ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.03.2023Справа № 910/8069/22
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Івашіній Н. В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу
за позовом Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України"
до Тернопільської обласної ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державний комітет телебачення і радіомовлення України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні на стороні відповідача - державний реєстратор Тернопільської районної державної адміністрації Захарків Ірина Юріївна
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання права власності
за участю представників:
від позивача: Мальований В. В.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: не з'явився
До Господарського суду м. Києва з позовом звернулось Акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (далі - АТ "НСТУ", позивач) до Тернопільської обласної ради (далі - Тернопільська облрада, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання права власності.
Позов обґрунтований тим, що у березні 2020, під час проведення Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області планової перевірки філії АТ "НСТУ" "Тернопільська РД", позивачу стало відомо про державну реєстрацію належного позивачу приміщення (гаражу), що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Медова, 5, за Тернопільською облрадою. Так, право власності на вказаний об'єкт нерухомості було зареєстроване за Тернопільською облрадою 20.06.2019, про що державним реєстратором Тернопільської РДА Захарків І. Ю. був внесений запис № 32137005 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Підставою вказаної реєстрації було зазначене свідоцтво про право власності на будівлі від 08.05.2001, видане Виконавчим комітетом Тернопільської міськради, та довідка № 89 від 10.05.2019, видана ФОП Вдовинюк О. М.
Разом з тим, позивач вказує, що зазначене нерухоме майно належить АТ "НСТУ" (правонаступнику Національної телекомпанії України) на підставі передавального акту необоротних активів, оборотних активів та зобов'язань, затвердженого наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України № 3 від 17.01.2017, балансоутримувачем якого є філія АТ "НСТУ" "Тернопільська РД".
У своєму позові АТ "НСТУ", посилаючись на Закон України "Про суспільне телебачення і радіомовлення України", Статут АТ "НСТУ", Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також ст. 392 ЦК України, просить:
- визнати за АТ "НСТУ" право власності на гараж літера "Б" загальною площею 175,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Медова, 5;
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Тернопільської РДА Захарків І. Ю. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від № 32137005 від 20.06.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки. Цією ж ухвалою до участі у справі були залучені в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державний комітет телебачення і радіомовлення України (далі - Держкомітет телебачення, третя особа-1) та на стороні відповідача - державний реєстратор Тернопільської районної державної адміністрації Захарків Ірина Юріївна (далі - державний реєстратор Захарків І. Ю., третя особа-2).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 було задоволене клопотання позивача про витребування від Управління державної реєстрації у м. Тернополі завіреної належним чином копії рішення державного реєстратора Тернопільської районної державної адміністрації Захарків І. Ю. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47501657 від 25.06.2019 та документів, що стали підставою для прийняття такого рішення.
На виконання вказаної ухвали 08.11.2022 Управління державної реєстрації Тернопільської міськради направило до суду копію реєстраційної справи № 1859037561101.
Відповідач у визначений законом строк надав суду відзив, у якому проти позову заперечив, зазначив, що рішенням виконкому Тернопільської обласної ради депутатів трудящих № 169 від 27.03.1972 "Про прийняття в експлуатацію новозбудованого Будинку радіо по вул. Бугайченка (Медової), 17, в м. Тернополі" був затверджений "Акт приемки в эксплуатацию государственной приемочной комиссией законченного строительства объекта "Дом радио", до якого був включений вищезазначений гараж. У подальшому постановою КМУ № 454 від 16.06.1993 приміщення Тернопільського об'єднання телерадіооб'єднання Державної телерадіокомпанії України (у минулому "Будинок Радіо", на цей час - "Школа мистецтв") було передане із загальнодержавної власності у комунальну власність Тернопільської облради. При цьому гараж був збудований та знаходився комплексі цього об'єкту, тому державний реєстратор Захарків І. Ю. правомірно зареєстрував право власності на цей гараж за Тернопільською облрадою.
Також відповідач заявив про сплив строку позовної давності для пред'явлення АТ "НСТУ" вимог за даним позовом, оскільки позивач з 1993 року мав можливість здійснити захист своїх прав, однак, таких дій до 2022 року не вчинив.
У підготовчому засіданні суд розглянув клопотання представника відповідача про заміну неналежного відповідача - Тернопільської облради на державного реєстратора Захарків І. Ю. або залучення цього реєстратора у якості співвідповідача за вимогою про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.
За результатами розгляду вказаного клопотання суд відмовив у його задоволенні ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 22.12.2022, зважаючи на таке.
За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 48 ГПК України суд має право залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача на належного до закінчення підготовчого провадження, тільки за клопотанням позивача, а не відповідача.
