Справа № 674/1258/21
Провадження № 1-кп/674/9/23
07 квітня 2023 рокум.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
законного представника потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Дунаївці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021242000000632про обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого у цивільному шлюбу, раніше судимого:
-07 травня 2020 року Дунаєвецьким районним судом Хмельницької області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки 6 місяців,-
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 128 КК України,-
ОСОБА_8 будучи судимим 07 травня 2020 року за вироком Дунаєвецького районного суду Хмельницької області за ч.3 ст.185КК України до трьох років та шести місяців позбавлення волі з іспитовим строком на два роки і шість місяців, на шлях виправлення не став, та вчинив нове кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_8 14 серпня 2021 року близько 23 години 45 хвилин,перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, перед входом до сільського будинку культури, який знаходиться по АДРЕСА_2 , не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, тобто діючи з кримінально протиправною недбалістю,обхопив обома руками потерпілу ОСОБА_5 проти її волі за ноги у області колін та підняв вгору, та втративши рівновагу впав разом із останньою на землю. В результаті падіння ОСОБА_5 та удару обличчям об бетонний стовп лінії електропередач, що знаходився перед входом до сільського будинку культури з правої сторони, отримала тілесні ушкодження у вигляді неповного перелому нижньої щелепи по середній лінії без зміщення, яке могло утворитися внаслідок дії - удару тупим предметом, або при падінні та удари об такі, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, та тілесні ушкодження у вигляді відкритої рани губи, травматичного видалення 1-го зуба верхньої щелепи зліва, 1-го зуба на верхній щелепі справа, що могли утворитися внаслідок дії - удару тупих твердих предметів, або при падінні та ударі об такі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, дії ОСОБА_8 кваліфікуються за ст.128 КК України, як спричинення необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження.
В процесі судового розгляду обвинувачений ОСОБА_8 винуватим себе в інкримінованому йому злочині не визнав. Пояснив суду, що 14 серпня 2021 року ввечері він знаходився на дискотеці, яка відбувалась на вулиці, поруч із клубом у с. Ставище, разом із своєю сестрою ОСОБА_10 ,також поряд з ними знаходився ОСОБА_11 .. Перед цим вживав алкоголь. На дискотеці до ОСОБА_8 підійшла ОСОБА_5 та застрибнула йому на шию, він обняв її в районі сідниць та підняв. Після чого, не втримав рівновагу і впав разом з ОСОБА_5 назад, при цьому вона впала на нього, нікуди не вдарялась, стовпа поряд не було, потім вони разом встали посміялись і розійшлись, ніякої крові у потерпілої не було. Через три дні до ОСОБА_8 приїхала поліція і розповіла, що сталося. Вказав, що ОСОБА_5 впала ОСОБА_8 на плече, і від цього падіння не могла отримати тілесні ушкодження. З показаннями свідків обвинувачення не згідний, також не згідний із цивільним позовом, шкоду не відшкодовував.
Захисник наполягав на тому, що пред'явлене обвинувачення є безпідставним, наявні докази не доводять вину ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочинного діяння, також вказав на відсутність обтяжуючої обставини - стану алкогольного сп'яніння, оскільки висновок експертизи з вказаного питання відсутній.
Незважаючи на невизнання вини, оцінивши доводи обвинувачення та захисту, висновок суду про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, ґрунтується на сукупності наведених нижче доказів, досліджених судом.
Так, потерпіла ОСОБА_5 пояснила суду, що 14 серпня 2021 року у вечірній час вона разом із своїми подругами пішла на дискотеку, яка відбувалась поруч із місцевим клубом у с. Ставище з нагоди святкування дня села, перед цим вживала одну пляшку пива. До неї підійшов ззаду обвинувачений ОСОБА_8 , який в той вечір перед дискотекою вживав алкоголь, обхопив її руками в області колін та підняв вгору над землею, після чого не втримав та вони впали. Під час падіння ОСОБА_5 вдарилась обличчям в бетонний стовп, вибила два зуби. ОСОБА_8 допомоги не пропонував, шкоду не відшкодував. Робили тимчасове протезування зубів, яке коштує 2500 грн., крім того платили лікарю за прийом. В ОСОБА_5 залишився шрам на губі і було розбито підборіддя, нормально не могла харчуватись, вживала тільки рідку їжу. Свій цивільний позов підтримує повністю, оскільки обвинувачений не підходив та не просив пробачення, матеріальної та моральної шкоди не відшкодував. Просить покарати обвинуваченого суворо.
Законний представник потерпілої ОСОБА_6 пояснила суду, що 14 серпня 2021 року її дочка потерпіла ОСОБА_5 випила пляшку пива з дозволу матері та пішла з друзями на дискотеку до клубу в с.Ставище. Біля 23 год. 30 хв. до неї зателефонувала дочка та повідомила, що її кинули і вона вибила зуби. В понеділок пішли до лікаря травматолога і зробили рентген та знімки. ОСОБА_5 після події два тижні не могла нормально харчуватись. Дочка розповідала, що обвинувачений ОСОБА_8 перебував в стані алкогольного сп'яніння, вона танцювала з подругою, коли ОСОБА_8 підійшов та взяв її за коліна піднявши вгору,потім вони впали та дочка вдарилась об бетонний стовп і вибила зуби. Дочка зазнала значної матеріальної та моральної шкоди, в сімнадцять років залишилась без передніх зубів, і вже після цієї травми не могла їхати на співбесіду для поступлення, крім того була розбита верхня губа і підборіддя, зараз вона без зубів протезування не зроблено, зроблено знову капу за 1500 грн., перша була за 3000 грн. На даний час один імплант коштує від 500 до 700 доларів США. В них багатодітна сім'я, троє дітей, батько на війні, сім'я має скрутне матеріальне становище.Цивільний позов підтримує повністю та просить обвинуваченого покарати суворо.
Свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що вона разом із потерпілою ОСОБА_5 були на дискотеці біля клубу та танцювали, це було літо липень чи серпень місяць 2021 року точно не пам'ятає, підійшов до них обвинувачений та потерпілу запрошував танцювати, вона не згоджувалася, бо ОСОБА_8 був дуже п'яний, його хитало в різні боки і від нього було дуже чути запах алкоголю. Тоді побачила, як ОСОБА_8 схопив руками ОСОБА_5 за коліна та підняв, зробивши крок вони впали, потерпіла лицем об стовп, а ОСОБА_8 на спину, у ОСОБА_13 була розбита губа та з рота текла кров, ОСОБА_8 допомоги не надавав.
Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що на день села, в с. Ставище вона разом з братом ОСОБА_8 пішла прогулятись, ввечері танцювали на дискотеці на вулиці біля сільського клубу. Підійшла потерпіла ОСОБА_13 взяла брата за шию та вискочила на нього, він її не стримав і вона впала йому на грудну клітину, лицем до нього, це було на відстані за два метри від стовпа. Вони разом встали і пішли танцювати далі. Коли закінчилося святкування розійшлися. Все це бачили ОСОБА_11 і ОСОБА_14 . Брат ОСОБА_8 в той вечір вживав горілку. В якій кількості не знає. Потерпіла ОСОБА_5 також перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що він нічого не бачив стосовно нанесення тілесних ушкоджень, так як він був біля магазину в метрах 300-400 від клубу, з ОСОБА_8 був знайомий, а його сестру не знає, 14 серпня 2021 року біля 11 год 30 хв. вживав пиво біля магазину в с. Пільний Мукарів, на дискотеці не був.
Свідок ОСОБА_15 пояснив суду, що 14 серпня 2021 року був день села Ставище і біля 23 години він разом зі своєю дружиною пішов в центр села. Біля клубу на вулиці всі танцювали та він побачив як ОСОБА_8 підняв ОСОБА_5 , і вони впали, ОСОБА_13 вдарилась лицем об стовп і в неї текла кров з рота. Вказав, що перед судом йому погрожувала сестра обвинуваченого.
Також, вина обвинуваченого підтверджується дослідженими судом письмовими доказами:
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 16.08.2021 року за №12021242000000632 були внесені відомості про спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 за попередньою кваліфікацією ч.1 ст.122 КК України(а.п.1);
- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 16.08.2021 року, який підтверджує, що 16 серпня 2021 року в присутності ОСОБА_6 , потерпіла ОСОБА_5 звернулася із заявою про спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 і просили притягнути останнього до відповідальності (а.п.9 -10);
- висновками експертів №322 від 07.09.2021 року та №337 від 16.09.2021 року, згідно яких у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження: у вигляді неповного перелому нижньої щелепи по серединній лінії без зміщення могло утворитись внаслідок дії - удару тупим твердим предметом, або при падінні та ударі об такі, за умов і в термін, що вказані в постанові та потерпілою, відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров'я, тілесні ушкодження у вигляді відкритої рани губи, травматичного видалення 1-го зуба верхньої щелепи зліва, 1-го зуба на верхній щелепі справа могли утворитись внаслідок дії - удару тупих твердих предметів, або при падінні та ударі об такі, за умов і в термін, що вказані в постанові та потерпілою, за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Виявлені у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тілесні ушкодження могли утворитись за обставин на які вказує потерпіла під час допиту та проведення слідчого експерименту, а саме «підійшов ОСОБА_8 та обома руками обхватив останню в області колін та підніс вгору, далі з власної необережності впав разом із ОСОБА_5 під час падіння вдарилася обличчям об бетонний стовп, який знаходився поруч із ними, в результаті чого спричинила тілесні ушкодження». ( а.п.23-24, 74-75);
- копією вироку Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 07 травня 2020 року, з якого вбачається, що ОСОБА_8 судимий за ст.185 ч.3 КК України до покарання у виді покарання волі на строк 3 роки 6 місяців, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки 6 місяців і даний злочин вчинив в період іспитового строку (а.п.49-50);
- протоколами слідчих експериментів та відеозаписами до них від 10.09.2021 року та 17.09.2021 року, згідно яких свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_12 та потерпіла ОСОБА_5 за участю законного представника ОСОБА_6 в присутності понятих пояснили та показали, як, де, та при яких обставинах обвинувачений спричинив потерпілій тілесні ушкодження (а.п. 59-61, 66-68, 69 -71);
- постановою про зміну кваліфікації кримінального діяння від 20 вересня 2021 року (а.п. 79);
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 16.08.2021 року за №12021242000000632, згідно якого внесені відомості відносно ОСОБА_8 за правовою кваліфікацією ст.128 КК України ( а.п.80).
