печерський районний суд міста києва
Справа № 757/7521/23-к
15 березня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання сторони кримінального провадження № 42022000000001392 від 12.10.2022 року - заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва - ОСОБА_1 , надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 42022000000001392 від 12.10.2022 року - заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
У вимогах даного клопотання прокурор просить: накласти арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 42022000000001392, а саме чорнові: мобільний телефон IPhone 14 Pro Max із сім карткою з номером НОМЕР_1 (поміщено до спецпакету FPS 5005626); мобільний телефон IPhone 12 Pro Max без сім-картки та паролю (поміщено до спецпакету FPS 5005625); ноутбук DELL s/n 39033691455 (поміщено до спецпакету ВУН 3014186); кошти в сумі 8700 доларів США (поміщено до спецпакету FPS 1379868), вилучені за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42022000000001392 від 12.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України.
В обґрунтування вимог вказує наступне.
Установлено, що службові особи регіональних митниць з корисливих мотивів, а також всупереч інтересам служби з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб впродовж 2021 року організували корупційну схему ввезення на митну територію України та митного оформлення нових елітних автомобілів на підставі завідомо неправдивих відомостей про фактичну вартість транспортних засобів, а також їх стан, що спричинило зменшення розміру сплати ввізного мита та податку на додану вартість в особливо великому розмірі.
Механізм протиправної діяльності полягає в тому, що суб'єктом ЗЕД - відправником в ході формування товарно-супровідних документів для здійснення експортних операцій з продажу автомобілів до України вносилися завідомо неправдиві відомості до офіційних документів з метою заниження вартості нових автомобілів у Європейський Союз, через застосування системи так званого «ломаного інвойсу», коли внаслідок проведення декількох операцій купівлі-продажу автомобілів від заводу виробника до ряду підконтрольних фіктивних підприємств, початкова ціна транспортного засобу зменшується на 30-40%.
Крім цього, з метою уникнення втрати гарантійного обслуговування офіційними представниками в Україні, представниками суб'єкта ЗЕД-відправника здійснювалася тимчасова реєстрація підготовлених до експорту автомобілів в країнах ЄС, як таких, що перебувають на балансі фірми резидента. В подальшому, інформацію про те, що вказані автомобілі вже є бувшими у вжитку, приховали, а в специфікації залишили позначку про стан нової.
В свою чергу, службові особи Держмитслужби та її регіональних митниць достеменно знаючи про імператив торгової марки щодо можливості експерту нових автомобілів її виробництва до країн-нерезидентів ЄС, тільки офіційними представниками, свідомо не реагували на спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) за митними деклараціями та не здійснили комплексу митних формальностей, сформованими на підставі аналізу таких ризиків для перевірки дотримання митних правил.
Таким чином, при здійсненні митних формальностей під час оформлення вказаних автомобілів, застосовано завідомо невірні коти УКТ ЗЕД №№ 8703241000, 8703331900, 8703401080, 8703401090, як до нових автомобілів, із ставкою ввізного мита 2,5% від митної вартості. Натомість ставка ввізного мита на автомобілі бувші у вжитку до 5 років - 4,5% (коди УКТ ЗЕД №№ 8703409010, 8703339010, 8703249010).
Так, в ході аналізу інформаційної бази даних Держмитслужби України «Інспектор-2006», виявлено 31 митну декларацію, оформлену впродовж 2021 року щодо ввезення на митну територію України нових елітних автомобілів марки «MERCEDES-BENZ», де відправником є IMPEX Viacheslav Romanov (код НОМЕР_2 ) АДРЕСА_2 , одержувачем - ТОВ «Максор груп», код ЄДРПОУ 42042472, а брокером - ТОВ «МІ-7», код ЄДРПОУ 42770591.
Згідно наявної інформації, службовими особами суб'єкта ЗЕД «IMPEX Viacheslav Romanov», в ході формування товарно-супровідних документів для здійснення експортних операції з продажу автомобілів до України, за попередньою домовленістю з представниками ТОВ «Максор груп» та ТОВ «МІ-7», службовими особами відділу митного оформлення № 1 митного поста «Луцьк» Поліської митниці (на теперішній час ВМО № 1 митного поста «Луцьк» Волинської митниці), відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рівне» Рівненської митниці, а також Координаційно-моніторингової митниці, внесено завідомо неправдиві відомості до офіційних документів про дійсну вартість транспортних засобів, а також їх стан, що спричинило зменшення розміру сплати ввізного мита та податку на додану вартість в особливо великому розмірі.
Враховуючи викладене, лише шляхом підміни кодів УКТ ЗЕД під час таких митних оформлень, державний бюджет України недоотримав понад 2,5 млн.грн.
16.02.2023 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2023 проведено обшук квартири за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить: ОСОБА_5 .
За результатами обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон IPhone 14 Pro Max із сім карткою з номером НОМЕР_1 (поміщено до спецпакету FPS 5005626); мобільний телефон IPhone 12 Pro Max без сім-картки та паролю (поміщено до спецпакету FPS 5005625); ноутбук DELL s/n 39033691455 (поміщено до спецпакету ВУН 3014186); кошти в сумі 8700 доларів США (поміщено до спецпакету FPS 1379868), тобто майно, дозволу на яке Печерським районним судом м. Києва надано не було.
17.02.2023 вилучені речі, документи та кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Прокурор вказує, що з метою забезпечення запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, яке має критерії речових доказів у зазначеному кримінальному провадженні виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно.
Прокурор в судове засідання не з'явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.
Власник майна або його представник в судове засідання не з'явився, проте свою правову позицію виклали в письмових запереченнях.
Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Згідно положенням ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Підстави для накладення арешту на майно з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку арешту майна з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину та наявність обґрунтованої підозри, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, третіх осіб (п. 2, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України). При цьому обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на слідчого та/або прокурора.
Відповідні дані і мають міститись і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Так, слідчий суддя бере до уваги письмові заперечення та приходить до переконання про недоведеність з боку органу досудового розслідування та процесуального керівництва, використання майна як доказу у кримінальному провадженні, оскільки останнім не надано доказів, що дане майно є предметом кримінального правопорушення та має відношення до розслідуваного злочину.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
За наведених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність з боку прокурора у необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки даний захід є неспівмірним із засобами і метою яку прагне досягти сторона обвинувачення, а відтак відсутні підстави вважати, що існує правова підстава для арешту майна, тому клопотання підлягає залишенню без задоволення.
Більше того, за відсутності правових підстав для арешту, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження неодмінно призведе до безпідставного обтяження.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання сторони кримінального провадження № 42022000000001392 від 12.10.2022 року - заступника начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1