Крім того, суд враховує, що спір у даній справі виник щодо права власності між позивачем і Тернопільською облрадою, за якою було зареєстроване право власності на спірний об'єкт нерухомості, а також щодо правомірності дій державного реєстратора з реєстрації за облрадою вказаного права власності на нерухоме майно.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 13.01.2021 у справі № 753/905/18, від 10.03.2021 у справі № 127/2209/18, від 17.03.2021 у справі № 201/8844/18, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом щодо скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.
Таким чином суд вважав, що підстав для заміни відповідача - Тернопільської облради на державного реєстратора Захарків І. Ю. чи залучення державного реєстратора співвідповідачем у даній справі немає.
Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав та обґрунтував заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без своєї участі. У цьому ж клопотанні просив відмовити у позові з підстав, зазначених у відзиві.
Представники третіх осіб - 1, 2 у судове засідання не з'явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення або про розгляд справи без їх участі до суду не подали. Також від Тернопільської РДА надійшли письмові пояснення, у яких адміністрація повідомила суд, що на даний час Захарків І. Ю. не є працівником Тернопільської РДА.
Отже, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України", постанов Кабінету Міністрів України № 693 від 07.11.2014 року "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" та № 567 від 05.08.2015 "Про деякі питання утворення ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України", Статуту ПАТ "НСТУ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 28.12.2016 (з урахуванням внесених змін), АТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" є юридичною особою, що утворена шляхом перетворення Національної телекомпанії України. АТ "НСТУ" є правонаступником майна, прав та обов'язків Національної телекомпанії України, що припинила свою діяльність (п. 1 Статуту).
Відповідно до п. 24 Статуту АТ "НСТУ" має у власності майно, що внесене до її статутного капіталу, та/або інше майно, набуте нею на підставах, що не заборонені законодавством. За АТ "НСТУ" закріплене на праві господарського відання державне майно, що передане їй відповідно до законодавства. АТ "НСТУ" володіє, користується та розпоряджається майном відповідно до мети своєї діяльності з урахуванням обмежень, встановлених законодавством та цим Статутом.
Згідно з п. 25 Статуту АТ "НСТУ" має право утворювати на території України та за її межами філії, представництва та дочірні підприємства в порядку, визначеному законодавством та цим Статутом.
Особливості реєстрації прав на майно AT "НСТУ" визначені положеннями пункту 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Розділу IV Закону України "Про Суспільне телебачення та радіомовлення України".
Так, відповідно до пункту 2-1 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону, AT "НСТУ" є правонаступником усіх прав та обов'язків, у тому числі на всі об'єкти права інтелектуальної власності юридичних осіб, визначених у статті 1 цього Закону.
Внесення нерухомого майна до статутного капіталу AT "НСТУ" може здійснюватися на підставі обліку майна без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.
Державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесене до статутного капіталу AT "НСТУ", здійснюється на підставі передавального акта та акта оцінки майна, внесеного до статутного капіталу НСТУ. Передавальний акт та/або акт оцінки майна є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу AT "НСТУ".
Отже, Законом України "Про Суспільне телебачення та радіомовлення України" визначено процедуру та перелік документів, на підставі яких здійснюється реєстрація права власності на майно, що включене до статутного капіталу AT "НСТУ".
Також судом встановлено, що 17.01.2017 наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України № 3 був затверджений зведений передавальний акт необоротних активів, оборотних активів та зобов'язань Національної телекомпанії України до ПАТ "НСТУ" і додатків до нього.
З указаного акту, а також зі звіту про оцінку майна, що належить АТ "НСТУ", станом на 31.12.2021, виконаного на замовлення позивача суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "УСК-Консалтинг", вбачається, що внаслідок реорганізації НТУ шляхом перетворення в AT "НСТУ", позивач (в особі філії Національної телекомпанії України "Тернопільська регіональна дирекція") став власником гаражу літ. Б площею 175,7 кв.м. по вул. Медовій, 5 у місті Тернополі (інвентарний номер 10300003).
Таким чином судом встановлено, що на підставі передавального акта та акта оцінки майна, внесеного до статутного капіталу НСТУ, гараж літ. Б по вул. Медовій, 5 є власністю позивача, якою AT "НСТУ" має право володіти, користуватися та розпоряджатися відповідно до мети своєї діяльності.
Указане підтверджується наданим до матеріалів справи позивачем науково-правовим експертним висновком Київського регіонального центру Національної академії правових наук України від 13.12.2018 з питань визначення правового режиму майна ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія", у якому експерти підтвердили, що передавальний акт № 3 від 17.01.2017 та звіт про оцінку майна, що належить АТ "НСТУ", станом на 31.12.2021, свідчить, що майно, зазначене у цьому передавальному акті (зокрема, гараж літ. Б), включений до статутного капіталу АТ "НСТУ" та є власністю цієї юридичної особи, а Держава, у свою чергу, отримала корпоративні права на суму сформованого статутного капіталу.
Разом з тим судом встановлено, що Тернопільська облрада, вважаючи себе власником гаражу літ. Б. по вул. Медовій, 5, 20.06.2019 зареєструвала в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказаний об'єкт нерухомого майна за собою під найменуванням: "школа мистецтв А сход сх1 сх 2, гараж Б, прибудова б, огорожа 1, ворота 2, хвіртка 3, огорожа 4, ворота 5, загальною площею 728,2 кв.м." (запис № 32137005), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 171656766 від 25.06.2019.
Указана реєстрація була здійснена державним реєстратором Тернопільської РДА Захарків І. Ю. на підставі свідоцтва про право власності на будівлю, виданого 08.05.2001 виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, та інформаційної довідки № 89, виданої 10.05.2019 ФОП Вдовинюком О. М.
Обставини щодо реєстрації права власності за Тернопільською облрадою стали позивачу відомі під час проведення Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області планової перевірки філії АТ "НСТУ" "Тернопільська РД", що підтверджується довідкою збору інформації у філії АТ "НСТУ" "Тернопільська РД" в межах державного фінансового аудиту діяльності АТ "НСТУ" від 03.03.2020.
Проте, суд відхиляє доводи відповідача про те, що саме Тернопільська облрада є власником гаражу по АДРЕСА_1 , враховуючи наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що проектом забудови від 18.12.1968 була дозволена реалізація зведення об'єкту комплексу "Будинок Радіо" за адресою: м. Тернопіль вул. Медова. 5 (у минулому відповідно до архівного витягу Тернопільської міськради від 13.07.2015 - Бугайченко (Медова), 17).
Рішенням виконкому Тернопільської облради депутатів трудящих № 169 від 27.03.1972 "Про прийняття в експлуатацію новозбудованого Будинку Радіо по вул. Бугайченка, 17 у місті Тернополі", згідно протоколу № 6 засідання виконкому Тернопільської облради депутатів трудящих № 6 від 27.03.1972, був затверджений "Акт приемки в эксплуатацию государственной приемочной комиссией законченного строительством объекта "Дом Радио"", за яким "Будинок Радіо" включає: а) техбудинок; б) фонотеку; в) гараж-котельну. У пункті 2 вказаного акту найменування об'єкта будівництва зазначено як: Будинок Радіо ІV класу та гараж-котельня. Також листом Виконавчого комітету Тернопільської міськради від 03.09.2001 підтверджено, що гаражі за адресою Медова, 5, були збудовані в комплексі об'єкту "Будинок Радіо" у відповідності з типовим проектом.
10.12.1991 рішенням Тернопільської обласної Ради народних депутатів приміщення обласного телерадіомовного об'єднання з 01.06.1992 передано обласній школі мистецтв (п. 2 рішення).
16.06.1993 постановою КМУ № 454 "Про передачу майна, яке перебуває у загальнодержавній власності до комунальної власності областей та м. Севастополя" приміщення Тернопільського телерадіооб'єднання Державної телерадіомовної компанії України у місті Тернополі по вул. Медова, 17, вирішено передати до комунальної власності області (додаток № 6 постанови Кабміну).
01.01.1995 на виконання рішення Тернопільської обласної Ради народних депутатів від 10.12.1991 Тернопільській обласній школі мистецтв було передане приміщення Тернопільського об'єднання телебачення і радіомовлення по вул. Медовій, 17, із назвою об'єкту: "Будинок без гаражів".
01.03.2001 рішенням Тернопільської міськради № 282, за клопотанням Тернопільської обласної школи мистецтв, було вирішено оформити право власності за територіальною громадою області в особі Тернопільської облради на будівлі і споруди площею 727,8 кв.м. по вул. Медова, 5 (17), які передати в оперативне управління Тернопільській обласній школі мистецтв.
08.05.2001 Тернопільській облраді було видане свідоцтво про право власності на будівлю під літ. А загальною площею 727,8 кв.м. А 10.01.2019 ФОП Вдовинюком О. М. на замовлення Управління експлуатації майнового комплексу Тернопільської облради був розроблений технічний паспорт на будівлі і споруди по вул. Медовій, 5, у якому "Школа мистецтв" позначена під літ. А, а гараж - під літ. "Б".
