Провадження № 3/734/613/23 Справа № 734/723/23
іменем України
07 квітня 2023 року смт. Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Іванюк Т.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про місце роботи не повідомив,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Від Т.в.о. начальника ВП № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Смаглова Андрія до суду надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до якого встановлено, що 26 лютого 2023 року о 16 год. 50 хв. в Чернігівській області, в смт. Козелець по вулиці Соборності, 45 водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 217090-110-01 з державним номерним знаком НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки автомобіля за допомогою приладу Драгер ALCOTEST 6810 прилад № ARСЕ 0226, результат позитивний 0,27 ‰.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року».
ОСОБА_1 у судове засіданні не з'явився. Захисник - адвокат Лущик О.М. надала клопотання про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 3 Конституції України Людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, від 04.11.1950, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов'язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Тобто, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України». П.33 рішення у справі «Гурепка проти України»).
У рішенні ЄСПЛ «Гурепка проти України» від 08.07.2010, Суд, зокрема, зазначив, що адміністративні правопорушення через суворість санкцій, слід відносити до фактично кримінальних правопорушень, з усіма гарантіями ст.6 Конвенції та, відповідно, й ст.2 Протоколу № 7 до Конвенції. Крім того, у п. 21 рішення «Надточій проти України» від 15.05.2009, Суд зазначає, що (український) Уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, - є частиною національного законодавства України.
Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Тому, захисник - адвокат Лущик О.М. просить суд вбачати необхідність розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, як обвинувачення за вказаною правовою нормою, з усіма гарантіями, закріпленими в ст.6 Конвенції та, ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Розділ ІІ даної Інстукції визначає: Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів, відповідно до п. 4. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Відповідно до п. 7. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно відповіді на адвокатський запит встановлено, що прилад, за допомогою якого було визначено стан алкогольного сп'яніння є алкотестер Drаger ALCOTEST 6810. Свідоцтво про повірку даного приладу № П 51 QМ 0305 08322 від 27 травня 2022 року та чинне до 27 травня 2023 року, так зазначено у свідоцтві. Огляд проведено 26 лютого 2023 року.
Згідно Сервісної книжки саме на вказаний прилад, АРСЕ -0226, зазначено, що період між сервісами градуюваннями та повірками - не менше ніж 1 раз на 6 місяців. Згідно відомостей про сервіс, градуювання та державну повірку зазначено, що дата здійснення останньої державної повірки 27 травня 2022 року та дата наступних обов'язкових градуювання та державної повірки 27 листопада 2022 року.
Інформація щодо останньої повірки даного приладу підтверджується у графі на роздруківці результатів огляду від 26 лютого 20123 року.
Таким чином, на момент огляду прилад Drаger ALCOTEST 6810 мав пройти ще в 27 листопада 2022 року, а працівниками поліції він використаний в супереч інструкції з використання даного приладу, а тому з порушення п. 4 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, лише за допомогою приладу Drаger ALCOTEST 6810 працівником поліції визначено стан алкогольного сп'яніння, приладу, який в останнє калібрувався та проходив повірку у строк , що не відповідає даті наступних обов'язкових градуювань, а тому такий огляд є недійсним. До лікувального закладу, видавши направлення на проведення такого огляду, працівники поліції не доставили ОСОБА_1 , однак особисто з'явившись для огляду до Козелецької ЦРЛ лікарем було встановлено, що ознак сп'яніння не виявлено.
Таким чином, відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Наведені вище факти, свідчать про те, що не можуть бути доказом вини в розумінні ст. 251 КУпАП, дані про стан сп'яніння в розмірі 0,27 проміле, які отримані з застосуванням приладу, використаного не відповідно до вимог інструкції з використання спеціального технічного засобу, прилад застосовано в понад строк, як того рекомендовано згідно Сервісної книжки приладу на вказаний прилад, а тому не відповідають критеріям належності та допустимості.
У силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю якщо відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, захисник просить суд провадження у справі відносно ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши доводи захисника - адвоката Лущик О.М., дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
У ході розгляду справи судом досліджено наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 065347 від 26 лютого 2023 року;
- чек приладу Драгер ALCOTEST 6810 прилад № ARСЕ 0226, результат позитивний 0,27 ‰;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- рапорт інспектора СРПП ВП № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Глушко О.П.;
- CD диск.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, не встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частинами 1, 3 ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Судом встановлено, що в зазначеному вище протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , вказано, що останній порушив п. 2.9 а ПДР України.
