Справа № 203/1741/23
Провадження № 3/0203/1294/2023
07 квітня 2023 року м. Дніпро
Суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Шрамко Л.Л., отримавши адміністративний матеріал, що надійшов з Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є заступником керуючого магазином ТОВ «Сільпо-Фуд», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164-5 КУпАП,
Посадовою особою головним державним інспектором сектору фактичних перевірок управління податкового аудиту Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підприємств ОСОБА_2 за результатами фактичної перевірки ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» встановлено, що ОСОБА_1 (заступник керуючого магазином ТОВ «СІЛЬПО-ФУД») вчинив правопорушення, а саме: актом фактичної перевірки ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» від 29.03.2023 року № 264/32-00-07-08-07/40720198 встановлено порушення вимог податкового законодавства, а саме: п.п. 226.6, п.п.226.9 ст. 226 ПК України, та ст. 11 ЗУ від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме: зберігання алкогольних напоїв, на яких немає акцизного податку встановленого зразка (є пошкодженими), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164-5 КУпАП.
ОСОБА_1 надав суду заперечення, в яких просив розглянути справу без його участі та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та зазначив, що акт фактичної перевірки від 29.03.2023 року, як єдиний доказ, який долучений до матеріалів справи не може вважатися достатнім та належним доказом вчинення адміністративного правопорушення у зв'язку із тим, що пп.86.7.ст.86 ПКУ передбачено право платників податків подавати заперечення та додаткові документи і пояснення до акту. Однак з огляду на вимоги ст. 280 КУпАП, посадовою особою податкового органу не надано будь-якого підтвердження обставин того, чи скористався ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» наданим Податковим кодексом України, правом на подачу заперечень до акту та оскарження рішення податкового органу, оскільки з'ясування цих питань має істотне значення для правильного вирішення справи та могло б свідчити про належне встановлення обставин порушення ним чинного податкового законодавства. В протоколі не зазначено, яке саме адміністративне правопорушення ним було скоєно та його суть. В диспозиціях всіх частин ст. 164-5 КУпАП України відсутній такий вид правопорушення як "зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка». Разом з цим, з вказаної у протоколі фабули правопорушення його дії щодо зберігання алкогольних напоїв, на яких відсутні марки акцизного податку встановленого зразка України не утворюють склад зазначеного адміністративного правопорушення, тобто відсутня об'єктив сторона правопорушення, передбачена ст. 164-5 КУпАП. Будь-яких доказів на підтвердження того, алкогольні напої (в протоколі зазначено які саме) містять на собі підроблені або фальсифіковані марки акцизного податку, матеріали справи не містять. Отже, зберігання та реалізація алкогольних виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку та зберігання і реалізація таких виробів без марок акцизного податку та/або пошкодженими марками не є тотожними поняттями.
Дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд дійшов такого висновку.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) як джерело права.
У контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, полягає у зберіганні або транспортуванні алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку посадовими особами підприємств - виробників, імпортерів і продавців таких товарів.
Суб'єктом даного правопорушення є посадова особа підприємств - виробників, імпортерів і продавців алкогольних напоїв чи тютюнових виробів.
Посилання ОСОБА_1 про відсутність будь-якого підтвердження обставин того, чи скористався ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» наданим Податковим кодексом України, правом на подачу заперечень до акту та оскарження рішення податкового органу, спростовується тим, що ОСОБА_1 з актом перевірки ознайомлений і отримав його примірник, а тому мав можливість надати заперечення.
Щодо об'єктивної сторони даного правопорушення суд зазначає таке.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується те, що 29.03.2023 року під час перевірки працівником управління податкового аудиту Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підприємств магазина «Сільпо» за адресою: м. Дніпро, вул. Вокзальна, буд.13, встановлено, що ОСОБА_1 (заступник керуючого вказаного магазину) вчинив правопорушення, а саме: актом фактичної перевірки ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» від 29.03.2023 року № 264/32-00-07-08-07/40720198 встановлено порушення вимог податкового законодавства, а саме: п.п. 226.6, п.п.226.9 ст. 226 ПК України, та ст. 11 ЗУ від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме: зберігання алкогольних напоїв, на яких немає марок акцизного податку встановленого зразка (є пошкодженими).
Разом з тим фабула інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення не відповідає кваліфікації адміністративного правопорушення, визначеній законом.
Так, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП. При цьому даною нормою законодавець визначив відповідальність за дії, об'єктом яких є алкогольні чи тютюнові вироби з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку.
Однак у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що заступник керуючого магазином ОСОБА_1 ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» за адресою: м. Дніпро, вул. Вокзальна, 13, зберігав алкогольні напої, на яких немає марок акцизного податку встановленого зразка (є пошкодженими), що не відповідає об'єктивній стороні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП.
Так, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04)Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Суд наголошує, що у разі самостійного визначення кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Так само ЄСПЛ неодноразово, зокрема, у справах «Кобець проти України» (рішення від 14.02.2008), «Берктай проти Туреччини» (рішення від 08.02.2001), «Леванте проти Латвії» (рішення від 07.11.2002) вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
При цьому судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягується до відповідальності, і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів. Суд не має збирати з власної ініціативи докази, позаяк в протилежному випадку суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути визнаний безстороннім.
З урахуванням викладеного судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які в їх сукупності та взаємозв'язку доводили б винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, та наявність у його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких підстав суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи, у зв'язку із чим провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
При цьому суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи зі змісту норм ч. 2 ст. 284, ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору за розгляд цієї справи.
Керуючись ст. 19 ч. 2, 62 Конституції України, ст. 7, 9, 40-1, 164-5, 245, 247, 251-252, 280, 283-285, 287, 294 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Скарга на постанову подається до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Л.Л. Шрамко