До вказаного технічного паспорту ФОП Вдовинюком О. М. була складена інформаційна довідка № 89 від 10.01.2019 про те, що підставою для приналежності Тернопільській облраді будівель і споруд по вул. Медовій, 5, є вищевказане свідоцтво про право власності від 08.05.2001 (яке було видане лише на будівлю під літ. А площею 727,8 кв.м.). У цій же довідці ФОП Вдовинюк О. М. вказав, що згідно технічного паспорту загальна площа будівлі школи мистецтв літ. А становить 728,2 кв.м., що збільшилась на 0,4 кв.м. за рахунок ремонтних робіт, що не вимагає дозвільних документів.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що приміщення Тернопільського об'єднання телебачення та радіомовлення в 1995 році було передане Тернопільській школі мистецтв без гаражів (передана лише будівля). При цьому свідоцтво про право власності від 08.05.2001, на яке посилається відповідач, не містить запису про право власності Тернопільської облради на гараж під літ. "Б".
Також в матеріалах наданої суду реєстраційної справи № 1859037561101 щодо будинку по вул. Медовій, 5 у місті Тернополі, відсутні будь-які документи, що можуть бути підставою для включення гаража літ. "Б" площею 175,7 кв.м. до складу будівлі загальною площею 728,2 кв.м. під літ. "А" з подальшим оформлення права власності на спірний об'єкт (гараж) за Тернопільською облрадою.
При цьому факт закріплення за Тернопільською облрадою земельної ділянки по вул. Медова, 5 (згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) не тягне за собою право власності на гараж літ. Б. за відповідачем.
За таких обставин судом встановлено, що відповідач не надав належних доказів виникнення у нього права власності на спірне майно, проте, державний реєстратор Тернопільської РДА Захарків І. Ю. прийняв рішення про реєстрацію вказаного гаражу за Тернопільською облрадою.
Згідно зі ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц, Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 905/494/18 у разі якщо право власності оспорюється або не визнається іншою особою, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачем у позові про визнання права власності є особа, яка вже є власником. Отже, за змістом наведеної норми позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли позивач не може реалізувати своє право власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.
Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.
Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, такий позов повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Предметом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.
Як вже встановлено судом у даній справі, Тернопільська облрада не визнає права власності АТ "НСТУ" на гараж площею 175,7 кв.м. літ. "Б", про що свідчить факт державної реєстрації права власності на вказане майно за відповідачем.
У той же час, позивач підтверджує наявне в нього право власності на спірне майно (гараж літ. Б), що виникло в АТ "НСТУ" на підставі передавального акту необоротних активів, оборотних активів та зобов'язань Національної телекомпанії України до ПАТ "НСТУ, затвердженого наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України № 3 від 17.01.2017, а також на підставі акту про оцінку таких активів в порядку, передбаченому спеціальним законом, що регулює діяльність позивача.
При цьому всі доводи та докази відповідача, надані ним під час розгляду даної справи, не спростовують факту правомірності набуття АТ "НСТУ права власності на гараж літ. "Б" по вул. Медовій, 5, починаючи з січня 2017 року, яке продовжує існувати на час розгляду справи.
За таких обставин запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (гараж літ. "Б" по вул. Медовій, 5) за відповідачем, що був внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора № 32137005 від 20.06.2019, суперечить нормам цивільного законодавства та порушує право власності позивача. Відтак, суд вважає, що вказане рішення державного реєстратора підлягає скасуванню, як протиправне, а позов АТ "НСТУ у цій частині підлягає задоволенню.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямовані на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження".
Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 4 ст. 18 вказаного Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно (ст. 27 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції на час розгляду справи), у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття прав на нерухоме майно.
З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість вимог позивача про скасування рішення щодо реєстрації права власності на спірне майно за відповідачем та визнання права власності за АТ "НСТУ" на гараж літ. "Б" по вул. Медовій, 5, позов АТ "НСТУ" підлягає задоволенню в повному обсязі.
Водночас, дійшовши висновку про обґрунтованість вимог позивача у даному спорі, суд має розглянути заяву Тернопільської облради про застосування наслідків спливу строків позовної давності, що була заявлена відповідачем у відзиві.
Так, у своїй заяві відповідач зазначив, що вважаючи себе власником гаражу ще з 1993 року, АТ "НСТУ" могло дізнатися про своє порушене право ще з того часу, тобто позивач мав бути обізнаним, що Тернопільська облрада використовує його майно.
