено - 11.10.2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-
Зміст позовних вимог
У липні 2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором в сумі 59 177,94 грн.
Позов мотивовано тим, що 30.01.2019 року між Акціонерним товариством «Юнекс Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Омега Фінанс», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №36.136.0119.ФО_К, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 50 000,00 грн. терміном користування до 30.01.2022 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12 % річних, та комісією за обслуговування кредиту щомісячно, в розмірі 3,49%, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів. Відповідно до кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредит частинами та сплачувати проценти за користування кредитом, та комісією за обслуговування кредиту, щомісячно, шляхом сплати чергових платежів, в порядку та на умовах відповідно до пунктів 2.3, 2.4, 2.7 кредитного договору.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала покладені на неї зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого, станом на 31.03.2021 року, виникла заборгованість у розмірі 59 177,94 грн., яка складається з: 15 191,91 грн. - прострочена сума заборгованості за тілом кредиту; 16 931,68 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 159,77 грн. - нараховані строкові проценти за користування кредитом; 4 017,58 грн. - прострочені відсотки за користування кредитом; 1 745,00 грн. - строкова комісія за обслуговування кредиту; 20 940,00 грн. - прострочена комісія за обслуговування кредиту;
192,00 грн.- штрафи, пені.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 59 177,94 грн., судовий збір у сумі 2481,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 3 600,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2022 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості- задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» (ЄДРПОУ 42436323, м. Київ, вул. Саперне поле буд 12 офіс 1007) заборгованість за кредитним договором № 36.136.0119.ФО_К від 30.01.2019 року в розмірі 36 492,94 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» судові витрати в розмірі 3 506,79 грн.
В іншій частині позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» - відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 150,20 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не виконав взятих на себе кредитних зобов'язань, грошові кошти у встановлений кредитним договором строк не повернув, що підтверджено належними та допустимими доказами по справі, а тому заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 15 191,91 грн (прострочена сума заборгованості за тілом кредиту), 16 931,68 грн (заборгованість за тілом кредиту), 159,77 грн (нараховані строкові проценти за користування кредитом, 4 017,58 грн (прострочені відсотки за користування кредитом), 192,00 грн (штрафи, пені) є правомірними і законними та підлягають стягненню з відповідача в загальному розмірі 36 492,94 грн на користь позивача, оскільки виходять із кредитних договірних зобов'язань. У задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту у розмірі 1 745,00 грн та простроченої комісії за обслуговування кредиту у розмірі 20 940,00 грн. судом першої інстанції відмовлено в зв'язку з безпідставністю позовних вимог.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись із вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Купенко М.С. оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс» відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування скарги зазначає, що суд відкрив провадження у справі № 533/440/22, не зважаючи на те, що позовна заява ТОВ «Фінансова компанія» «Омега Фінанс» не містила обгрунтованого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 36.136.0119 ФО_К від 30.01.2019 станом на 31.03.2021 у сумі 59177,94 грн.
Без клопотання позивача про поновлення строків на подання письмових доказів приєднав до матеріалів справи розрахунок заборгованості за кредитним договором № 36.136.0119 ФО_К від 30.01.2019, наданий кредитором вже після відкриття провадження у справі.
Зазначає, що за результатом розгляду справи суд прийшов до висновку, що у задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту у розмірі 1 745,00 грн. та простроченої комісії за обслуговування кредиту у розмірі 20940,00 грн. необхідно відмовити за безпідставністю. Однак у рішенні суду не зазначено чи суд відмовив у задоволенні зазначеної частини позовних вимог зважаючи на нікчемність пункту 1.5.3. кредитного договору № 36.136.0119 ФО_К від 30.01.2019 щодо обов'язку відповідача сплачувати щомісячно комісію у розмірі 3,49% від суми кредиту, чи зважаючи на недійсність вказаного пункту договору.
Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно вимог частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на ціну позову та зазначені норми закону, дана справа має розглядатися у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Встановлені обставини справи
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30.01.2019 року між Акціонерним товариством «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №36.136.0119.ФО_К, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 50 000,00 грн терміном користування до 30.01.2022 року (п 1.1 Договору).