Відповідно до вимог п. 2.9 А ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, при наявності у особи, яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного/наркотичного сп'яніння, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Пленум Верховного Суду України у абз. 3 п. 27 Постанови № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
В матеріалах справи міститься роздруківка приладу «Драгер» № 6810, прилад № 0226, тест № 496, дата останньої калібровки 27 травня 2022 року, результат тесту склав 0,27 ‰.
Згідно листа Державної служби України з лікарських засобів та контролю від 04.03.2021 року за № 1810-001.2/005.0/17-21 за наркотиками газоаналізатори Drager Alcotest 6810 виробництва Drager Safety AG & Co.KGaA (Germany) є наявна інформація щодо особи, відповідальної за ведення медичних виробів в обіг є ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл». Згідно листа компанії АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», який являється офіційним представником в Україні Drager згідно технічних даних газоаналізатори Алкотестер Drager Alcotest 6810 абсолютна похибка складає +- 0,04 % - у діапазоні від 0 до 0,4 %; відносна похибка : +-10 % - у діапазоні понад 0,4 %. Вказує, що пунктом 7 розділу II «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 на наявність стану алкогольного сп'яніння після проведення тесту за допомогою спеціальних технічних засобів вказує цифровий показник останній більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Тобто у вказаному випадку заявлена виробником похибка газоаналізатора «Drager» становить + - 0,04 проміле, свідчить про те, що вказані результати газоаналізатора «Drager» не встановлюють перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння (похибка складає +- 0,04 % - у діапазоні від 0 до 0,4 %; відносна похибка : +-10 % - у діапазоні понад 0,4 %).
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Прилад, за допомогою якого було визначено стан алкогольного сп'яніння є алкотестер Drаger ALCOTEST 6810. Свідоцтво про повірку даного приладу № П 51 QМ 0305 08322 від 27 травня 2022 року та чинне до 27 травня 2023 року, так зазначено у свідоцтві. Огляд проведено 26 лютого 2023 року.
Згідно Сервісної книжки саме на вказаний прилад, АРСЕ -0226, зазначено, що період між сервісами градуюваннями та повірками - не менше ніж 1 раз на 6 місяців. Згідно відомостей про сервіс, градуювання та державну повірку зазначено, що дата здійснення останньої державної повірки 27 травня 2022 року та дата наступних обов'язкових градуювання та державної повірки 27 листопада 2022 року.
Інформація щодо останньої повірки даного приладу підтверджується у графі на роздруківці результатів огляду від 26 лютого 20123 року.
Таким чином, на момент огляду прилад Drаger ALCOTEST 6810 мав пройти ще в 27 листопада 2022 року, а працівниками поліції він використаний в супереч інструкції з використання даного приладу, а тому з порушення п. 4 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, лише за допомогою приладу Drаger ALCOTEST 6810 працівником поліції визначено стан алкогольного сп'яніння, приладу, який в останнє калібрувався та проходив повірку у строк , що не відповідає даті наступних обов'язкових градуювань, а тому такий огляд є недійсним. До лікувального закладу, видавши направлення на проведення такого огляду, працівники поліції не доставили ОСОБА_1 , однак особисто з'явившись для огляду до Козелецької ЦРЛ лікарем було встановлено, що ознак сп'яніння не виявлено, що підтверджується висновком № 4 КНП «Козелецька лікарня інтенсивного лікування» Козелецької селищної ради від 26 лютого 2023 року.
У судому засіданні не знайшло свого підтвердження факту вживання алкогольних напоїв водієм ОСОБА_1 .
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, правові підстави для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП відсутні.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на його користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції не були надані будь-які належні та допустимі докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: що він дійсно керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що було підставою для складання адміністративного протоколу за вказаною статтею, оскільки зазначені у протоколі відомості щодо перебування особи у стані алкогольного сп'яніння не є беззаперечним доказом керування особою транспортним засобом.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, в матеріалах, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення недостатньо доказів, як події, так і складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інші належні прямі докази, які б засвідчували обставину вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположеннях свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
За встановлених під час судового розгляду обставин, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 247, 251, 276, 284 КУпАП, суд, -
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області.
Суддя: