06 квітня 2023 року
м. Київ
Справа № 910/21453/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Малашенкової Т. М. та Селіваненка В. П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Банк Січ" (далі - Банк)
на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2022 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023
за позовом Банку
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком";
ОСОБА_1 ,
про стягнення грошових коштів,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України",
Банк 29.03.2023 (згідно з відміткою на конверті) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2022 (про зупинення провадження у справі) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2021 у справі № 910/21453/21.
За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 ГПК України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу після їх перегляду в апеляційному порядку.
Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2022, залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023, якою зупинено провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України до припинення перебування відповідача-2 у складі добровольчого формування Станішевської територіальної громади №1.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.
Водночас вказана ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку (згаданий пункт 12 частини першої статті 255 ГПК України), але не підлягає касаційному оскарженню (пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України).
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб.
За таких обставин Суд зауважує про те, що положення пункту 12 частини першої статті 255 ГПК України гарантують особі право саме на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, тоді як приписи статті 287 ГПК України виключають можливість оскарження таких ухвал в касаційному порядку.
З огляду на викладене суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Банку на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 у цій справі, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини першої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Банк Січ" на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 зі справи № 910/21453/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Малашенкова
Суддя В. Селіваненко