Вiдповідно до п. 1.5. Договору за користування кредитом Позичальник сплачує:
1.5.1. проценти за користування кредитом - щомісячно, із розрахунку фіксованої процентної ставки 12,0% (дванадцять процентів) річних.
1.5.2. комісію за надання кредиту - одноразово, не пізніше дня отримання кредиту, в розмірі 0,00% (нуль процентiв) від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього Договору.
1.5.3. комісію за обслуговування кредиту - щомісячно, в розмірі 3,49% (три цілих і сорок дев'ять сотих процентів) від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього договору, яка включається до складу щомісячних ануiтетних платежів.
Згідно з п. 2.2 Договору надання кредиту Банком здійснюється шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2 в Банку з подальшим перерахуванням на поточний рахунок ПрАТ «СК «Юнівес» у сумі 1500,00 грн на сплату страхового платежу за договором добровільного страхування від нещасних випадків згідно п. 3.2.6.1 цього Договору та договором страхування, за умови сплати Позичальником комісії, встановлених п. 1.5.2 цього Договору.(а.с.26).
Пунктом 2.3 Договору визначено, що для погашення заборгованості за кредитом, комісії за обслуговування кредиту та нарахованих процентів, Позичальником щомісячно в період з 1 по 10 (включно) числа кожного календарного місяця протягом строку дії цього Договору, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання цього Договору, здійснюється внесення грошових коштів в сумі 3 406,00 грн.
Згідно з п. 2.4 Договору погашення заборгованості за кредитом, комiсiї за обслуговування кредиту та процентами, а також інших платежів, передбачених умовами цього Договору, здійснюється за допомогою регулярного платежу, який був встановлений на поточний рахунок № НОМЕР_2 Позичальника, шляхом безготівкового перерахування суми платежу визначено в п. 2.3. Договору, та суми інших платежів на рахунок № НОМЕР_3 в AT «ЮНЕКС БАНК» (а.с.15)
Загальна вартість кредиту за Договором становить 50 000,00 грн.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується випискою по особовому рахунку.
31 березня 2021 року між АТ «Юнекс Банк» та ТОВ «ФК «Омега Фінанс» укладено договір факторингу № 31/03-2021, згідно з яким право вимоги за кредитним договором №36.136.0119.ФО_К від 30.01.2019 року стосовно ОСОБА_1 , які належали AT «Юнекс Банк» перейшли до ТОВ «ФК «Омега Фінанс»(а.с.58-62).
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором у відповідача, станом на 31.03.2021 року, наявна заборгованість у загальному розмірі 59177,94 грн., яка складається з: 15 191,91 грн - прострочена сума заборгованості за тілом кредиту; 16931,68 грн - заборгованість за тілом кредиту; 159,77 грн - нараховані строкові проценти за користування кредитом; 4017,58 грн. - прострочені відсотки за користування кредитом; 1745,00 грн. - строкова комісія за обслуговування кредиту; 20940,00 грн. - прострочена комісія за обслуговування кредиту; 192,00 грн. - штрафи, пені. 17.08.2021 року позивач направив відповідачу повідомленням-вимогу, в якій просив сплатити заборгованість за Договором № 36.136.0119.ФО_К від 30.01.2019 року, однак відповіді не отримав.
Задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» частково суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що на відповідача слід покласти обов'язок повернути отримані в кредит кошти та нараховані на них відсотки і штрафні санкції.
Колегія суддів вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав.
Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини
Відповідно до частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Положеннями статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень статей 526, 530, 610, частини 1 статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За правилами частини 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положенням частини 1 статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
В даному випадку матеріали справи свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.
Із матеріалів справи вбачається, що 31 березня 2021 року між АТ «Юнекс Банк» та ТОВ «ФК «Омега Фінанс» укладено договір факторингу № 31/03-2021, згідно з яким право вимоги за кредитним договором №36.136.0119.ФО_К від 30.01.2019 року стосовно ОСОБА_1 , які належали AT «Юнекс Банк» перейшли до ТОВ «ФК «Омега Фінанс».
17.08.2021 року позивач направив відповідачу повідомленням-вимогу, в якій просив сплатити заборгованість за Договором № 36.136.0119.ФО_К від 30.01.2019 року.
