Провадження № 1-кп/582/23/23
Справа № 582/949/22
Копія
Недригайлівський районний суд Сумської області
"04" квітня 2023 р.
Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
із участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Недригайлів клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022205510000123 від 22 листопада 2022 року стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, не судимого, перебуваючого на обліку у лікаря психіатра з 2019 року,
за фактом вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
21.11.2022 близько 20 години 00 хвилин, перебуваючи в кімнаті залу житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_6 та його колишньою дружиною ОСОБА_4 виник словесний конфлікт. Під час конфлікту ОСОБА_6 долонями обох рук наніс три удари в область правого і лівого ока та два удари в область нижньої губи потерпілої ОСОБА_4 , спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді синця на нижній повіці правого ока, синця на повіці лівого ока та синця на нижній губі справа. Продовжуючи свої протиправні дії, в момент коли потерпіла збиралася йти з кімнати та стояла спиною до ОСОБА_6 , ОСОБА_6 носком правої ноги наніс один удар в область правої сідничної ділянки ОСОБА_4 , спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді синця по правій сідничній ділянці.
Ці тілесні ушкодження згідно з висновком судово-медичного експерта №474 від 01.12.2022 відповідно до пункту 2.3.2.б та 2.3.5. «Правил судово - медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Такі дії ОСОБА_6 кваліфіковані як вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального проступку, що передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 440 від 12.12.2022 ОСОБА_6 на момент вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального проступку, який передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, страждав хронічним психічним захворюванням у вигляді шизофренії, параноїдна форма, процес, перебував у стані простого алкогольного сп'яніння, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
На цей час ОСОБА_6 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді шизофренії, параноїдна форма, процес, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_6 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги. ОСОБА_6 може бути присутнім під час судового засідання.
У судовому засіданні прокурор підтримала вимоги за клопотанням, просила застосувати щодо ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги.
ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердив факт конфлікту з колишньою дружиною ОСОБА_4 , під час якого розбився належний їй телефон. Однак щодо спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень пояснення надавати відмовився, зазначивши, що намагається забути той випадок і не бажає його згадувати. При цьому вважає себе здоровим та не бажає проходити лікування.
Захисник ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не заперечував проти застосування до ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги.
Потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_6 її колишній чоловік, шлюб з яким розірвано у 2018 році. Однак після розірвання шлюбу вони декілька раз примирялися та проживали разом. ОСОБА_6 проходив військову службу в АТО, після чого захворів на психічне захворювання, у зв'язку з чим лікувався. У період лікування та якийсь час після цього його поведінка була нормальною. Останнім часом стан здоров'я погіршився, ОСОБА_6 поводить себе агресивно, особливо коли перебуває в стані алкогольного сп'яніння. 21.11.2022 ОСОБА_6 прийшов до неї до дому у стані алкогольного сп'яніння та вчинив сварку. Вона викликала працівників поліції, вони приїхали, провели з ОСОБА_6 бесіду, після чого він кудись пішов. Повернувся близько 20 години та продовжив конфлікт, під час якого декілька раз вдарив її по обличчю, а потім, коли вона повернулася до нього спиною та хотіла піти, він ногою вдарив її по сідниці. Також під час сварки ОСОБА_6 розбив скло в дверях, розкидав речі та побив її телефон. Після цієї події ОСОБА_4 знову повідомила поліцію. Бажає, щоб ОСОБА_6 в подальшому не турбував її, дітей та залишив їх у спокої, у застосуванні примусових заходів медичного характеру покладається на розсуд суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
Суд вважає, що дослідженими під час судового розгляду доказами підтверджується, що ОСОБА_6 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.
Зокрема зазначене, крім пояснень потерпілої, підтверджується наступними дослідженими письмовими доказами:
- протоколом огляду місця події від 22.11.2023 з фототаблицею до нього, з якого вбачається, що під час огляду житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , виявлено розбите скло в міжкімнатних дверях, порушення порядку в кімнаті та розбитий мобільний телефон, який з пояснень ОСОБА_4 належить їй;
- актом судово-медичного обстеження №462 від 22 листопада 2022 року, з якого вбачається, що 22.11.2022 з 12:44 год до 13:02 год проводився огляд ОСОБА_6 . З її слів 21.11.2022 близько 19:30 год співмешканець в будинку почав наносити удари долонною поверхнею руки по обличчю (близько 5-6 ударів). Після цього вдарив взутою ногою по правій сідниці. Свідомість не втрачала. Не падала. За медичною допомогою не зверталася. Скарги: болі в місцях забоїв. Під час обстеження встановлено такі ушкодження у ОСОБА_4 : на нижній повіці правого ока синець, смугастої форми, розмірами 3х0.5 см. блідо-фіолетового забарвлення. На повіці лівого ока аналогічного характеру синець, розмірами 2.5х0.5 см. На нижній губі справа по перехідній облямівці синець в проекції 42-43 зубів, синець смугастої форми, розмірами 1,5x0,5 см, синього забарвлення. В цій же проекції, на слизовій оболонці губи садно, неправильно овальної форми, розмірами 0,4x0,2 см, з рожевою поверхнею нижче рівня непошкодженої шкіри. На правій сідничній ділянці синець, неправильно овальної форми, розмірами 4x2,5 см. блакитного забарвлення;
- висновком судово медичного експерта № 474 від 01.12.2022, з якого вбачається, що у потерпілої ОСОБА_4 при огляді встановлені наступні тілесні ушкодження: на нижній повіці правого ока синець, смугастої форми, розмірами 3x0,5 см, блідо-фіолетового забарвлення; на повіці лівого ока аналогічного характеру синець, розмірами 2,5х0,5 см; на нижній губі справа по перехідній облямівці синець в проекції 42-43 зубів синець, смугастої форми, розмірами 1, 5х0,5 см, синього забарвлення; в цій же проекції, на слизовій оболонці губи садно, неправильно овальної форми, розмірами 0,4x0,2 см. з рожевою поверхнею нижче рівня непошкодженої шкіри; по правій сідничній ділянці синець, неправильно овальної форми, розмірами 4х2,5 см, блакитного забарвлення. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого (тупих) предмета (предметів), синці за механізмом удару, стиску або удару-стиску, садна за механізмом ковзання (тертя) в період до 2-х діб моменту огляду лікарем судово-медичним експертом. Вказані ушкодження згідно п.п. 2.3.2.б та 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», кожне окремо, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
- протоколом проведення слідчого експерименту від 01.12.2022 з фото таблицею до нього, проведеного з метою перевірки і уточнення показань потерпілої ОСОБА_4 , під час якого остання повідомила, що 21.11.2022 в ході побутового конфлікту ОСОБА_6 наніс їй близько п'яти ударів в область очей та нижньої губи, а коли вона повернулася до нього спиною один раз вдарив ногою в область правої сідниці. Під час проведення слідчого експерименту потерпіла ОСОБА_4 показала на статистові як саме ОСОБА_6 наносив їй удари по обличчю та сідниці;
- висновком судово медичного експерта № 477 від 01.12.2022, з якого встановлено, що не виключено, що виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_4 могли утворитися при обставинах, як було продемонстровано потерпілою під час проведення слідчо експерименту 01.12.2022.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта №440 від 12.12.2022 ОСОБА_6 на момент вчинення суспільно небезпечного діяння та на цей час страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді шизофренії, параноїдна форма, процес, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
На момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 страждав хронічним психічним захворюванням у вигляді щизофренії, параноїдна форма, процес, перебував у стані простого алкогольного сп'яніння, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_6 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги.
Згідно довідки КНП «Недригайлівська лікарня» від 30.11.2022 № 01-22/1043 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2019 року перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом: гострий поліморфний психотичний розлад із симптомами шизофренії.
За приписами ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Оскільки з висновку експерта вбачається, що ОСОБА_6 на момент вчинення суспільно небезпечного діяння та на даний час страждає хронічним психічним захворюванням та не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, слід прийти до висновку, що ОСОБА_6 вчинив це діяння у стані неосудності.
Разом з тим, у клопотанні прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру вказано, що суспільно небезпечне діяння ОСОБА_6 вчинив умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечних характер своїх дій.
Виходячи з положень статей 23, 24 КК України умисел є однією з форм вини, яка включає в себе інтелектуальну та вольову ознаки: усвідомлення характеру свого діяння, передбачення його наслідків та бажання чи свідоме допускання їх настання.
Усвідомлення означає розуміння не лише фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об'єкта, предмета, об'єктивної сторони складу конкретного злочину, а і його негативного соціального значення у виді суспільної небезпеки. Зокрема, при вчиненні крадіжки винний усвідомлює, що він порушує право власності, таємно викрадає чуже майно і тим самим завдає потерпілому майнової шкоди.
Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.
Таким чином, умисна форма вини передбачає правильне відображення у свідомості суб'єкта як фактичних, так і юридичних ознак кримінального правопорушення, обов'язковою передумовою чого є осудність.
Відповідно до дослідженого судом висновку судово-психіатричної експертизи № 440 від 12.12.2022 хронічне психічне захворювання позбавило ОСОБА_6 можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння.
Із зазначеним станом, що є юридичним критерієм неосудності, несумісні наявність у свідомості чітко сформованого умислу у розумінні ст. 24 КК України, а також мети і мотиву як ознак суб'єктивної сторони злочину.
Отже, суд вважає за необхідне не включати в встановлені судом обставини, посилання в клопотанні прокурора на спрямованість умислу та усвідомлення ОСОБА_6 суспільно небезпечного характеру своїх дій.
Зі змісту ч. 2 ст. 513 КПК України вбачається, що визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру
Згідно вимог ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки, передбаченого особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються примусові заходи медичного характеру.
За змістом статті 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
За приписами ст. 94 КК України суд враховує при призначенні певного виду примусових заходів медичного характеру: 1) характер і тяжкість захворювання; 2) тяжкість вчиненого діяння; 3) ступінь небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб. Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
Суд бере до уваги, що особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_6 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, виявляв і в теперішній час страждає хронічним психічним захворюванням, яке позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, тобто вчинив суспільно небезпечне діяння в стані неосудності.
За своїм психічним станом ОСОБА_6 потребує застосування примусового заходу медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги, що слідує зі змісту висновку судово-психіатричного експерта № 440 від 12.12.2023, який ставити під сумнів, у суду відсутні підстави.
Суд враховує, що ОСОБА_6 вчинив суспільно небезпечне діяння за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - легкі тілесні ушкодження, щодо колишнього подружжя - потерпілої ОСОБА_4 , також приймає до уваги тяжкість та обставини вчинення суспільно небезпечного діяння, характер і тяжкість захворювання, яким страждає ОСОБА_6 , ступінь його небезпечності для себе та інших осіб, рекомендацію експерта, та приходить до висновку, що ОСОБА_6 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Таким чином, клопотання прокурора Недригайлівського відділу Роменської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12022205510000123 підлягає задоволенню у повному обсязі.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. 395, 503, 512, 513 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Недригайлівського відділу Роменської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12022205510000123 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали суду проголошено 07 квітня 2023 року о 09 годині 30 хвилин.
Суддя:підпис З оригіналом згідно
Суддя: ОСОБА_1