- протоколом слідчого експерименту та відеозаписом до нього від 22.09.2021 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_8 в присутності понятих пояснив, що ОСОБА_5 підійшла до нього привіталась, після чого він взяв її на руки із власної необережності впав разом із нею, ОСОБА_5 впала йому на грудну клітину, після падіння вони встали, тілесних ушкоджень нікому не було завдано, претензій у ОСОБА_5 до нього не було (а.п. 94-96).
Вищезазначені докази узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своїй допустимості належності та достовірності, а у своєму взаємозв'язку - доводять винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України, поза розумним сумнівом.
У зв'язку з наведеним вище, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого в судовому засіданні доведена, та його дії правильно кваліфіковано за ст.128 КК України, як спричинення необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Суд відхиляє показання свідка ОСОБА_10 , оскільки вони спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами у своїй сукупності.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_8 та захисту щодо невинуватості, суд розцінює критично, як спробу уникнути від кримінальної відповідальності за вчинене, так як вони носять суперечливий характер і спростовуються наведеними доказами.
При призначенні обвинуваченому покарання судом враховуються вимоги, передбачені ч.1ст. 65 КК України, а саме суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_8 є нетяжким злочином.
Так, обвинувачений раніше судимий, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку, що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення злочинних діянь, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, перебуває у цивільному шлюбі, переховувася від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, характеризується негативно, матеріальну та моральну шкоду потерпілій не відшкодував.
Обставин, які пом'якшують його покарання, згідно ст. 66 КК України суд не знаходить.
Обставиною, яка обтяжує його покарання, згідно ст. 67 КК України є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння. Визнаючи вказану обставину обтяжуючою, суд не бере до уваги доводи захисника щодо неможливості встановлення стану алкогольного сп'яніння обвинуваченого за відсутності відповідної експертизи. Зокрема, суд наголошує, що висновок експерта не має переваг перед іншими доказами, а кримінальний процесуальний закон, з огляду на положення ст.242 КПК, не пов'язує встановлення стану сп'яніння виключно із проведенням експертного дослідження.Норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп'яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню й оцінці, виходячи із положень стст.84, 92, 94 КПК, шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, зокрема і показань свідків. Вказана позиція неодноразово була висловлена Верховим Судом, наприклад у постанові по справі №672/1402/17. В ході розгляду даної справи як обвинувачений, так і потерпіла та свідки підтвердили факт вживання алкоголю тобто знаходження ОСОБА_8 в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з частиною другої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що поведінка обвинуваченого свідчить про його схильність до вчинення злочинів, про небажання ставати на шлях виправлення, а тому з метою попередження вчинення ним нових злочинів обвинуваченому необхідно призначити покарання виключно у виді позбавлення волі в межах санкції статті ст.128 КК України один рік.
На думку суду та у відповідності до ст. 50 КК України, саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.
Крім того, судом встановлено, що вироком Дунаєвецького районного суду від 07 травня 2020 року засуджено ОСОБА_8 за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, згідно ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки 6 місяців.
Тобто, обвинувачений ОСОБА_8 кримінальне правопорушення, передбачене ст.128 КК України вчинив в період іспитового строку до відбуття покарання за вироком Дунаєвецького районного суду від 07 травня 2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (сукупність вироків).
Враховуючи наведене вище, суд вважає за можливе при застосуванні ст. 71 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком.
Відтак, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_8 остаточне покарання відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного даним вироком, невідбутої частини покарання за вироком Дунаєвецького районного суду від 07 травня 2020 року.
Також відповідно до ч.5 ст.72 КК України при обчисленні строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_8 слід зарахувати час попереднього ув'язнення, а саме тримання обвинуваченого під вартою з 08 листопада 2022 року по 23 січня 2023 року включно.
Крім того, ухвалою судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 08 листопада 2022 року відносно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави розміром 24810 грн.. Відповідно повідомлення ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор», 23 січня 2023 року ОСОБА_8 звільнено з даної установи у зв'язку з внесенням застави в розмірі 24810 грн.
Відповідно до ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа,передбачене законом покарання за його вчинення,обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного,обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
За змістом ч. 8 ст.182КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 , після внесення застави, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання 15 лютого 2023 року без поважних причин до суду не з'явився внаслідок чого ухвалено здійснити привід в судове засідання на 01 березня 2023 року. В судове засідання 01 березня 2023 року, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце його проведення ОСОБА_8 знову не з'явився, також до суду надійшов рапорт поліції про те, що в ході телефонної розмови з ОСОБА_8 останній повідомив, що йому відомо про судове засідання, проте він має намір ухилятись від суду та поліції і не повідомить своє місце перебування.
Враховуючи наведені обставини, заставу слід звернути в дохід держави.
Щодо вирішення питання про обрання ОСОБА_16 запобіжного заходу слід зазначити наступне.
Відповідно до ухвали Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 27 січня 2023 року засудженому ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено його для відбування покарання у виді позбавлення волі строком на три роки і шість місяців, призначеного вироком Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 07 травня 2020 року.
З врахування наведеного, відсутня доцільність застосування до засудженого ОСОБА_16 запобіжного заходу.
Також, законним представником ОСОБА_6 , яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3000 гривень та моральної шкоди в розмірі 20000 грн.
Позивач ОСОБА_6 , яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_5 потерпіла, та представник потерпілої адвокат ОСОБА_7 , у судовому засіданні цивільний позов підтримали повністю та просили задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_8 цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не визнає.
При вирішенні цивільного позову суд виходить з наступного.
Згідно ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно п.1 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ч.3 ст.22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи, що внаслідок кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_8 заподіяв потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду, дії обвинуваченого були неправомірними, між цими діями та шкодою є безпосередній причинний зв'язок, а також є вина обвинуваченого, тому суд вважає, що останній повинен нести тягар відшкодування заподіяної ним майнової шкоди в повному обсязі.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що цивільний позов ОСОБА_6 , яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_5 в частині відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 3000 гривень підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_5 зверталась до лікаря- стоматолога, яким було проведено ренгент, проба, знеболення та виготовлення капи, що підтверджується довідкою лікаря.
Згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно ч.3 ст.23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Оцінюючи вимоги позивача про заподіяння моральної шкоди, суд вважає, що ОСОБА_5 внаслідок вчинення протиправних дій з боку відповідача (обвинуваченого), зазнала фізичного болю та емоційних страждань, змістом яких є тривожність, головні болі, видалення двох перших зубів верхньої щелепи та шрамом, в подальшому буде потрібен пожиттєве імплатування зубів, крім того пробачення ОСОБА_16 не просив. З урахуванням наведеного, негативні емоції, викликані протиправними діями відповідача, досягли рівня страждання (у розумінні ст. 23 ЦК України), а отже моральну шкоду було завдано.
При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди потерпілій, суд враховує характер та обставини вчиненого щодо неї кримінального правопорушення, глибину завданих фізичних і моральних страждань, позицію обвинуваченого, який таку шкоду не відшкодував та не бажає її відшкодовувати, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 17 000 гривень. В іншій частині позову про стягнення моральної шкоди слід відмовити.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 7, 349, 368, 370, 373, 374, 394 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 07 травня 2020 року за ст. 185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі і остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту набрання даним вироком законної сили.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_8 в строк відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення (тримання під вартою) з часу затримання 08 листопада 2022 року по 23 січня 2023 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Після вступу вироку в законну силу, заставу визначену ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 08.11.2022 у розмірі 24810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) грн., яка була внесена ОСОБА_10 за квитанцією №0.0.2830807290.1 від 23.01.2023 року на рахунок ТУ ДСА України в Хмельницькій області, код отримувача 26293548, Державна казначейська служба м. Київ, р/р 37317042016581, звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.
Цивільний позов ОСОБА_6 , яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки та мешканки АДРЕСА_3 , у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3000 (три тисячі) гривень та моральної шкоди 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
В інший частині позову про відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 відмовити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження.
Обвинуваченому, потерпілій, законному представнику потерпілої, представнику потерпілої, захиснику, прокурору, вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1