Справа № 303/6062/20
Іменем України
29 березня 2023 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Собослой Г.Г.,
суддів: Кондор Р.Ю., Мацунич М.В.,
з участю секретаря: Терпай С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою АТ КБ "Приватбанк" на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 303/6062/20 (Головуючий: Монич В.О.), -
У жовтні 2020 року АТ КБ «Приват банк» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 19.01.2011 року.
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», які розміщені на офіційному сайті позивача, «Тарифами Банку» складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом, розмір якого у подальшому збільшився до 40000 грн. та надано у користування кредитну картку.
АТ КБ «Приватбанк свої зобов'язання да Договором виконав у повному обсязі.
У зв'язку із порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості станом на 17.09.2020 року у відповідач має заборгованість у сумі 62 411,79 грн., з яких: 43906,74 грн. - заборгованість за тілом кредита, в тому числі: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 43906,74 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита, 15486,78 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 2918,27 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, 100,00 грн. - нарахована пеня.
На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг.
Посилаючись на вказані обставини, АТ КБ «Приватбанк» просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 62411,79 грн.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 23 грудня 2020 року позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.01.2011 року у розмірі 43 906 грн. 75 коп..
У решті заявлених вимог відмовлено.
Дане рішення у частині задоволених позовних вимог було оскаржене відповідачем ОСОБА_1 .
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 12 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Мукачівського сміськрайонного суду від 23 грудня 2020 року, без змін.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог щодо стягнення заборгованості за простроченими відсотками, АТ КБ «Приват Банк» подало апеляційну скаргу в якій ставиться питання про скасування рішення в цій частині як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки сторонами було погоджено розмір відсотків за користування кредитом - 2,5 % на місяць, про що зазначено у Довідці про умови кредитування з використанням платіжної картки Кредитка Універсальна 55 днів пільгового періоду, яка підписана відповідачем.
Рішення суду у частині задоволених позовних вимог АТ КБ «Приват Банк» не оскаржує, і таке набрало законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника АТ КБ «Приватбанк» - Дурдинець Р.Ю., яка підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
ОСОБА_1 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилася, про час та місце судового засідання була належним чином повідомлена шляхом розміщення на офіційному веб-сайті судової влади оголошення про виклик, а тому її неявка не перешкоджає розгляду справи у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Встановлено, що що 19.01.2011 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н згідно якого останній було надано кредит у розмірі 2 000, у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Кредитний ліміт у подальшому було збільшено до 40 000 грн. 00 коп..
Для користування кредитними коштами, ОСОБА_1 отримала кредитну картку, яку неодноразово пере випускала і термін дії останньої картки 10/22.
Як вбачається з розрахунку доданого до позовної заяви, ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами та періодично погашала заборгованість.
Станом на 17.09.2020 року у відповідача виникла заборгованість у сумі 62411,79 яка складається з: 43906 грн. 74 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 15486 грн. 78 коп. - заборгованість за простроченими відсотками, 2918 грн. 27 коп. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, 100 грн. - пеня.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 10561 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Суд першої інстанції відмовляючи у стягненні заборгованості за відсотками та пенею посилався на відсутність підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Проте з таким висновком суду, колегія суддів погодитися не може із наступних підстав.
У анкеті-заяві № б/н від 19.01.2011 року дійсно не зазначена процентна ставка, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Проте, разом із анкетою-заявою 19.01.2011 року ОСОБА_1 підписала довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна» 55 днів пільгового періоду, і в цій довідці визначено основні умови договору, у тому числі базова відсоткова ставка в місяць, розмір щомісячних платежів (що включають плату за використання кредитних коштів у звітному періоді), термін внесення щомісячних платежів, вказано розмір комісії на залишок заборгованості, зазначені розмір пені та штрафу за порушення умов договору (а.с. 17).
Підписавши заяву та довідку, які є складовими частинами кредитного договору, позичальник відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилася на такі умови кредитного договору, взяла на себе відповідні зобов'язання.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції у частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками підлягає скасуванню у відповідності до п.п. 1, 3, 4 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задовольнити повністю, із вищенаведених підстав.
Судові витрати у відповідності до ст.ст. 133, 141 ЦПК України підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 3 153 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» задовольнити.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 грудня 2020 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 15 486 грн. 78 коп. скасувати і в цій частині постановити нове рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задовольнити
Стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 15486 грн. 78 коп. заборгованості за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 3153 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення
Повний текст постанови складено - 04 квітня 2023 року.
Головуючий
Судді: