Справа № 461/1970/23
Провадження № 2-н/461/367/23
Іменем України
07.04.2023 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду міста Львова Мисько Х.М., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
ТзОВ «Львівгаз збут» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в сумі 4 699 гривні 88 копійок, інфляційні втрати - 42 гривень 43 копійки та 3% річних - 10 гривень 68 копійок.
Дослідивши матеріали заяви прихожу до висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу з огляду на наступне.
Згідно ч.2 ст.167 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
У відповідності до статті 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно з ч. 1ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Суд, на виконання вимог частини 5 статті 165 ЦПК України звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи.
За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 - не значиться, а зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відтак, отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання боржника.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання(перебування) фізичної особи, суд відмовляє у видачі судового наказу.
У зв'язку з викладеним суд вирішує, що у видачі судового наказу слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Згідно ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст.163, 165 ЦПК України, суддя,-
Відмовити у видачі судового наказу за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 07 квітня 2023 року.
Суддя Мисько Х.М.