У свою чергу, позивач вказав про те, що порушення його прав відбулось внаслідок реєстрації спірного гаража за відповідачем, яка була проведена 20.06.2019, отже, саме з цієї дати позивачу могло бути відомо про порушення своїх прав, проте, фактично про існування обставин цієї реєстрації позивач дізнався в березі 2020 - під час проведення Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області планової перевірки філії АТ "НСТУ" "Тернопільська РД" (балансоутримувача спірних приміщень).
Так, згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257, 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, проте, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Частиною 4 ст. 267 ЦК України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як було встановлено судом, у 1993 році до комунальної власності гаражі під літ Б не передавались, а тому порушення прав позивача з указаним терміном суд не пов'язує. Водночас, реєстрація спірного гаражу за відповідачем була проведена 20.06.2019 державним реєстратором Тернопільської РДА Захарків І. Ю. та про ці обставини позивач довідався у березні 2020 під час планової фінансової перевірки філії АТ "НСТУ" "Тернопільська РД".
Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 по справі № 914/240/18 зазначив, що порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", які містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо, адже норма частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.
Позивач не надав суду доказів того, що у червні 2019 він не міг дізнатись про порушення його прав спірною реєстраційною дією, враховуючи принципи публічності, відкритості та доступності відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, проголошених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", тому суд вважає, що з указаного часу у позивача виникло право на подання позову до суду із заявленими вимогами і строк позовної давності на звернення з таким позовом сплив 21.06.2022 року.
Поряд з цим позивач заявив клопотання про визнання поважними причин пропуску такого строку та його поновлення на звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.
Згідно з п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" питання щодо поважності причин пропуску строку позовної давності, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
У цій справі суд враховує, що з 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, що триває на даний час.
Як вказує позивач і це підтверджується загальновідомою інформацією, розміщеною у мережі інтернет за наступними посиланнями: https://www.radiosvoboda.Org/a/news-televezha-kyiv-obstril/ 31730563.html, https://www.youtube.com/watch?v= cxf3FmECT2E, https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/ 3417834-obstril-televezi-u-kievi-operator- zazdalegid-pereviv-signal-cerez-evropejski-suputniki.html, https://glavcom.ua/kyiv/news/okupanti-pocilili-u-kijivsku-televezhu 826046.htmlhttps://suspilne.media/212714-u-kievi-patero-ludej-zaginuli-vnaslidok-obstrilu-televezi- se-pat-poraneni, у період з 24.02.2022 по 30.04.2022 на території міста Києва велись активні бойові дії, а офіс АТ "НСТУ" по вул. Ю. Іллєнка, 42 у місті Києві зазнав пошкоджень під час ракетного обстрілу "Київської телевежі".
На той час та в подальшому, у зв'язку з існуванням реальної загрози життю і здоров'ю працівників АТ "НСТУ" позивачем було прийняте рішення про відправлення частини працівників на простій та дистанційну роботу, а доступ до офісних приміщень та документів, що стали підставою для подачі даного позову, був обмеженим.
Такі обставини за висновком суду унеможливили подання позивачем позову з указаними в ньому вимогами в межах строків позовної давності з об'єктивних та незалежних від позивача причин та вже в серпні 2022, вважаючи ситуацію у місті Києві відносно стабільною, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання права власності на спірне майно, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, яким були порушені права позивача, як власника майна.
За таких обставин суд вважає поважними причини пропуску строку позовної давності на звернення до суду з даним позовом АТ "НСТУ" за захистом порушених прав, у зв'язку з чим такі строки суд поновлює за заявою позивача.
Отже, позов АТ "НСТУ підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" до Тернопільської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державний комітет телебачення і радіомовлення України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні на стороні відповідача - державний реєстратор Тернопільської районної державної адміністрації Захарків Ірина Юріївна про визнання протиправним та скасування рішення, визнання права власності задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Тернопільської районної державної адміністрації Захарків Ірини Юріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 32137005 від 20.06.2019.
Визнати за Акціонерним товариством "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (04119, м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, 42, ідентифікаційний код 23152907) право власності на гараж літера "Б" загальною площею 175,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Медова, 5.
Стягнути з Тернопільської обласної ради (46001, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, ідентифікаційний код 24630220) на користь Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (04119, м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, 42, ідентифікаційний код 23152907) судовий збір у сумі 6 861 (шість тисяч вісімсот шістдесят одна) грн. 82 коп.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини оголошено в судовому засіданні 23 березня 2023 року.
Повний текст рішення складений 5 квітня 2023 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.