06 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 917/1906/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульський Г. М. - головуючий, Могил С. К., Краснов Є. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 31.12.2021
за позовом Фізичної особи-підприємця Шудря Юрія Леонідовича
до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області
про визнання незаконними, скасування рішень та скасування державної реєстрації іншого речового права,
02.03.2023 (через систему "Електронний суд") Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 (повний текст складено 24.01.2023) та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 31.12.2021 про вжиття заходів щодо забезпечення позову.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2023 касаційну скаргу залишено без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв'язку з тим, що скаржником до касаційної скарги не додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження; надано строк для усунення недоліків.
28.03.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) на виконання ухвали Суду подано заяву про усунення недоліків із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що повний текст постанови ним було отримано 09.02.2023, що підтверджується копією конверта та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, заяву скаржника про усунення недоліків касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що підстави наведені скаржником у заяві не є поважними з огляду на таке.
Частиною 2 статті 288 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Судом установлено, що оскаржувана постанова Східного апеляційного господарського суду прийнята 19.01.2023, повний текст складено та підписано 24.01.2023, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку.
Як зазначено вище, скаржник отримав повний текст оскаржуваної постанови 09.02.2023, отже останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 01.03.2023, проте касаційну скаргу подано 02.03.2023, тобто із пропуском передбаченого законом строку.
Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Одним із принципів господарського судочинства, визначених у частині 3 статті 2 ГПК України, є змагальність сторін, зміст якого відображений у статті 13 цього Кодексу. Згідно з приписами частин 2, 3, 4 зазначеної норми учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Отже, враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини та імперативні приписи процесуального законодавства, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку. При цьому слід зауважити, що для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень в касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин, проте у даному випадку Судом таких об'єктивних перешкод установлено не було.
Ураховуючи викладене, скаржник не надав належних доказів неможливості звернення у передбачений законом строк з касаційною скаргою.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 ГПК України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.
За приписами пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на те, що скаржником не доведено наявність існування об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали своєчасному зверненню із касаційною скаргою, а самі лише посилання на поважність причин пропуску строку за вказаних вище обставин не можуть бути покладені в основу мотивів для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті касаційного провадження у справі №917/1906/21 за касаційною скаргою Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 31.12.2021 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України.
Відповідно до положень частини шостої статті 293 ГПК України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 ГПК України,
1. Відмовити Кременчуцькій міській раді Кременчуцького району Полтавської області у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 31.12.2021 у справі №917/1906/21.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №917/1906/21 за касаційною скаргою Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 31.12.2021.
3. Копію цієї ухвали та касаційні скарги разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, іншим учасникам - копію ухвали.
4. Копії касаційних скарг залишити в суді касаційної інстанції.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді С.К. Могил
Є.В. Краснов