Повідомлення - вимога про відступлення права вимоги № 08-21/2747/Ф було направлено за адресою, яка зазначена в Договорі № 36.136.0119.ФО_К від 30.01.2019 р. для листування та на ст.. 12 копії паспорта відповідача: АДРЕСА_2 .
Згідно відмітки в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 05 050 11757736 зазначена вимога була вручена відповідачу особисто - 27 серпня 2021 року, що підтверджує її особистий підпис. Проте, ні протягом встановленого у вимозі 30-денного строку, ні станом на день звернення до суду першої інстанції з позовною заявою відповідач не вчинив жодних дій щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 36.136.0119.ФО_К від 30.01.2019 р.
Твердження представника ОСОБА_1 - адвоката Купенка М.С. стосовно того що судом першої інстанції при відкритті провадження у справі порушено норми процесуального права, оскільки позовна заява не містила обґрунтованого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 36.136.0119.ФО_К від 30.01.2019р. станом на 31.03.2021р. колегія суддів вважає безпідставним з огляду на наступне.
Відповідно до умов договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021р. укладеного між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» ТОВ «ОМЕГА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «ЮНЕКС БАНК» в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 36.136.0119.ФО_К від 30.01.2019р.
Додатком № 1 до договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021 р. є Реєстр прав вимог. Відповідно до Реєстру прав вимог станом на 31.03.2021 р. загальна сума заборгованості боржника - ОСОБА_1 за кредитним договором № 36.136.0119.ФО_К від 30.01.2019р. становить - 59 177,94 грн., з яких 15 191,91 грн. - заборгованість по тілу кредиту(прострочена на день подання позову); 16 931,68 грн. заборгованість по тілу кредиту (прострочена згідно Графіку платежів); 159,77 грн. - нараховані строкові проценти за кредитом; 4017, 58 грн. прострочені відсотки за кредитом; 1745,00 грн. - строкова комісія за обслуговування кредиту; 20940,00 грн. - прострочена комісія за обслуговування кредиту; 192,00 грн. - штрафи, пені. Зазначене підтверджується виписками по особовому рахунку ОСОБА_1 (а.с.27-52).
Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16-ц дійшов правового висновку, що «Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, надані банком виписки за картковими рахунками позичальника, яким суди дали оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.»
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2021 по справі № 278/2177/15-ц (отже, виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором».
Колегія суддів зазначає, що твердження апелянта стосовно того, що п. 1.5.3 Кредитного договору є нікчемним, а тому суд першої інстанції мав би застосувати наслідки недійсності нікчемного пункту договору та здійснити перерахунок заборгованості за договором спростовується наступним.
Матеріалами справи підтверджується, що кредитний договір було укладено на підставі вільного волевиявлення ОСОБА_1 . На підтвердження своєї обізнаності про умови кредитування ОСОБА_1 поставила свій підпис у кредитному договорі тим самим підтвердивши отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, наданого згідно з обраними умовами кредитування.
Крім того, за період з 07.02.2019р. по 10.03.2020 р. ОСОБА_1 сплачувала згідно графіку платежів суму комісії за обслуговування кредиту у розмір щомісячного платежу 1 745,00 грн. та здійснила оплату на загальну суму 24 430,00 грн., що підтверджує той факт, що вона визнала п. 1.5.3 кредитного договору дійсним та законним. Таким чином, відповідач була обізнана про всі умови кредитного договору та прийняла їх як справедливі та прийнятні для себе і не зверталась до банку із заявами або скаргами щодо зміни умов кредитування та не пред'являла вимоги щодо визнання кредитного договору недійсним.
Під час прийняття рішення судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту к розмірі 1745,00 грн. та простроченої комісії за обслуговування кредиту у розмірі 20 940 грн. за їх безпідставністю.
Отже, виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» є законним і обґрунтованим, відповідає обставинам справи та положенням матеріального закону.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2022 року є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому це рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно з ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Щодо судових витрат
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов'язані з розглядом справи, компенсації не підлягають.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - адвоката Купенка Максима Сергійовича - залишити без задоволення.
Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 04 квітня 2023 року.
Головуючий суддя О.О. Панченко
Судді П.С. Абрамов
В.П. Пікуль